«Нотатки з кухні «переписування історії» Володимира В’ятровича перемогли в історичній номінації Книжки року 2021

Український погляд

Книга розповідає як Україна впродовж 30-ти років незалежності відкривала власне минуле, часто заховане під грифами «секретно» чи поховане буквально. Про непрості пошуки українцями себе під завалами російсько-радянських наративів та міфів. Книга Володимира В’ятровича «Нотатки з кухні «переписування історії» (видавництво «Наш формат») стала лауреатом конкурсу Книжка року 2021 і перемогла в номінації «Минувшина. Популярні видання/історична публіцистика» Книга розділила перше місце із виданням «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія у 4 томах». «Нотатки з кухні «переписування історії» — це статті, колонки, інтерв’ю історика Володимира В’ятровича, у яких ідеться про національну ідентичність, Голодомор, визвольну боротьбу й «людей волі», Помаранчеву революцію і Євромайдан, матеріали під грифом «цілком таємно», які одного дня стали «цілком нетаємними». Значну частину цієї історії автор ретельно дослідив, а ще частину — допомагав творити. «Ця книжка — про те, як українці писали історію власної держави. Зараз кров’ю і людськими життями ми творимо історію не лише України, а і всієї Європи. Тому саме зараз важливо, що ми говорили про неї від першої особи, щоб розповідали всьому світові свою історію, яка є корінням російсько-української війни, що відбувається зараз, і підґрунтям нашого незламного спортиву», — наголосив Володимир В’ятрович. Зараз історик, народний депутат записує «Нотатки з виру історії» — тексти українською та англійською мовами, а також відео, в яких показує історичні витоки і паралелі сьогоднішніх подій. Дивитися «Вир історії», щоб дізнатися більше про історичні причини цієї війни, можна на ютуб-каналі Volodymyr Viatrovych, читати у Facebook та Телеграм. Довідка. Володимир В’ятрович — PhD, історик, дослідник історії українського визвольного руху. Народний депутат України від 2019 року. Володимира В’ятровича медіа називали «хакер архівів КГБ», коли на посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні радянські документи та організував відкритий доступ до них. Його книги про українську історію перекладені англійською, чеською та польською. Він — персона нон-грата в Росії з 2008 року, бо відкрив для всього світу секрети спецслужб СРСР, які Росія старанно оберігає і досі. У 2010—2011 роках В’ятрович працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху — неурядову організацію, яка є членом Європейської платформи пам’яті та сумління. Як керівник Інституту національної пам’яті у 2014—2019 роках був серед ініціаторів декомунізаційного пакету законів, згідно якого повністю відкрито усі архіви радянських спецслужб, проведено декомунізацію публічного простору України, перейменовано десятки тисяч комуністичних назв міст, сіл та вулиць, визнано борців за незалежність України та запроваджено нову реабілітацію несправедливо засуджених радянським режимом. Лауреат премії імені Василя Стуса — 2012 за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КҐБ та актуальну публіцистичну працю «Історія з грифом “Секретно”», лауреат Книжкового рейтингу – 2012 Національної спілки письменників, Лауреат Форуму видавців у Львові 2003, 2009, 2014 роках, премії імені Леся Танюка «за збереження історичної пам’яті» у 2019 році. Автор і співавтор 15 книжок з історії України ХХ століття.