Таня Ша, продюсерка гурту Shopping Hour: “Закохані” — це саундтреки, якщо не до кіно, то до нашого життя”

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

Гурт і решта творчого життя – це резервуари, які обмінюються рідиною

Дмитро Захарченко: Ви збирали альбом аж п’ять років. Чому так довго?

Таня Ша: Це наш п’ятий альбом. До того було задано певну періодичність виходу альбомів – раз на три роки. Тобто, два роки ми могли збирати матеріал і мали на це повне право. Але далі почалися і творчі зміни, й індивідуальні, і у Всесвіті, і ера Водолія – коротше, все співпало. Це не відмазки, це просто життя.

Дмитро Захарченко: Я розумію, що багато роботи було окрім проєкту Shopping Hour?

Таня Ша: З одного боку, це були паралельні штуки. Але ці проєкти – тобто альбом "Закохані" від Shopping Hour і решта композиторського і творчого життя – і мого, і нашого, – це резервуари, які обмінюються рідиною. Тому що одна з пісень, які вже були на той час, Time to Forget вплинула на весь саундтрек мультфільму "Причинна". Лаунж-опера, яку ми з Оленкою Гусейновою – може ще напишемо, може в наступному житті, – але ми її почали писати й звідти дві арії стали піснями в альбомі "Закохані": "Тут чи там" – це перша пісня, яка відкриває альбом, і "Закохані".

Мало бути ще кіберпанк-кіно. При чому, з дійсно цікавим сценарієм. Не знаю, чи воно відбудеться, ера Водолія вже настала. Мені було б цікаво зробити саундтрек до цього фільму, тому що мені подобається ідея, картинка, але те, що туди планувалося, стало нашим ще одним треком. Я дуже люблю назву для альбому "Саундтреки". Вона часто використовується, але здебільшого це можна саме так назвати. Адже це – саундтреки, якщо не до кіно, то до нашого життя, до зміни наших настроїв, до того, з ким ми дружили, з ким ми писали і що ми робили.

Дмитро Захарченко: Коли робота триває так довго, чи є намагання зробити все ідеально, коли по сто разів переписується одна пісня? Чи не наступали на ці граблі?

Таня Ша: Ой, це ж моя постійна фізична вправа. Як там в композиторів серйозних, у яких ноти друкувалися – "опус 61", "передрукування 89". От і в "Закоханих" є кілька перезведень, переосмислень. Майже в усіх пісень є. Я нарізку збирала і почула в навушниках в одній пісні недорізану штучку, бо без навушників її не чути. Не скажу де. І подумала, що добре, що на всіх платформах воно вже є. Я - всьо. Бо ще б полізла дорізати, чесно.

Дмитро Захарченко: На якому зараз етапі проєкт Shopping Hour? "Для душі" чи ним вже можна заробляти?

Таня Ша: Це завжди для душі. Інколи ним можна заробляти. Можливо, є люди, які вважають, що я мала б іти іншим шляхом і щось для цього робити, але мій шлях – то є мій шлях. І поки я можу стримувати, збуджувати і надихати людей, які приходять до мене і готові зі мною бути саме в такому русі, в русі "для душі". Коли є робота, то я задоволенням підтримую усіх моїх музикантів роботою. Але це – саме для душі.

Дмитро Захарченко: Перед ефіром ти сказала, що в тебе є якась нотатка, щоб ти нічого не забула. Це про що?

Таня Ша: Вона стосується авторів і виконавців, і назв пісень – їх же там п'ятнадцять. Треба ж усіх виділити.

Дмитро Захарченко: Хто долучився до створення альбому "Закохані"?

Таня Ша: Із задоволенням передаю вітання Андрію Макаренку, нашому звукорежисеру. І йому велика подяка, і всім звукорежисерам – Юрій Акоп, Олег Татарчук. Татарчук навіть взяв участь у записі як басист. І музикантам, які ніби є в моєму павутинні, але не є офіційно проєктом Shopping Hour – це флейтистка Маша Хмельова, альтист Андрій Малахов, віолончеліст Мартін Няга, з яким я сподіваюся пообідати після нашої програми, і багатьом інших, хто долучився до створення альбому. До речі, до пісні "Дівчина" музику написав Орест Криса, один з моїх улюблених альтистів. Слова Андрія Білецького. Це вітання до Львова. Дякую їм за пісню.

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

Я собі давно дозволила робити те, що мені хочеться

Дмитро Захарченко: У нас не так давно був в ефірі Сергій Підкаура, один з учасників гурту The ВЙО. Він написав багато музики й багато хітів. На його думку, зараз музика розвивається дивно – те, що дешево, швидко, зрозуміло, то йде в маси, а те, що складно, над чим треба думати, шукати сенси – лишається поза увагою аудиторії. Що тобі спадає на думку, коли ти спостерігаєш за тим, як розвивається музика зараз?

Таня Ша: Чесно кажучи, в контексті публіки, широкого загалу, я б не говорила про розвиток музики, як мистецтва. Створити музику на широкий загал, вгадати, що буде модним, що отримає багато переглядів і потім принесе прибуток – як на мене, це завдання шоу-бізнесу, в найкращому розумінні цього слова. Або музика, як суто заробіток. Є музиканти, продюсери, які вміють відчути оці рухи, продумати, як це зробити. Це вміння, це талант. І оскільки я не відчуваю цього, я собі давно дозволила робити те, що мені хочеться. І мої бажання не просто в мені одній. Я бачу, що я починаю і знаходжу такі самі початки процесів у інших. Або я підхоплюю чиїсь. Тобто, це не те, що я там супер-одна на сім мільярдів людей, ні. Але це трошки інші процеси. В найкращому випадку ми знаходимо один одного.

Я писала в себе на сторінці у Фейсбуці: "Боже, бережи меценатів". Бо таким людям, як ми, потрібні меценати, які підтримують нас фінансово, а ми можемо їм віддавати все, що ми вміємо, все, що відчуваємо. І людей, яким потрібно саме таке мистецтво – достатньо багато, і це не секрет. Неодноразово я говорила про таргетовану рекламу. Але те, що вміють люди стосовно мас, це в мене викликає захват. Це класно, коли поруч є такий продюсер.

Якщо ми усі зберемося, нас буде більше, ніж людей в залі

Дмитро Захарченко: Ти співорганізатор музичної студії "Кофеїн". Це величезний досвід, пласт роботи з різними музикантами. Цей досвід допомагає у створенні твоєї музики, твоїх проєктів?

Таня Ша: Він точно не зупиняє, а допомагає. "Кофеїн" – це та лабораторія, де все відбувається. І зараз ми теж на зламі, нам дев’ятнадцять років буде в грудні. Це не мало для студії звукозапису в Києві у наші буремні часи. Але ми теж зараз думаємо чим займатися, куди рухатися. Наголошу, що це лабораторія, майстерня, по-перше, знайомств, по-друге, проєктів. Якщо вони не закінчуються, вони опиняються в альбомах Shopping Hour.

Дмитро Захарченко: Дуже прагматично.

Таня Ша: Абсолютно. Я страшенно прагматична людина.

Нас багато, як Shopping Hour. І тих, хто вже зараз з нами не працюють і тих, хто працюють. А ще – струнний квартет, духовики, кларнетисти, флейтисти. Якщо ми усі зберемося, нас буде більше, ніж людей в залі.

Дмитро Захарченко: Як організувати таку кількість музикантів і учасників? Для цього треба володіти й творчими, і менеджерськими здібностями. Це не забирає сили?

Таня Ша: Я вже п’ять років працюю. Це забирає сили, це правда. Просто коли на це є сили, ти не помічаєш. А от зараз, я не жаліюся, але після карантину і хвороби, мені навіть страшно подумати про те, як це робилося. Зараз я все це переоцінюю і починаю думати "Оце я крута!".

View this post on Instagram A post shared by Радіо Промінь (@radio.promin)

Дмитро Захарченко: Чи став альбом "Закохані" своєрідним звітом, після якого ви працюєте над новим матеріалом? Як будете рухатись далі?

Таня Ша: Так, що стосується цього альбому, то це звіт. Як я вже казала, "я – всьо" – і відпустила. У нас ще вийде анімований кліп-фантазія на одну з пісень. Я сподіваюся, що ми зробимо живу презентацію. Циган і ведмедів не обіцяю, але вона буде для прихильників, бо давно не бачилися, давно не грали. А далі все. Хочу нового.

Дмитро Захарченко: А за якими критеріями визначатимеш, чи зайшов альбом слухачам?

Таня Ша: По-перше, в мене є звітна сторінка на ONErpm. Там мені пишуть, скільки слухачів, скільки разів послухали пісню "Закохані" в Білорусі, у Великій Британії.

Дмитро Захарченко: Скільки має бути прослуховувань на альбомі, щоб ти вважала, що все гаразд?

Таня Ша: Стільки – не буде.

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь