Голова Promote Ukraine Марта Барандій : «Щодо європейського майбутнього України в мене сумнівів немає»

Урядовий Кур'єр

Війна росії проти України стала тим викликом, який згуртував і об’єднав українців не лише у самій країні, а й по всьому світу. Сотні українських громадських організацій, волонтерських груп за кордоном роблять усе можливе, щоб допомогти нашим Збройним силам і наблизити перемогу над агресором.
Із засновницею бельгійської громадської організації Promote Ukraine Мартою БАРАНДІЙ ми зустрілися у європейському кварталі Брюсселя, у просторому офісі, який організації надали власники будинку, дізнавшись, що українським волонтерам потрібне приміщення. Пані Марта саме була зайнята підготовкою до Маршу солідарності з Україною. Із цього ми й почали нашу розмову.
— Пані Марто, розкажіть, будь ласка, детальніше про ваш захід.
— Так сталося, що у ці травневі дні збіглося кілька дат. 9 травня європейські країни відзначають День Європи, цього дня 2014 року була зареєстрована наша організація Promote Ukraine. Тож ми вирішили, що наша акція 8 травня — хода на підтримку України та концерт на площі Люксембург біля стін Європарламенту — стане хорошою нагодою нагадати про Україну, про те, що там зараз відбувається, і про цінності, які захищають українці. У концерті взяли участь українські та бельгійські виконавці. Концерт став фіналом нашого заходу, а розпочалося все маршем із площі Рож’є до площі Люксембург, під час якого перед учасниками виступили бельгійські політики. Зокрема євродепутат від Бельгії Бенуа Лючен та депутат бельгійського парламенту Жорж Дальман, завдяки якому, до речі, Бельгія проголосувала за надання зброї Україні. Обидва ці політики особисто їздили в Україну, щоб передати гуманітарні вантажі.
— Для того, щоб війна в Україні завершилася нашою перемогою, надзвичайно важлива міжнародні підтримка і увага. Проте утримувати події в Україні третій місяць поспіль на найвищому рівні суспільного інтересу в інших країнах складно, попри ті жахіття, які відбуваються на війні. Чи відчуваєте ви втому європейців від війни в Україні?
— Можливо, про втому говорити ще рано, хоч вона де в чому почала потроху виявлятися. Ми помітили, що на наші маніфестації та мітинги приходить дедалі менше людей. Спочатку нам було легко залучити дві чи навіть п’ять тисяч учасників до наших протестних заходів, тепер зібрати таку кількість людей — проблема. На акції не приходять навіть українські біженці. І коли ми запрошуємо журналістів і вони в нас питають, скільки очікуємо учасників маніфестації, а ми їм кажемо, що буде 200 осіб, то представники медіа навіть не хочуть такі акції висвітлювати.
Спостерігається така сама тенденція і з гуманітарною допомогою — її теж стає дедалі менше. Люди вже жертвують менше грошей, бо всі ті, хто хотів перерахувати на допомогу Україні, вже це зробили і не можуть переказувати кошти постійно. Є й певна інформаційна втома. Хоч як прикро це казати, але спочатку новини з України спричинювали в людей шок, але поступово вони стали звикати до емоцій, які викликає війна. Окрім того, у Бельгію приїхало багато українців, бельгійці з ними спілкуються, живуть поруч з ними і починають сприймати всю цю ситуацію як даність.
— Як вплинула на діяльність Promote Ukraine війна?
— Коли вранці 24 лютого Росія вдарила першими ракетними ударами по Україні, українські активісти у Брюсселі почали переписуватися між собою у месенджерах, намагаючись знайти відповіді на десятки запитань. Ми швидко зрозуміли, що вирішити все через месенджери неможливо і нам треба зустрічатися особисто, щоб обмінюватися інформацією й ефективно спілкуватися. Ми почали шукати приміщення, писали скрізь листи, і першого ж тижня на нас вийшли власники й менеджмент будівлі, в якій ми з вами зараз перебуваємо. Вони запропонували нам це доволі просторе приміщення.
Коли ми зібралися тут разом з волонтерами, то зрозуміли, що навіть не всі знайомі одне з одним. Тож спочатку все було хаотично, всі брали на себе багато різних завдань, яких було чимало. Проте за ці два місяці ми стали справжньою родиною. Із 24 лютого наша команда збільшилася в рази. Нині до діяльності Promote Ukraine залучено понад 100 волонтерів, з них 35 працюють на постійній основі.

— І чим саме займається Promote Ukraine?
— У нас сформувалося кілька робочих груп. Одна з головних — та, яка відповідає за гуманітарну допомогу. Нам надходять запити з України, переважно на захисне спорядження для наших військових. За цими запитами ми і працюємо, проводимо фандрейзингові кампанії, співпрацюємо з різними партнерами, які переказують нам гроші, тоді шукаємо необхідне спорядження по всій Європі. Коли знаходимо, організовуємо логістику, і від нас воно надходить у всі гарячі точки України. Наші хлопці завжди пересилають нам відео, підтверджують, що все отримали.
Ще один величезний напрям — це наші біженці. У Бельгії на сьогодні офіційно зареєстровано близько 45 тисяч українських біженців, хоч багато хто з них вже повертається в Україну. Щоб допомогти нашим співвітчизникам адаптуватися і дати змогу для соціалізації, ми відкрили Український культурний центр, де можна займатися вокалом, танцями, вивчати французьку і нідерландську мови. У центрі працюють наші волонтери. Ми організовуємо безплатні ланчі для українських біженців, де вони можуть познайомитися одне з одним. Ведемо переговори з кількома брюссельськими школами про те, щоб на їхній базі організувати навчання українською мовою для наших дітей. Ми також відкрили три склади, де біженці можуть підібрати собі необхідний одяг чи інші потрібні речі. Там складаємо вантажі, які згодом відправляємо в Україну.
Promote Ukraine опікується також і медіа. Ми спілкуємося переважно з бельгійськими журналістами, але до нас звертаються кореспонденти і з інших країн щодо різних питань. Вони не лише беруть коментарі в наших волонтерів, а й просять нас знайти потрібних людей чи експертів в Україні, і ми їм у цьому допомагаємо.
— Нині, здається, весь європейський політикум відкритий для України. Чи вдається вам зустрічатися з партійними лідерами та політиками, які працюють у Брюсселі?
— Це ще один напрям нашої діяльності — адвокація: спілкування з бельгійськими та іншими європейськими політиками, послами різних країни при ЄС із приводу їхньої позиції щодо України. Нещодавно ми були з візитом у Постійному представництві Угорщини при ЄС, запланували на найближчий час спілкування у Представництві Німеччини. Ми доносимо до європейських дипломатів позицію українського громадянського суспільства. А на сьогодні вона майже в усьому збігається з позицією Президента й української влади. Проте завдяки тому, що ми представники громадянського суспільства, можемо спілкуватися гостріше і відвертіше, ніж офіційні представники України. Наприклад, у Представництві Угорщини ми відверто сказали, що Будапешт займає проросійську позицію, на що, до речі, угорський посол образився. Наш представник при ЄС цього сказати не може, а ми можемо, і це треба робити. Так нині українська влада і громадянське суспільство доповнюють одне одного. Хоч насправді роль громадянського суспільства — контроль і критика влади. Але сьогодні ми об’єднані, бо йдеться про виживання України.
— Від початку війни в Україні Promote Ukraine організувала не одну акцію. Мені запам’яталося пікетування посольства росії у Бельгії та акція біля національної опери у Брюсселі, де активісти виклали свічками великий напис «Діти», щоб провести аналогію з розбомбленим росіянами драматичним театром у Маріуполі, де загинуло близько 600 мирних жителів.
— Організація маніфестацій — це значний напрям нашої діяльності. За дні війни ми провели їх 35. Тепер проводимо серію маніфестацій «Бойкот Lukoil». Щонеділі наші активісти із плакатами стоять біля автозаправних станцій і пояснюють водіям, що росія воює проти України, а ви заправляєтеся бензином на російській заправці.
— І як реагують на це водії?
— По-різному. Але багато хто, поспілкувавшись із нашими активістами, їде із заправки і каже, що більше не заправлятиметься на Lukoil. Ми помітили, що багато водіїв не знають, що ця мережа заправок російська. І просимо бельгійських журналістів, щоб вони більше про це писали й інформували свою аудиторію, що Lukoil — це російська нафтова компанія. А в Бельгії нині діють майже 180 автозаправних станцій цієї компанії. Найближчим часом плануємо провести масштабну маніфестацію біля штаб-квартири Lukoil у Бельгії. Уже узгодили її з поліцією.
— Багато кого в Україні турбують заяви окремих європейських лідерів про те, що не може бути спеціальної прискореної процедури вступу нашої країни в ЄС. Яке ваше відчуття щодо європейської перспективи України?
— Гадаю, що ні в кого не має бути сумнівів, що Україна однією ногою вже майже в ЄС. Про це відкрито заявляє і очільниця Єврокомісії, і президентка Європарламенту. Багато хто у Брюсселі щиро підтримує Україну і готовий зробити для неї більше, ніж для будь-якої іншої країни. Тому щодо європейського майбутнього України у мене сумнівів немає. Проте є побоювання, що натомість нас підштовхуватимуть до певних компромісів. Це може мати такий вигляд: ми вам — статус кандидата на членство, а ви трішки поступіться тут, відмовтеся трішки там. Хоч нині не маю підстав це стверджувати, але інтуїтивно відчуваю. Наприклад, мені розповідають, що на європейських фірмах почали активно брати на роботу росіян і на протести українських працівників відповідають, що не варто показувати войовничості, що треба дбати про інклюзивність і не треба говорити про політику в офісі, а лише в позаробочий час. Тож побоююся, щоб таке компромісне відкочування назад не відбулося й на політичному рівні. Тому нам треба бути готовими до того, що просувати українські інтереси ставатиме важче, зокрема громадянському суспільству.
Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»
Марта БАРАНДІЙ заснувала у Брюсселі громадську організацію Promote Ukraine із розвитку співпраці України та ЄС у травні 2014 року. Здобула диплом магістра права у Львівському національному університеті ім. І. Франка та диплом магістра права і ступінь кандидата юридичних наук в Європейському інституті при університеті землі Саар (Німеччина). Володіє сімома мовами, член Асоціації міжнародного права і лектор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина).