Горілка на сніданок, польоти до Кучми та стійка на голові: Цікаві історії про померлого ексмера Києва Олександра Омельченка

depo.ua

Надвечір 25 листопада стало відомо, що від коронавірусу помер колишній мер Києва Олександр Омельченко, який керував столицею протягом восьми років — з 1998 по 2006 роки. Йому було 83 роки.

За свою політичну кар'єру Омельченко ставав фігурантом корупційних скандалів, його автівка неодноразова потрапляла в ДТП, зокрема і смертельні, він голосував за ратифікацію Харківських угод тощо. Але також Омельченко, якого "поза очі" називали Сан Санич, запам'ятався дотепними та курйозними історіями на посаді очільника столиці та загалом протягом політичного життя. Журналісти Depo.Київ з влансих джерел зібрали цікаві історії про Олександра Омельченка.

Починав робочий день о п'ятій ранку та "кошмарив" голів районів

Під час своєї мерської каденції Олександр Омельченко починав свій робочий день о п'ятій ранку, коли виїжджав з водієм на машині та їхав інспектувати місто. Ніхто не знав, куди поїде машина Омельченка, яка могла заїхати в будь-який двір або район.

Якщо Омельченко бачив у якомусь дворі неприбране сміття чи занедбану інфраструктуру, то дзвонив керівникам районів та давав прочухана з приводу незадовільної роботи. Тобто всі керівники районів мали буквально спати з телефонами та очікувати на можливу обструкцію від Омельченка, в тому числі й о п'ятій ранку.

Горілка на сніданок, крапельниці перед польотом до Кучми та дружба з Лужковим

Після щоденної "інспекції" міста Олександр Омельченко приїздив на роботу в КМДА приблизно о сьомій ранку, де випивав 50 грамм горілки за сніданком. Це був щоденний ритуал вже покійного ексмера Києва, який мав неабияке здоров'я та міг випити дуже багато.

Цікавими є історії про формат святкування дня народження Омельченка, яке завжди починалось з п'ятої ранку. Привітати міського голову заходили групами від дрібних чиновників до голів районів та починали активно випивати. Журналістів на день народження Омельченка зазвичай запрошували останніми, десь о пів на 12 дня, де він традиційно проголошував так званий "контрольний тост".

Олександр Омельченко та Леонід Кучма. Фото: Уніан

Після шестигодинного святкування з постійним вживанням алкоголю Омельченко йшов на крапельниці та їхав до аеропорту, щоб полетіти в Крим для привітання тодішнього президента Леоніда Кучми, з яким вони народилися в один день та в один рік.

Окрім Леоніда Кучми Олександр Омельченко також дружив та любив випити із вже покійним колишнім мером Москви Юрієм Лужковим, вони часто зустрічались під час взаємних візитів до столиць.

Ворожнеча з Суркісом та перші "чорні" технології

На виборах міського голови в 1999 році Омельченко конкурував з тодішнім президентом "Динамо" Григорієм Суркісом, який балотувався від партії СДПУ(о) Віктора Медведчука. Тоді президент Кучма дистанціювався від виборів та сказав, що не буде нікого підтримувати.

На цих виборах вперше в історії України з'явились жорсткі "чорні" технології. Якось на пресконференції Омельченко показав журналістам свою знамениту стійку на голові, а Суркіс зняв низку роликів, де фігурував Омельченко та професор Преображенський, порівнюючи свого конкурента з Шаріковим із "Собачого серця". Тоді ці ролики демонстрували на телеканалі "Інтер".

Олександр Омельченко стоїть на голові. Фото: segodnya.ua

У відповідь Олександр Омельченко приготував аналогічні "чорні" ролики про Григорія Суркіса, де його порівнювали із Доцентом з радянських "Джентельменів удачі", але ці ролики в ефір так і не пустили.

Ненависть Омельченка до Суркіса сягнула таких висот, що він вирішив створити свій власний футбольний клуб "Арсенал Київ", ставши його президентом. На команду витрачались величезні гроші з міського бюджету столиці, але це не допомогло йому досягти хоч якихось футбольних висот. Клуб був остаточно розформований в 2019 році. Ворог Омельченка Григорій Суркіс, нагадаємо, був тоді президентом "Динамо".

Поразка Черновецькому та білборд від водія

Мерство Олександра Омельченка завершилось в 2006 році після його поразки на виборах "космонавту" Леоніду Черновецькому. На початку передвиборчої кампанії Омельченко майже нічого не робив, адже хибно вважав, що беззаперечна перемога в нього у кишені.

Він почав якісь рухи в кампанії лише за два тижні до виборів: тоді хтось зробив йому дуже безглуздий рекламний борд, який не ніс жодної важливої інфрмації чи заклику проголосувати за чинного мера, але Омельченко затвердив його, користуючись рекомендацією свого водія. Омельченко тоді сказав, що "водій — це людина, яка точно шось тямить". В підсумку у Києві розвісили борди, з яких неможливо було щось зрозуміти.

Після поразки на виборах Омельченко регулярно збирав своїх заступників на дачі, де вони обговорювали прорахунки та недоліки влади Леоніда Черновецького. Тобто і сам Омельченко, і його заступники не могли повірити в те, що вони програли вибори.

Набридлого заступника – в міністри

В Олександра Омельченка було два перших заступники, одним з яких був Станіслав Сташевський. В один момент Сташевський набрид Омельченку і мер вирішив усунути його оригінальним способом — за допомогою кар'єрного зростання. Тоді Омельченко попросив Леоніда Кучму зробити Сташевського міністром енергетики, президент погодився, а міський голова столиці позбувся набридлого заступника.

Також Омельченко дуже цікаво усував своїх конкурентів, які хотіли стати на чолі столиці. Під час своєї каденції він провів реформу містоуправління, скоротивши кількість районів столиці з 14 до 10. Так він змінив систему управління в місті та зміг вичавити з системи своїх конкурентів, зокрема керівника Печерського району Анатолія Коваленка, який прагнув очолити КМДА за допомогою ексголови Адміністрації Президента та колишнього спікера ВР Володимира Литвина.

Отруєння Ющенка та Помаранчева Революція

Після отруєння Віктора Ющенка під час передвиборчої кампанії 2004 року Олександр Омельченко зробив дивну заяву, сказавши, що це несерйозна історія та порадивши Ющенкові звернутись до районної поліклініки. Водночас, тільки-но почалась Помаранчева Революція, Омельченко з'явився на Майдані Незалежності одним із перших. Коли його логічно запитали, що він там робить, Омельченко відповів, що "він там, де кияни". Таким чином, тодішня міська влада повністю підтримала Революцію 2004 року.