У київському метро виявили унікальну бактерію, яку потенційно можна використовувати у фармацевтиці

Учені Інститут молекулярної біології і генетики провели масштабне дослідження мікроорганізмів столичного метрополітену. Цю роботу здійснили в рамках найбільшого у світі дослідження міських мікробіомів, що є у повітрі й на поверхнях, до яких торкаються люди. Як повідомили в інституті «Вечірньому Києву» результати цього дослідження, а також рекомендації найближчими днями передадуть керівництву столичного метрополітену. Міжнародний консорціум MetaSUB нещодавно опублікував у Cell результати цього глобального дослідження, що охопило 60 міст світу. Київські науковці брали активну участь у дослідженні. Керівником проєкту від України є молодша наукова співробітниця ІМБГ Аліна Фролова. Міста, які беруть участь у дослідженні «Кожне місто має свій власний молекулярний відбиток, який його визначає. Якби ви дали мені своє взуття, я міг би приблизно з 90% точністю сказати, з якого ви міста», — цитують у інституті голову консорціуму Крістофера Мейсона, професора медицини у Weill Cornell (WCM), Нью-Йорк. Завдяки дослідженню сформовано перший у світі систематизований каталог міської екосистеми мікроорганізмів. На додаток до унікальних мікробних профілів у різних містах аналіз виявив основний набір 31 виду мікроорганізмів, знайдених у 97% зразків. Дослідники виявили 4246 відомих видів мікроорганізмів, але водночас — 10 928 нових вірусів та 748 бактерій. Збір зразків із поручнів. Фото: Інститут молекулярної біології «Так, у київському метро ми виявили дуже типового представника шкірної мікрофлори людини — сutibacterium acnes, що в нормі зазвичай спостерігається у здорових людей. Ця бактерія входить до складу основних 31 видів, здайдених у всіх 60 містах, й ще раз свідчить про величезний вплив людини на міське середовище», — розповідає Аліна Фролова. Однак виявлено й види, які унікально характеризують київське метро, наприклад, Mycobacterium sp. VKM Ac-1817D — бактерія, геном якої вчені вперше дослідили (проаналізували) на сучасних приладах лише у 2015 році. Це непатогенна мікобактерія, яку, припускають науковці, можна використовувати з біофармацевтичною метою. Нагадаємо, вчені допомогли висушити таємні тунелі у столичному метро.