Село із храмом 18 століття: як Хорів на Рівненщині в ПЦУ переходить

UA: Cуспільне мовлення

За три дні Рівненська єпархія Православної церкви України заявила про намір парафіян ще шести церков області вийти з підпорядкування УПЦ. що перебуває в канонічній єдності з московським патріархатом. Три з них — в Острозькій громаді. У селі Хорів розташований храм, який є унікальною кам'яною сільською церквою 18-го століття.

Церква у селі Хорів Острозької громади, зведена на честь святих Петра і Павла, перебуває у юрисдикції Української православної церкви. Після російського вторгнення частина парафіян забажала перейти до Православної церкви України. Ініціатори цього скликали збори.

"УПЦ московського патріархату розказує, що це є українська церква. Чому вони так розказують? Тому що в статуті парафій, яких в Україні нараховано більш як 12 тисяч, не написано, що вони є структурний підрозділ московського патріархату. Треба відкрити статут УПЦ в цілому України, там чітко написано, що це є самокерована частина Руської православної церкви", — пояснює голова зборів Володимир Шпичук.

Передувало зборам опитування селян, розповідає керівник новоствореної парафіяльної ради. І додає: місцевий священник на збори не прийшов, хоча його запрошували. Зміну канонічної підлеглості присутні підтримали одноголосно.

"Чого одноголосно? Бо противники ПЦУ не прийшли. Збори пройшли спокійно, наряд поліції дарма очікував. Завезли документи на реєстрацію, так що процес пішов. Коли Коваль (начальник обласної військової адміністрації,-ред.) дасть розпорядження, будемо чекати", — зазначає голова новоствореної парафіяльної ради Олександр Голік.

На збори прийшли 229 селян. Тих, хто категорично проти переходу — декілька десятків, додає Олександр Голік.

Парафіянка Зоя Грицунь каже, що ходить до церкви тридцять років і хрестила тут дітей. Жінка радить тим, хто хоче ходити до ПЦУ, звести окремий храм.

"Де ви бачте в нас московський патріархат? Ми від цього далекі, ми нікому нічого не платимо. В нас Українська православна церква, ми живемо в Україні, і служимо Україні й Богу. Ми не проти нікого, але ж не чіпайте нас. Як це так: ви хочете нас вигнати і самі прийти на готове все? Так не буває. В цей час війни пів села на пів села дивиться скоса", — обурюється парафіянка храму Зоя Грицунь.

Загалом у селі проживають 1 375 людей, також до церкви ходять з сусіднього Бродівського. Жителі помірковано ставляться до ситуації, пояснює староста села. Спільно уникають конфліктів на кшталт тих, які відбувалися у деяких селах.

"Ситуація контрольована. Думаю, що ми можемо в даній ситуації як представники влади — тільки організовувати і забезпечувати охорону громадського порядку, не допустити ніяких протистоянь. У Хорові проживають українці, громадяни України, в яких багато хто з рідних знаходиться в армії", — каже староста села Микола Штундер.

Храм у Хорові — пам’ятка архітектури місцевого значення. Побудував його як греко-католицьку церкву у 1781 році спікер польського сейму Станіслав Малаховський. Це під його головуванням у Польщі прийняли першу конституцію. Після приходу російської влади 15 років потому церква стала православною.

"Це один із небагатьох храмів 18-го століття — саме кам'яних, а не мурованих, який дійшов до нашого часу. Як правило, сільські храми будувалися дерев'яними. Зберігали давні традиції дерев'яного зодчества, а от у селі Хорів ми маємо гарний приклад кам'яної післябарокової храмової споруди", — додає директор державного історико-культурного заповідника Острога Микола Манько.

Від початку вторгнення російських військ у Рівненській єпархії ПЦУ зафіксували десять ініціатив виходу з УПЦ.

Що відомо Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ на Рівненщині десять громад вирішили перейти з УПЦ (МП) до Православної церкви України. Про перший стало відомо на початку березня, йдеться про село Борщівка Малолюбашанської громади. Там священник вирішив підтримати вибір більшості. У решті випадків батюшки вирішили залишитись в МП. Станом на початок 2022 року, як повідомляли Суспільному в ОДА, на Рівненщині було 254 релігійних громади Православної Церкви України, із них 51 — це колишні парафії московського патріархату, які змінили юрисдикцію після отримання Томосу про автокефалію. 1 березня єпархіальна рада рівненської УПЦ (МП) засудила агресію Росії проти України та постановила припинити поминання патріарха Кіріла. А в середині квітня члени єпархіальної ради Рівненської єпархії УПЦ опублікували відкрите звернення, у якому просять митрополита Київського Онуфрія про скликання Священного Синоду з питання дарування автокефалії.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram