«Ніхто й ніколи не підкорить українців»: маловідомі факти про Леоніда Кравчука

Вечірній Київ

Перший Президент України Леонід Кравчук, який помер 10 травня, залишив по собі неоднозначну пам’ять. Постать Леоніда Макаровича завжди викликала суперечки та кардинально протилежні оцінки його діяльності. Навіть після його смерті у соцмережах здійнялася нова хвиля критики на адресу Леоніда Макаровича. Втім, як влучно висловився політичний експерт, колишній народний депутат Олександр Черненко, є одне, що переважує все інше — він був першим Президентом України. Підпис Леоніда Кравчука стоїть під Біловезькими угодами, які поховали СРСР. А його внесок у становлення Української незалежної держави складно переоцінити. «У 1946 РОЦІ МИ З МАМОЮ ПЕРЕЖИЛИ ГОЛОД» Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин на Рівненщині, яке в ті часи входило до складу Польщі. Його батько служив у польській кавалерії та загинув на фронті у 1944 році. Леоніда Кравчука виховували мама Юхимія Іванівна та вітчим. Шкільне фото «У 1946 році ми з мамою пережили голод. Пам’ятаю, як вона щодня посилала мене на поле, просила виколупати з колоска зернятко і принести, щоб дізнатися: дозріло воно чи ні? І коли пшениця дозріла, ми ножицями зрізали кілька колосків, очистили їх та зварили суп… Одного разу мама на день народження принесла мені загорнуту в хустку халву. Грам п’ятдесят, не більше. Так ось смак цієї халви з соняшникового насіння пам’ятаю досі», — розповідав автору цих рядків Леонід Кравчук. Після закінчення Рівненського кооперативного економіко-правового технікуму за спеціальністю «Бухгалтерський облік», Кравчук у 1953 році вступив на економічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «Я перша людина з села Великий Житин, яка вступила до Київського держуніверситету. І мати, проста жінка, завжди з гордістю говорила: «Мій син навчається в ірситеті», — розповідав Леонід Кравчук. У Києві він жив у гуртожитку на 6-й Новій вулиці (нині Освіти). «У кімнаті мешкали 12 людей, а умивальник був схожий на величезне корито. Після третього курсу брав участь в освоєнні цілинних земель у Казахстані, працював трактористом, а жив у наметі», — згадував Леонід Кравчук. Під час навчання він одружився з одногрупницею Антоніною Мішурою. У 1958-ому майбутній президент України, отримавши диплом викладача суспільних наук, переїздить разом із дружиною до Чернівців. Там він викладає політекономію у фінансовому технікумі. У Чернівцях у 1959 році у подружжя Кравчуків народився син Олександр. Леонід Кравчук з дружиною Антоніною «Коли я приїхав на роботу з дружиною до Чернівців, нам дали в жіночому гуртожитку крихітну кімнатку. На весь гуртожиток — один жіночий туалет. І ось я вставав ранком і ходив на міську площу, де був громадський туалет. Абияк там умивався, а потім йшов на роботу. На допомогу батьків, як ви розумієте, розраховувати не доводилося. Але нічого якось пережив», — згадував Леонід Кравчук. Потім він став консультантом-методистом будинку політпросвіти, лектором, помічником секретаря, завідувачем відділу агітації та пропаганди Чернівецького обкому КПУ. «НАОСТАНОК МАМА СКАЗАЛА МОЄМУ ВІТЧИМУ: «ГРОШІ В ПОДУШЦІ» У 1967—1970 роках Кравчук навчався в аспірантурі московської Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Він розповідав, що отримавши доступ до закритих архівів, був шокований, дізнавшись правду про Голодомор в Україні 1932-1933 років. «Потім почалася партробота, призначення в апарат ЦК КПУ, з’явилася можливість відпочивати у санаторіях, квартира, гарна зарплата, а пізніше і свій будинок. Тепер я сам запитую себе: „А чи зміг би я жити в таких умовах, як раніше?“. І сам собі відповідаю: Ні! Не тому, що, мовляв, своє натерпівся. Просто звик я до певного комфорту — до тепла, гарної їжі, одягу, сервісу. А до затишку людина швидко звикає і свідомо відмовитись від нього дуже важко», — зізнавався Леонід Кравчук. Леонід Кравчук з дружиною та сином Сашком У 1980 році Леонід Макарович отримав посаду завідувача відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ, а через рік став членом Центрального комітету. У тому ж 1980-ому Кравчука спіткала важка втрата — померла його мама. «Я забирав її до Києва. Вона не змогла тут жити, тужила за сільським життям, просилася додому, на Рівненщину. Вранці вийшла годувати курчат пшоном, і стався важкий інсульт. Я тут же виїхав із Києва до села до мами. Але поки доїхав, вона вже померла. Я не встиг з нею попрощатися… Наостанок вона сказала моєму вітчиму: „Гроші в подушці“! І ось це мене вразило найбільше. Я ж їй гроші посилав, щоб вона нічого для себе не шкодувала… А вона їх не витрачала, складала у подушку. Це була якась неможлива материнська самопожертва: отримувати гроші від дітей і складати їх — для них», — розповідав Леонід Кравчук. До речі, мало хто знає, що у 1980-х роках Леонід Макарович зумів звести внічию шахову партію з самим Анатолієм Карповим, тоді вже міжнародним гросмейстером. Щоправда, Кравчук підозрював, що чемпіон грав не на повну силу. ІДЕЯ ПРОВЕСТИ РЕФЕРЕНДУМ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НАЛЕЖИТЬ САМЕ КРАВЧУКУ У 1990-ому Леоніда Макаровича призначають секретарем, а потім другим секретарем ЦК КПУ. Того ж року він стає депутатом і головою Верховної Ради Української РСР. Після невдалої спроби державного перевороту у москві (ГКЧП) Верховна Рада УРСР під головуванням Леоніда Кравчука прийняла 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України, відкривши нову сторінку в історії на шляху створення суверенної держави. На референдумі 1 грудня 1991 року жителі України схвалили та підтвердили цей документ — за незалежність країни проголосували 90,32% громадян. До речі, ідея провести референдум про незалежність належить саме Леоніду Кравчуку, якого тоді підтримали перший заступник Голови Верховної Ради Іван Плющ і деякі інші депутати. Але загалом, як ліві, так і праві були проти його проведення. Кандидат в президенти Леонід Кравчук під час голосування на референдумі за незалежність України. Фото: TASS Праві зібралися на Софійській площі та, як розповідав сам Леонід Кравчук, називали його всіма словами, яких немає у словниках. Тоді багато хто стверджував, ніби Кравчук вигадав референдум, щоб поховати незалежність, оскільки вважали, що народ не проголосує. Однак, український народ зробив свій, правильний вибір — жити в незалежній державі. Одночасно з референдумом відбулися і перші президентські вибори. Главою держави обрали Леоніда Кравчука. Через сім днів, 8 грудня 1991 року, керівники України, росії та білорусі підписали в Біловезькій пущі угоду про створення Співдружності Незалежних Держав. Завдяки цим домовленостям Радянський Союз припинив своє існування як суб’єкт міжнародного права, а Україна стала повністю незалежною державою. В останні роки життя Кравчук назвав свій підпис під Біловезькими угодами найважливішим своїм вчинок у житті. Леонід Макарович пробув Президентом лише до 1994 року. В умовах безробіття, гіперінфляції, росту злочинності та «прихватизації» Кравчук програв на дострокових президентських виборах своєму наступнику — Леоніду Кучмі. Бурхливе засідання парламенту 24 серпня 1991 року. ФОТО: Укрінформ Після цього Леонід Макарович зосередився на роботі у Верховній Раді та громадській діяльності. Однак участь першого президента у низці політичних проєктів і підтримка певних політиків, зокрема одіозного Віктора Медведчука, обернулися новою хвилею критики. У другій половині 2000-х Леонід Кравчук відійшов від політики і працював у своїй доброчинній організації «Місія «Україна — відома», очолював громадський форум «Об’єднаймо Україну» та товариство дружби «Україна-Китай», виступав з лекціями, писав статті та відкриті листи. «ХОЧЕТЬСЯ ПІДХОПИТИСЯ З ЛІКАРНЯНОГО ЛІЖКА ТА ГРУДЬМИ ЗАКРИТИ РІДНУ ЗЕМЛЮ» На президентських виборах 2010 року Леонід Кравчук став довіреною особою Юлії Тимошенко. А після її арешту у 2011-ому написав президентові Віктору Януковичу листа про «сповзання з правового демократичного шляху». Хоча вже згодом Леонід Макарович назвав Януковича єдиним з українських лідерів, який наважився на реальні реформи… Леонід Кравчук, Станіслав Шушкевич і Борис Єльцін у Віскулях (Біловезька пуща). 8 грудня 1991 рік У 2016 році відповідав на критику через відмову України у 1994-ому від ядерної зброї так: «Ми з ядерною зброєю, не маючи систем управління, випробування, відновлення, були схожі на мавпу, яка тримає в руках гранату і затиснула „чеку“. Їй сказали не відпускати, вона й тримає. А потім їй набридло і вона відпустила»…. В останні роки життя Кравчук зробив багато гучних заяв проти окупації Росією частини Донбасу та анексії Криму. В серпні 2020-го, Президент Володимир Зеленський призначив його головою української делегації в мінській Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході Україні. Втім, невдовзі Кравчук констатував, що домовитися з росіянами практично неможливо. У квітні 2021 року в ефірі телеканалу Україна 24 він заявив, що особисто стрілятиме у разі вторгнення російських військ на нашу землю. Автограф читачам «Вечірнього Києва» А влітку 2022 року Леонід Кравчук переніс операцію на серці. Після цього першого президента України, за даними ЗМІ, відправили на реабілітацію до Німеччини. У листопаді 2022-го журналіст Дмитро Гордон оприлюднив листа від Леоніда Макаровича до українського народу, якого він написав у лікарняній палаті. «З тривогою і щемом у серці я слідкую за новинами про можливе широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. У цей час хочеться підхопитися з лікарняного ліжка і грудьми закрити рідну землю. Сьогодні хочу сказати найголовніше: якщо у чиїйсь хворій голові зріє злодійський план захоплення України, нехай знають: ніхто і ніколи не підкорить волелюбного українського народу», — написав Леонід Кравчук. 10 травня Леоніда Макаровича не стало. Фото: сайт Кравчука Після цього ніяких звісток про стан здоров’я першого Президента України не надходило. А 10 травня 88-річного Леоніда Кравчука не стало. У Леоніда Макаровича залишилась дружина, син Олександр, онуки Марія та Андрій, а також правнучка Олена. Наразі невідомо, коли покійного доставлять в Україну, аби поховати на рідній землі…