Сергій Мартинюк: "Бандерштат" не тільки про музику, а й про кількаденний інтелектуальний релакс"

6-8 серпня у селі Рованці під Луцьком відбудеться п'ятнадцятий фестиваль українського духу "Бандерштат". Цього року виступлять “Бумбокс”, “ТНМК”, “БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ”, Олександр Положинський, KARNA, Фіолет, “Один в каноє”, Dakh Daughters, Mad Heads і багато інших артистів.

В ефірі " Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь" співорганізатор фестивалю, письменник і фронтмен гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк розповів про те, як пройде “Бандерштат” цього року, чому лайнап фестивалю розкрили лише за місяць до початку, згадав найгірші й найприємніші моменти з п'ятнадцятирічної історії.

"Робимо все, щоб людям “не друшляти” під сонцем, а класно проводити час" Цього року фестиваль "Бандерштат" п'ятнадцятий, ювілейний?

Не люблю слово "ювілейний", але цьогоріч йому насправді виповнюється п'ятнадцять років. І я дуже радий, що всі ці роки традиція не переривалася. Навіть торік, коли фестивалів не було, ми провели “Бандерштат” онлайн. І ось нещодавно отримали всі можливі й неможливі дозволи на проведення фестивалю наживо, підписали усі угоди з Українським культурним фондом і анонсували програму. Ще ніколи так швидко — десь фактично за кілька місяців — ми не робили фестиваль.

Окрім швидкості підготовки, чи відрізнятиметься п'ятнадцятий "Бандерштат" від решти?

Глобально – ні. Ми давно не намагаємось винайти велосипед в організації, а просто щороку враховуємо якісь маленькі й більші невдачі попереднього. І робимо усе можливе, аби людям на фестивалі було цікаво не лише ввечері, коли починається програма музичної сцени, але й вдень. Тому що фестиваль у нас безалкогольний – приїжджає дуже багато сімей з дітьми, машинами, кемпінги, й ми завжди намагалися робити “Бандерштат” таким, щоб він був не тільки про музику, але й про повноцінний відпочинок, кількаденний інтелектуальний релакс.

Ми максимально забиваємо ранкову і денну програми різними атракціями: починаючи від ранкової йоги і закінчуючи літературними, спікерськими сценами, польотами на кулях, спортивними змаганнями та багатьом іншим. І таким чином робимо все можливе, щоб фестиваль давав змогу людям “не друшляти” цілими днями під сонцем, а класно проводити час.

“Ми дуже переживали, щоб фінансування фестивалю збереглося” Чому лайнап з'явився лише за місяць до початку фестивалю?

В нас суттєво затяглося підписання договорів, але навіть не через наші недопрацювання, а, власне, через часткову кризу, яка відбувається зараз в УКФ. Ми взагалі дуже переживали, щоб фінансування фестивалю збереглося, тому що інакше я навіть не уявляю, як би ми проводили п'ятнадцятий "Бандерштат", якби щось пішло не так. І, власне, у нас вже була готова програма, просто якийсь час ми її не анонсували, тому що чекали остаточних бюрократичних затверджень.

На Atlas Weekend-2021 усі охочі могли вакцинуватись. Чи будуть у вас якісь заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19?

На нас вийшло Міністерство охорони здоров'я, попередньо на "Бандерштаті" теж планується центр вакцинації. Ми думаємо, що зможемо вакцинувати людей в нормальному темпі. Хоча молодь достатньо активно вакцинується: як не дивно, антивакцинаторів серед неї дуже мало. Але для тих, хто не вакцинувався, така опція існуватиме. До того ж ми будемо просити дотримуватись маскового режиму хоча б частково. Я розумію, що спека, що на інших фестивалях цього не вимагають, але всі ми розуміємо, що фестивальне літо скінчиться, прийде осінь, і ніхто не захоче знову жити в умовах локдауну. Українські музиканти зокрема: вони фактично півтора року прожили в ньому.

“Тренд безалкогольних фестивалів започаткували ми” Чи я правильно розумію, що "Бандерштат" – єдиний в Україні безалкогольний фестиваль?

Ні, він не єдиний. Є ще декілька, які виникли вже після "Бандерштату" і успадкувати нашу ідею. Наприклад, "Холодний Яр" на Черкащині та ще кілька локальних, зовсім маленьких фестивалів. Вони були натхненні темою "Бандерштату", і по суті цей маленький тренд започаткували ми.

Після карантину, ясна річ, були збитки. Чи не думали ви змінити трохи своє ставлення і знайти алкогольних спонсорів?

Нам не треба їх шукати: щороку незмінно на нас виходять ті самі алкогольні спонсори й перепитують, чи не змінили ми концепт. Але ми притримуємось твердо цієї позиції, тим паче фестиваль сформував певну внутрішню політику, і цю політику приймають наші багаторічні відвідувачі. Це наша фішка.

Тобто спочатку, у перші роки, хтось сприймав це як обмеження якихось особистісних свобод, бо як це – приїхати на рок-н-рольний фестиваль і не повідриватись з пивом під улюблений гурт? Але буквально 3-4 роки минуло, і народ почав це сприймати як фішку. Навіть ті, хто вживає алкоголь, кажуть, що це класно – поїхати на фестиваль і трохи в іншому виді релаксу провести кілька днів. І ми навряд це будемо змінювати. Але, крім алкогольних, є багато інших спонсорів, і на алкоголі світ клином не сходиться.

Багато людей вже купили квитки?

Не так багато, як хотілося б, але буквально після того, як ми оголосили програму, почали активно купувати. Я спілкуюсь з організаторами інших фестивалів, і є зараз така тенденція, що квитки купують у дуже млявому темпі. Але буквально за тиждень до заходу, коли вже є розуміння, що він точно відбудеться, їх купують масово. Ми стараємось з іншими організаторами тримати зв'язок по багатьох питаннях, і ця ситуація зараз практично у всіх українських фестивалів ідентична.

“Неодноразово бували роки, коли я говорив: "Це останній "Бандерштат" Якщо за три хвилини згадати найяскравіші події з життя "Бандерштату", що це буде?

Мені як організатору чомусь згадуються одні негаразди. Пам'ятаю перший рік, 2007 рік, Луцьк. Фестиваль, який переносився три рази, сцену, яку ми на халяву взяли у якоїсь луцької компанії, наметове містечко, яке складалось з одного намету. На фестиваль того року приїхало десь 700-800 людей.

Потім вже багато чого було. І всяких розбірок з музикантами з приводу райдерів – один з артистів відмовлявся в день приїзду в Луцьк їхати на майданчик на саундчек (перевірку звучання – ред.), тому що ми подали автомобіль Honda, але не червоного кольору, як було написано в рейдері, а білого.

Були роки, коли за тиждень до фестивалю не вистачало тисяч сто доларів, і ми думали, що будемо органи вже продавати. Були роки, коли ми влітали на гроші, брали кредити, і усім оргкомітетом рік віддавали, щомісяця скидались зі своїх зарплат.

Багато чого було, але хороші моменти переважають. Ніколи не забуду виступ Кузьми у нас. Коли він приїхав, то був страшенно вражений, що фест безалкогольний, що люди відриваються без бухла. Пам'ятаю усі його коломийки зі сцени, які потім стали вірусними в інтернеті. Не пам'ятаю, чи це він до "Бандерштату" їх готував, чи до іншого заходу. Тоді гурт приїхав разом на концертному автобусі, як завжди, а він доїжджав сам, тому що з Норвегії прилетів десь буквально в день концерту. Телефонує і каже, що він вже на вході. Я виходжу його зустріти, там Lanos стоїть, а Кузьма не може з нього вилізти: ногі довгі, вперлись в бардачок.

Хаос спогадів у голові. Хоча неодноразово бували роки, коли я говорив: "Це останній "Бандерштат". Хай роблять молодші".

Цього року теж так говоритимеш?

Час покаже. В принципі, п'ятнадцятий рік фестивалю – хороший, щоб підбивати підсумки, але не хочеться. Хочеться розвитку, хороших іноземних артистів, яких можна привезти на фестиваль. Я сподіваюсь, що з наступного року культурні кордони вже будуть відкриті. Тому що більшість українських фестивалів, які орієнтуються саме на закордонних артистів, були змушені відмовитись цього року від їх виступів. Я думаю, вже час шукати варіанти того, як фестивалю вийти на новий рівень.

Читайте також Фестивальне літо-2021. Чи повернуться українські фестивалі і якими вони будуть Від VR-шоу до плавучого концерту. Які формати виступів вигадали українські музиканти у 2020 році