Лідер Рівненського «УДАРу» розповів про проблеми відшкодування за пільговиків перевізникам

Спілкувалися з Валентином Демчуком, президентом громадського об’єднання «Асоціація перевізників України», нині лідером політичної сили «УДАР Віталія Кличка» на Рівненщині. Про проблеми перевізників, нові виклики, пов’язані із запровадженням карантинних обмежень, про плани Валентина Демчука та перспективи перевезень – читайте у матеріалі.

- Від початку місяця піднялася ціна на проїзд у маршрутках Рівного, очікується підняття цін на проїзд по області, з чим пов’язана така ситуація?

В. Д.: Давайте поговоримо про вихідні умови. Ключовий закон, який впливає на ситуацію з перевезеннями – у подальшому на тарифікацію – це Закон України «Про автомобільний транспорт». У ньому зазначено, що перевізники повинні на пільгових умовах перевозити пасажирів, які мають відповідні пільги – про це ми знаємо. Загалом право на пільгове перевезення має більш ніж 45% українців. Учасників бойових дій стає все більше…

- Отже, яким чином формується тариф?

В. Д.: Тариф формується з прибуткової частини – це кількість пасажирів, які сплачують за проїзд, і зі збиткової – тобто, утримання транспорту, пальне, страхування, оподаткування тощо. По Рівненській області формується два типи тарифів: внутрішньо обласний (приміські і міжміські маршрутки) – зараз тариф становить 1 грн за кілометр, а також фіксований міський тариф – окремий для комунального та приватного транспорту.

У зв’язку із запровадженням карантинних обмежень прибуткова частина зменшилась – адже ми враховуємо лише «сидячі» місця.

Виписки із Закону України «Про автомобільний транспорт»

Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

- Перевізники розповідають, що ситуація ускладнилася ще до початку пандемії.

В. Д.: Ми ж розуміємо, що перевезення – це дотаційний напрямок. У 2014 році держава передала функції компенсації втрат внаслідок пільгових перевезень органам місцевого самоврядування. До запровадження змін компенсація відбувалася на державному рівні – існував механізм для внутрішньо-обласних перевезень. Зауважу, що стосовно міжміських перевезень – такого механізму не існувало ніколи.

- Тобто, до 2014 року перевізники отримували компенсації? А зараз?

В. Д.: Скажімо, раніше це становило близько 10% від потреб перевізника. Наразі механізм просто відсутній – компенсацій по обласним перевезенням немає. Що стосується міста – перевізники отримують дуже незначну компенсацію на вкрай нерентабельних маршрутах. Дещо іншою є ситуація по комунальному транспорту – за 2020 рік було виплачено близько 50 мільйонів гривень. Для підтримання галузі місту, наприклад, потрібно більше 100 мільйонів на рік. Враховуючи дефіцит бюджету, кошти витрачаються на першочергові задачі – бюджетники, школи, дороги тощо. Отже, ця сума виглядає непідйомною. Але і механізму немає

- Напрямок дотаційний, але коштів немає. Що робити перевізникам?

В. Д.:  Перевізники змушені шукати шляхи вирішення – як підняття тарифів. Внаслідок бездіяльності органів влади, внаслідок того, що перевізники залишилися без допомоги – страждають пасажири. Проблеми перевізників влада перекладає на плечі пасажирів. Це обурює перевізників! Існує межа підняття тарифів.

Крім того, нерентабельні маршрути просто перестали існувати – як по місту Рівне, так і по всій області. Проблеми людей, які залишилися заручниками без можливості виїзду – катастрофа. З іншого боку, перевізники стикнулися з такою реальністю: поїздка у віддалене село, де транспортом користується кілька чоловік – нерентабельна. Це можна порахувати на пальцях. Вони порушують умови договору, зменшуючи кількість рейсів – але тенденція така, що цей бізнес занепадає.

- Що робить в цій ситуація місцева влада?

В. Д.:  За ці порушення влада показово розривала договори з перевізниками. Але на їх місце ніхто не прийшов. Влада змусила перевізників відкрити новий маршрут у Рівному №31 – проте він є абсолютно збитковим. Фактично, перевезення людей оплачують самі перевізники. Переконаний, що довго це тривати не зможе.

- Які механізми вирішення проблеми?

Якщо не буде компенсацій, цей вид бізнесу занепаде. В усьому світі перевезення – це дотаційний напрямок. У сусідній Польщі величезні кошти вкладають у сектор громадських перевезень. Будують тролейбусні депо, повноцінно оновлюють рухомий склад. Наші водії масово виїжджають працювати до Польщі, і вони відчувають різницю в умовах роботи. За умови такого тотального занепаду галузі, українські перевізники не можуть сплачувати їм конкурентну зарплату. Кращі кадри – виїжджають.

Ми теж хотіли би замінити транспорт. Останнє велике оновлення відбулося у 2008 році. В 2014 перевізники могли дозволити собі одиничні купівлі автобусів.

Ви розумієте – перевізники хотіли б створити кращі умови для пасажирів. Під час карантину держава зобов’язала перевізників обробляти транспорт, слідкувати за безпекою – і перевізники, безперечно, купували все за власний кошт: антисептики, дезінфектори, здійснювали обробку транспорту. Ми розуміємо, що безпека пасажирів - наша головна мета, але все це ми робимо власним коштом. Тому коли держава дає вказівку, але ця вказівка змушує бізнес страждати, то це не про державницький підхід.

Ми завжди йдемо державі назустріч. коли потрібен був підвіз медиків під час карантину - ми працювали. Але сьогодні просимо в держави, щоб вона не знищувала перевізників, не ставила їх на коліна, а йшла назустріч, бо ми завжди відкриті і намагаємося робити все заради комфорту людей.

- Які зміни ви запроваджуєте? Які в опрацюванні?

В. Д.: Потрібно докорінно змінити порядок проведення конкурсів. Місто заключало би угоди з перевізниками, в яких вказано кількість виконаної транспортної роботи і виплачувало би перевізнику кошти. Міська влада встановлювала би тариф на перевезення, реалізувала квитки, регулювала кількісний та якісний склад пільгових категорій.

Давно варто запровадити новітні технології: як електронний квиток. Це зручний механізм як для пасажирів, так і для перевізників – для обліку перевезених пасажирів. Є позитивний приклад впровадження електронного квитка в Києві. Ми плануємо більш детально його вивчити. Колеги з фракції УДАР в Київраді, які є головними драйверами в реалізації ініціатив мера Віталія Кличка, обіцяли поділитися з нами цим успішним досвідом.

Ми постійно співпрацюємо з Міністерством інфраструктури, з депутатським корпусом. Дещо вдалося запровадити: спростили проведення конкурсів по міжобласним перевезенням. Актуальним є питання спрощення обмежень щодо ввозу автомобілів зі стандартом менше ніж ЄВРО-5. Є дуже якісні автобуси, якими можна було би оновлювати рухомий склад – але їх не можливо завезти в Україну. Актуальним є і питання вигідного лізингу.

Автор: Марія Семенова