Василю Шкляру – 70: його називають «містиком» і «літературним велетнем»

Його книжки читають і за написаними ним історіями знімають художнє кіно. Українському письменникові Василю Шкляру 10 червня виповнюється 70 років. Шкляра називають «батьком українського бестселера», а про його роман ​«Залишенець. Чорний Ворон» чули усі, його читають солдати на фронті. За цей роман Шкляра нагородили Шевченківською премією, але він відмовився, і тоді його шанувальники самі зібрали йому «народну премію».

Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району, що на Черкащині.

Середню школу зі срібною медаллю Шкляр закінчив у Звенигородці.

Вступив на філологічний факультет Київського університету, але через інцидент із вибуховим пристроєм (під час так званого трудового семестру у колгоспі помітили, як «студент Шкляр грався бомбою») перевівся за студентським обміном до Єреванського університету.

Василь Шкляр працював у газеті, займався політичною журналістикою, висвітлював події із «гарячих точок», був прессекретарем Української республіканської партії, балотувався до парламенту.

Перші свої літературні твори Василь Шкляр почав писати у 1970-х роках – «Перший сніг» (1977), «Де твій Остап, Соломіє?». Далі були повісті і романи: «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тень совы», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі».

У 2000–2004 роках Шкляр був головним редактором видавництва «Дніпро».

У 2009 році виходить найвідоміший роман Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон».

За цей роман у 2011 році Василя Шкляра визнають лауреатом Шевченківської премії.

Шкляр відмовляється від премії, заявивши, що у такий спосіб висловлює свій протест із приводу того, що Міністерство освіти України очолює, за його словами, «українофоб Дмитро Табачник».

Юрій Андрухович запропонував зібрати 280 тисяч гривень для автора історичного роману «Залишенець. Чорний ворон» на знак шани до його творчості.

«Народну Шевченківську премію – «Залізний Мамай» Василеві Шкляру вручили у квітні 2011 року у Холодному Яру – біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки.

Лауреат подякував і сказав, що зібрані громадянами кошти пішли на створення художнього фільму за романом «Чорний ворон»

У 2011 році Шкляр створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра. Холодноярська Республіка».

Фільм почали знімати уже після початку агресії Росії. В український прокат стрічка вийшла у грудні 2019 року

Також у цей час Василь Шкляр написав і видав романи «Маруся» (2014), збірку «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).

Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка,

Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник»

Про життя та пригоди Василя Шкляра переповідають багато історій і стверджують, що багато із того, що сталося із ним у житті, автор переносить у свої романи.

Василя Шкляра називають «містиком», «літературним велетнем», «батьком українського бестселера».

Як Шкляра вітали із ювілеєм

«Біографія його сповнена пригод майже таких, як і на сторінках його книжок».

Вітання як «найбільш читаному українському письменнику», чий портрет є у постійній експозиції Національного музею літератури України Києва, створений у рамках проєкту «Обрані часом».

«Зачитана книжка «Чорний Ворон» посеред набоїв, рацій, зарядок, бритв на робочому столику одного з вояків 93-ї Холодноярівської бригади».

«Найбільша глиба в сучасному українському історичному романі. Літературний велетень».

«Титану сучасної української літератури…»

«Василь Шкляр – велич українського духу і безмежної любові до України! На його книгах будуть рости і виховуватися покоління…»

Цитати

В українців дуже коротка пам’ять…

Нам історію писали загарбники, які називали себе героями, а наших героїв, навпаки, – бандитами.

Я хочу, щоб Україна була чесною…

Рухають суспільством завжди одиниці, й справжніх патріотів завжди в кращому разі 5%, а то й 2–3.

Україна сягне свого рівня…

Для культури потрібний сприятливий клімат.

Україна має цілу когорту дуже добрих, класних письменників.

Фрагмент інтерв’ю, записаного у січні 2019 року: