83-річний Олександр Омельченко помер від ускладнень, спричинених коронавірусом

Український Дощ

Мер Києва з 1998-го по 2006-й Олександр Омельченко помер сьогодні, 25 листопада, від ускладнень, спричинених наслідками хвороби COVID-19. Про це повідомив очільник столиці Віталій Кличко, пише ВВС. При цьому напередодні син колишнього мера, Олександр, твердив ТСН, що батька було вакциновано.

Раніше Кличко на сесії Київради повідомляв, що Омельченко потрапив до лікарні у тяжкому стані з ураженям легень.

Олександру Омельченку було 83 роки, він керував фракцією "Єдність" у Київраді. Його двічі обирали мером Києва і обидва рази він набирав рекордну кількість голосів на свою підтримку - понад 70%. Загалом Омельченко керував столицею 8 років - з 1998-го по 2006-й.

Він любив автомобілі, пасіку, бокс, футбол і хокей. Не приховував, що полюбляв міцні напої і викурював до двох пачок сигарет на день. А ще хизувався своєю фізичною формою: коли йому було далеко за 60, він демонстрував стійку на голові.

Олександр Омельченко народився в один і той самий день та рік, що й експрезидент Леонід Кучма - 9 серпня 1938 року. Саме за президенства Кучми, у 2001-му році, він був нагороджений званням "Герой України". Однак сам Сан Санич зізнавався, що жодного разу не святкував день народження в одній компанії з президентом.

Від будівельника до мера. І до програшу

Професія Олександра Омельченка - будівельник. Після школи, яку він закінчив на Житомирщині, було спочатку навчання в Києві у будівельному технікумі, а потім - в інженерно-будівельному інституті та інституті народного господарства, а вже після армії - робота на підприємствах Київміськбуду.

Також за плечима у колишнього мера - два роки роботи на відбудові Афганістану після виведення з тієї країни обмеженого контингенту військ радянської армії.

Після цього відрядження він знову працював у системі Держбуду, потім - гендиректором "Київреконструкції". Саме з цієї посади прийшов працювати до київської міськдержадміністрації заступником голови КМДА, а згодом став головою адміністрації.

На цю посаду його призначав президент Леонід Кучма, але після ухвалення нового закону про столицю Олександр Омельченко пішов на вибори і виграв - у травні 1999 року за нього проголосувало 76% киян. Мер став одночасно і головою міської держадміністрації.

У 2002 році його підтримка сягала 73%. Однак вже у 2006-му, як зізнавався сам Омельченко, він несподівано програв Леонідові Черновецькому, набравши менше ніж 21% голосів виборців. Причиною програшу Омельченка була не лише нова на той час технологія "гречки". Значну частину електорату Омельченка відтягнув на себе Віталій Кличко, який набрав тоді 24%. Омельченко, який багато років підтримував боксера, тоді неабияк образився на Кличка.

Але на той час на адресу Омельченка лунало багато критики і звинувачень у корупції, а також тягнувся шлейф після смертельної аварії, учасником якої він був.

Президентські та інші амбіції

Ще на посаді міського голови Олександр Омельченко, який на той час вже мав свою партію "Єдність", у 2004-му, вирішив позмагатися за президентську посаду. Але він одержав менше ніж 0,5% голосів, причому у столиці його результат теж був дуже скромним - лише близько 4,5%.

Президентом став Віктор Ющенко, якого згодом столичний голова активно підтримував. І навіть від пропрезидентського блоку "Наша Україна-Народна Самооборона" навіть став депутатом Верховної Ради на позачергових виборах у 2007-му.

Невдовзі до завершення повноважень парламенту шостого скликання, у жовтні 2011 року, Олександр Омельченко вийшов із фракції НУНС, як він сам казав, розчарувавшись у Ющенкові, який на той час вже поступився президентською посадою Віктору Януковичу.

Омельченко був серед тих депутатів, які голосували за ратифікацію "Харківських угод", підписаних Януковичем і Медведєвим, - про продовження перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі до 2042 року в обмін на дешевший російський газ. А вже після анексії Криму Росією ексмер був проти зупинення подачі прісної води до Криму.

Олександр Омельченко знову спробував свої сили на виборах мера у 2014 році. І програв Віталію Кличку. Водночас, пройшов до Київради на чолі списку своєї партії "Єдність". Із червня 2014 року був депутатом міськради столиці. Утім, за даними громадського руху "Чесно", він зрідка відвідував сесії Ради і у більшості випадків не голосував за важливі рішення.

У жовтні 2020 року Олександр Омельченко знову став депутатом Київради і був керівником фракції "Єдність".

парламенту. У 2004 році Київрада скасувала це рішення.

Захоплення і трагедії

Рух "Чесно" називав Олександра Омельченка серед ТОП-5 найбільших автовласників Київради. Втім ексмер кілька разів потрапляв у ДТП, в яких гинули люди.

У 2009-му він на смерть збив пішохода поблизу Конча-Заспи під Києвом. Подібна трагедія повторилася у 2015-му, коли авто Омельченка збило жінку, яка померла від отриманих травм. Тоді ексмер звинувачував журналістів у перекручуванні фактів.

Після цих подій Олександр Омельченко не припиняв водити машину.

"Я завжди був задоволений собою"

Олександр Омельченко зізнавався, що займається пасікою, любить бджіл і це захоплення у нього - до кінця життя.

Ще він тривалий час опікувався Федерацією хокею України, баскетбольною командою "Будівельник" і футбольним клубом "Арсенал". Останній, щоправда, змінював господарів і після того, як пан Омельченко вже не керував містом, його від цього клубу відтіснили.

Ексмер завжди демонстрував свою фізичну форму. Згадував, що якось після перемоги Віталія Кличка він вискочив на ринг і підійняв його, тримав над підлогою.

"Я фізично добряче підготовлений був з дитинства. І зараз не жаліюся. Віталій тоді не міг уявити, що я зможу відірвати його від землі та ще й потримати", - запевняв він.

А стійка на голові, до того ж на стільці - це був незабутній трюк Омельченка, який він неодноразово демонстрував журналістам.

"Я завжди був задоволений собою, тому що міг добре випити-закусити, але ні Людмила моя, ні діти мене п'яним не бачили. Напідпитку бачили, а п'яним ні. Зараз за станом віку і здоров'я став обережним. Делікатніше до цього ставлюся. Але в компанії, із друзями можу чарочку випити і закусити", - розповідав ексмер, коли йому було 81.

Втрата усіх високих посад все ж лишила відбиток на самопочутті Олександра Омельченка.

Якось у 2012 році, в одному з інтерв'ю він сказав, що іноді почувається, як "збитий льотчик": знання і авторитет вже стали минулим для тих, хто прийшов до влади в Києві після нього.