Новий вид жаб назвали в честь екоактивістки Ґрети Тунберг

7 днів

Учені відкрили новий вид жаби і назвали його Pristimantis gretathunbergae – на честь шведської екоактивістки Ґрети Тунберг, яка бореться проти кліматичних змін.

Про це повідомляє Mongabay.

Рідкісна деревна жаба, яку знайшли у Панамі, має крихітне тіло від 3 до 4 см і чорні очі, що рідко трапляються серед подібних жаб у Центральній Америці.

Вона найчастіше ховається у бромелієвих (листяних рослинах, прикріплених до дерев), де спить, розмножується і відкладає яйця. У цьому листі її і виявили під час експедиції на панамську гору Чуканті.

Однак Чуканті втратила понад 30% свого лісового покриву за останнє десятиліття. Гора висока й ізольована від інших хмарних лісів, тому вона є домівкою для багатьох унікальних ендемічних тварин.

Тому панамська некомерційна організація Adopt a Rainforest Association створила на горі приватний заповідник, де вчені виявили 56 нових для науки видів.

У 2012 році дослідники Абель Батіст і Конрад Меберт разом із місцевими гідами досліджували гору в пошуку амфібій та рептилій.

«У першу ніч на шляху до вершини гори ліс був дуже темним і вкритий хмарами. Близько 10-ї вечора між листям бромелієвих ми побачили велику жабу з жовтими губами. Ми одразу зрозуміли, що це може бути інший вид, невідомий в Панамі дотепер», — розповів дослідник з Автономного університету Чірікі й учасник експедиції Абель Батіста.

Аналіз ДНК підтвердив, що про жабу раніше не знали науковці.

Згодом організація The Rainforest Trust зробила аукціон щодо найменування для кількох нових видів, зокрема і дощової жаби.

Переможець аукціону назвав тварину на честь Ґрети Тунберг та її роботи, яка підкреслює невідкладність боротьби проти зміни клімату. Зазвичай, коли температура підвищується, багато видів пристосовуються, підіймаючись вище. «Важке становище дощової жаби Ґрети Тунберг пов’язане з потеплінням, оскільки підвищення температури знищило б її невелике гірське середовище», — сказав Батіста.

Однак тваринам, які вже живуть нагорі, більше нікуди йти, тому висотні види вразливі до найдрібніших змін довкілля і «постійно на межі зникнення».