Якби дощ тривав довше, у Києві затопило б вісім станцій метро повністю — експерт

19 липня за лічені хвилини Київ затопило водою. Будівлі, транспорт та люди сповна відчули на собі загрозу стихії. Десь зникало світло, у когось змило автівку, багато хто не зміг вчасно дістатися до потрібного місця, а деякі станції метро буквально затопило.

На вулиці виїхала спецтехніка для ліквідації наслідків зливи, але, мабуть, найбільше допомогло те, що сама злива швидко закінчилась. Що було б, якби злива тривала довше і чому кияни все ще залишаються заручниками погодних умов — про це в ефірі Українського радіо розповіли експерт з муніципальних питань Костянтин Салій, командир комунальної аварійно-рятувальної служби Дмитро Піхало, інженер-проєктувальник Дмитро Макогон та консультант з систем захисту від блискавок Євген Баранник.

Яким видався грозовий день у столиціЯк розповів Костянтин Салій, йому тричі "вдалося перетнути калюжі" на вулиці Дегтярівській, які не могли проїхати трамваї: "Побачив, скільки попадало дерев, порвало проводи і швидкі допомоги не могли проїхати, бо такі глибокі були урвища в асфальті. Я побачив безпорадність комунальних служб".

За його словами, комунальники з'явилися, вже коли почала вода самостійно відступати, а не в той момент, "коли треба було відкачувати".

"Зрозуміло, що їм і не було куди відкачувати, тому що у нас немає такої системи, де можна було взяти можливості, щоб цю воду відвести. Сьогодні кияни побачили всі огріхи попередньої муніципальної політики", — зазначив експерт і додав, що Київ потребує в таких умовах проведення кардинальної зміни міських мереж.

Як приклад він вказав ситуації зі станціями метро "Академмістечко" та "Берестейська", позаяк водою заливало у вестибюлях станцій і через це, з його слів, могли бути великі ураження током людей, які перебували на платформах.

Фахівець робить висновок, що зараз "якщо дощу немає, то все гаразд", якщо дощ пройде, "то якось уже починає кожний керівник станції думати, що робити".

Чи всі станції мають гермодвері, які можуть зачинити і зупинити водуЕксперт припускає, що наразі у столичному метрополітені спеціальні гермодвері має не кожна станція, позаяк це більше стосується нових станцій.

"Наприклад, метро "Арсенальна" – на поверхні, і нікому в голову не спадало, що треба якось оновлювати станцію і модернові речі там робити. Але є такі станції метро, які в низині і їх треба було більш розробляти під подібні моменти", — зауважує аналітик.

У Києві за пів години випала тижнева норма опадів. Що було б, якби злива тривала довше"Затопило б серйозно десь вісім станцій повністю. Люди, які в цей час були б внизу, намагалися б вижити в цих умовах. Є небезпека ураження струмом. І наше метро ніколи не було розраховане на такі випадки", — розповів Салій.

За його словами, ми зараз можемо почути дуже багато експертів, які розкажуть, що у них все розраховано і все гаразд. Він підкреслює, що якби це було так, то Київ не знав би таких підтоплень: "Найбільша проблема — це те, що вже приблизно сім років кияни не бачать, що ведуться серйозні роботи стосовно приведення міських мереж та зливових каналізацій в належний стан".

Також фахівець переконаний, що немає абсолютно ніяких проблем, щоб зробити ремонт, застосувавши нові матеріали.

Водночас експерт припускає, що міська влада не приступає до конкретних дій, оскільки "таку роботу кияни не дуже оцінять на наступних виборах": "Це дуже тяжка і коштовна робота, і не будуть думати, що це дуже добре для міста Києва. Але все ж таки виборці можуть іноді потрапити і у водяну пастку, і про це також треба думати".

Чому виникли проблемиМіський голова Києва Віталій Кличко прокоментував зливу в столиці, зазначивши, що напередодні прогнозованих дощів в кожному районі столиці очищали зливостоки, а на проблемних ділянках заздалегідь чергувала техніка гідротехнічних служба, проте понаднормова кількість опадів на короткий проміжок часу призвела до підтоплення ділянок вулиці та тротуарів.

За словами Костянтина Салія, складається враження, "що місцеве начальство вводить мера в оману": "Якби техніка чергувала, то всі кияни побачили б її і всі б оцінили звитягу наших комунальних служб, які б очищали і відкачували воду. Техніки я особисто не побачив. Може, не там проїжджав".

"Крім того, 18 мм — це не карколомні зливи. Це середній нормальний київський дощ. Це не як в Євросоюзі, коли випала двомісячна норма за день. І щоразу кияни пересвідчуються, що міська каналізація не спроможна впоратися з викликом", — зазначив фахівець.

У чому полягала головна проблема роботи комунальниківЯк пояснює командир комунальної аварійно-рятувальної служби Дмитро Піхало, головна проблема була у всіх, тому що грозовий фронт, який пройшов містом, мав дуже значні наслідки, і норма опадів була 40 мм за годину, що дорівнює практично половині місячної норми опадів.

"Тобто з такою великою кількістю води дуже тяжко вставляється система відводу води, яка спроєктована у місті Києві. Що стосується аварійної служби, то сьогодні (19 липня — ред.) було більше виїздів", — розповів комунальник і зауважив, що було дуже багато подій не лише з відкачуванням води, але і з ліквідацією наслідків повалених дерев.

Проблемні ділянки і чергування технікиЗа словами Дмитра Піхала, у аварійно-рятувально служби визначені 22 ділянки, насамперед:

Святошинський шляхопровід, у Шевченківському районі — вулиця Дегтярівська, Індустріальний шляхопровід, Повітрофлотський шляхопровід, біля метро "Берестейська" і сама станція "Берестейська", станція метро "Лівобережна", Дорогожицький шляхопровід по вулиці Олени Теліги, станція метрополітену "Академмістечко" та територія навколо неї. "По місту дуже багато повалених дерев і задіяні не тільки аварійно-рятувальні служби міст, а також Державна служба з надзвичайних ситуацій та аварійні служби Київської міської адміністрації", — розповів співрозмовник.

За його словами, він став свідком того, як до колії під'їхав електроавтомобіль, водій якого подивився, що він не може проїхати і зрозумів, що буде електроураження струмом його як водія, і той був вимушений поставити авто на узбіччі, чим спричинив ще більший затор.

Чому сильні зливи у Києві провокують такі серйозні проблемиЯк пояснює інженер-проєктувальник Дмитро Макогон, у такій ситуації слід зважати на зміни клімату, через що короткочасно випадає відразу дуже велика кількість опадів. Іншою причиною він називає "не найкращу якість" і "не найкращу доглянутість" інженерних мереж.

"По-друге, дуже важливий фактор – це забудова. Це те, що раніше були якісь пустирі, посадки і парк. І замість цих дерев та ґрунту, там з'являється бетон, якісь житлові комплекси, парковки", — продовжив комунальник.

Він додає, що зараз вода дуже стрімко з усіх нових бетонних поверхонь, з покрівель, з парковок потрапляє одразу в інженерні мережі, які не витримують такого водозбору. Тим самим площа водозбору збільшилася, а мережі не збільшились.

З слів комунальника, такі речі дуже важливі, щоб з цією водою "працювати". Він пояснив. що цю воду можна очищувати і використовувати у побуті, тому місту потрібно розвивати озеленення.

Водночас Костянтин Салій додає, що Києву потрібно втілювати комплексні інженерні рішення.

"Треба в кварталах робити якісь підземні сховища, куди може вода поступати і затриматися для поливу. Я не уявляю, як можна зробити у місті Києві зелені дахи при наших вітрах і хто буде закріплювати ці ґрунти, якщо буде такий великий смерч з водою", — констатує фахівець.

Також Салій зауважив, що з кожною новою подібною зливою міські комунікації все більше не можуть впоратися, що дуже загрозливо і дошкуляє киянам.

"Розраховуються ризики для людей, для надання громадських послуг, для збереження невідновлювального культурного надбання і ризики втрати економічної вартості. Якщо ризики виходять за межу, тоді проєктувальник вживає ті чи інші заходи захисту", — підкреслив фахівець і додав, що люди мають бути у безпеці завжди.

Баранник переконаний, що в багатьох випадках не треба ставити стрижні на покрівлю, а захищати мережі, які заходять всередину споруди для того, щоб часткові струми блискавки не зашкодили ані електроніці, ані людям, які торкаються цих пристроїв у своєму побуті або під час роботи.

"Я маю на увазі пристрої захисту від імпульсних перенапруг. Вони настільки швидкі, що інші пристрої просто не встигають зреагувати. І кожен може собі їх купити і встановити без втручання в електричну систему, бо то справа спеціаліста-електрика", — зазначив фахівець.

Також, як пояснив Баранник, якщо на вулиці сильна злива і людина опинилася серед міста, то треба обов'язково знайти собі прихисток.

"Якщо поза містом, то краще не опинятися в таких умовах. Сучасні методи комунікації дають можливість заздалегідь побачити, що є гроза", — зауважив фахівець.

Як готуватися до зливиКостянтин Салій вважає, що для підготовки до зливи у Києві варто дивитися, де є затори в місті, тому що це значить, що там вже можуть бути підтоплення: "Особливо по центральних вулицях, як це було по проспекту Перемоги. Тобто кияни вже знають, що якщо дуже великий затор, значить попереду десь уже тонуть автомобілі. Тому шукайте можливості об'їхати".

За його словами, коли йдуть такі зливи, не рекомендується необачно поводити себе в метрополітені. Треба дивитися і не торкатися металевих частин, навіть пофарбованих.

Що відомо У Києві вдень 19 липня розпочалася потужна злива із грозою, градом та поривами вітру. Через підтоплення станцію метро "Берестейська" зачинили на вхід та вихід. До ліквідації наслідків залучили спецтехніку та понад 300 дорожників. За даними "Київавтодору", за 30 хвилин зливи випало 18 мм опадів, що дорівнює майже тижневій нормі. Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда розповів Суспільному, що цьогорічне літо буде спекотним, а його середні температури перевищуватимуть звичайні показники. 2020 рік був найтеплішим за всю історію спостережень в Європі, а останні шість років – найспекотнішими у всьому світі. Учені з Метеорологічного бюро Великої Британії прогнозують, що у 2021 році у всьому світі стане прохолодніше, утім він все одно залишиться одним з шести найтепліших років. Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!