Вчені виявили наслідки бомбардування Стародавньої Землі астероїдами

GSMinfo

Удари астероїдів залишаються одним із найнебезпечніших можливих стихійних лих, але катастрофічних зіткнень на пам’яті людства залишилося мало. Однак у ранні роки свого існування Земля зазнавала множинних зіткнень з гігантськими древніми астероїдами в десять разів частіше, ніж було прийнято вважати. І, можливо, саме це вплинуло на здатність планети підтримувати життя.

Удари, про які йдеться у новому дослідженні, припали на період архейського еону — від 2,5 до 4 млрд. років тому. Тоді планета була зовсім іншою, і бомбардування астероїдів, безперечно, ще більше змінило земний ландшафт.

Аналізуючи залишки астероїдів, вчені дійшли моделі, у якій відтворили наслідки цих зіткнень. За результатами їхньої роботи вдалося з’ясувати, що великі бомбардування відбувалися приблизно раз на 15 млн. років, що у 10 разів частіше, ніж вони думали раніше.

Зіткнення ранньої Землі з астероїдами затримало процес накопичення кисню на багато мільйонів років. Коли древні потужні метеорити зіштовхувалися з планетою, це призводило до утворення ударних сфер. Вони плавилися та випаровували частини земної кори, утворюючи гігантський шлейф над поверхнею планети. Потім розплавлена ​​порода конденсувалася і тверділа, а потім падала назад на Землю у вигляді найдрібніших піщин і осідала на земній корі.

Відкриття, зроблені останніми роками, розширили наукове розуміння кількості ударних подій в цей період. Але вплив таких ударів, як виявилося, виходить далеко за межі простого руйнування поверхні Землі. Фактично вони могли змінити хімічний склад атмосфери. Ударні сфери або крихітні частки древніх астероїдів, які залишилися Землі після зіткнення. Зображення: Courtesy of UCLA/Scott Hassler and Oberlin/Bruce Simonson

Життя Землі вперше почало формуватися під час архейського эона, тоді ж відбувалося повільне накопичення кисню у атмосфері. Сам кисень не був присутній в атмосфері у значній кількості до початку протерозойської ери від 2,5 млрд до 541 млн років тому, після чого анаеробні водорості вивільнили його під час фотосинтезу. Тепер вважається, що кисень міг би накопичитися раніше, але на це вплинули удари астероїдів.

Справа в тому, що зіткнення з астероїдами виробляють хімічно активні гази, які можуть погасити низький рівень кисню в атмосфері. Кумулятивна маса удару була важливим «стоком» і висмоктувала з атмосфери більшу частину кисню. Це дозволяє припустити, що ранні бомбардування могли затримати процес окислення атмосфери Землі та зародження життя на ній. Модель планетарного бомбардування. Відео: SWRI/Simone Marchi

Деякі з цих астероїдів і комет становили понад 10 км у діаметрі та викликали найбільший відтік кисню з планети. Для порівняння, NASA називає кожен астероїд розміром 140 метрів, що наближається до планети, і більш потенційно небезпечним через те, що він здатний завдати Землі катастрофічної шкоди.