На Вінниччині виявили гігантське поселення трипільської культури площею майже 150 га

День

Східноподільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України оприлюднила результати польових досліджень, які відбулися цього року на території Бершадської, Чечельницької та Ольгопільської громад Вінниччини. Предметом дослідження стало велике поселення трипільської культури Білий Камінь. За сім тижнів роботи учасники експедиції обстежили близько 140 різночасових археологічних об’єктів. Зокрема, виявили городище залізного віку, матеріали якого вказують на впливи північно-балканського населення на пам’ятки регіону. Та несподіванкою стало відкриття гігантського поселення трипільської культури площею майже 150 га, розташованого на межі Ольгопільської та Чечельницької територіальних громад, а також поселень останньої чверті V тис. до н. е. у цьому ж мікрорегіоні.

За словами керівника експедиції, кандидата історичних наук Віталія Рудя, роботи на Вінниччині проводилися спільно з європейськими науковими інституціями у межах виконання міжнародних проєктів із вивчення давніх суспільств Східної Європи. Понад сім тижнів археологи Академії та Дослідницького центру Університету імені Крістіана Альбрехта у Кілі (Німеччина) спільно з фахівцями відділу археології енеоліту – бронзової доби Інституту археології НАН України досліджували об’єкти південно-східної Вінниччини. З німецького боку роботами керував доктор Роберт Хофманн, співкерівницею польових досліджень була науковий співробітник відділу «Наукові фонди» Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Людмила Мироненко.

«Улітку цього року ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури у селі Кісниця Городківської громади Вінницької області. Планувальну структуру поселення вивчали 2018 року методом магнітної розвідки та за результатами радіовуглецевого аналізу датували серединою IV тис. до н. е. Однак окремі моменти у плануванні поселення та його відносній хронології потребували подальших досліджень, – розповідає дослідник. – Саме з цією метою, а також для вивчення побуту й економіки тогочасного суспільства археологи розкопали дві аномалії заглиблених об’єктів. Одна з ям мала не типову для трипільської культури дзвоноподібну форму. У заповненні обох об’єктів було виявлено чимало матеріалів побутового вжитку, серед яких – посуд, антропоморфна та зооморфна керамічна пластика, знаряддя праці з кістки, рогу, каменю та кременю. З’ясовано, що місце пам’ятки двічі заселяли племена трипільської культури – вперше це сталось у першій чверті IV тис. до н. е».

Також польові дослідження відбулися на курганах Буго-Дністровського межиріччя. Українські вчені спільно з колегами з Національного наукового центру (Польща) обстежили п’ять насипів біля с. Токарівка Жмеринщини, два з яких – розкопали. У найбільшому кургані групи знайдено сліди почасти згорілих дерев’яних колод і дощок, частину з яких, схоже, уклали конусоподібно, формуючи своєрідне шатро у центральній частині кургану. Під іншим дослідженим насипом археологи розчистили земляну конструкцію квадратної у плані форми, оточену палісадом, яка складалася з рівного майданчика в центральній частині та підвищень по периметру. Уся споруда була спалена, а небіжчики розміщувалися переважно на підвищеннях. Кургани датуються VIII–VII ст.ст. до н. е., що практично відкриває нову сторінку дослідження курганів раннього залізного віку на Вінниччині.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, «День», фото – Віталій Рудь