Українцям пояснили різницю між статусами біженця та тимчасовим захистом

Контракты

Українці, які змушені тікати від війни за кордон, мають розуміти різницю між статусами «біженець» і «тимчасовий захист» та хто саме їх може отримати.

Як передає Укрінформ, роз'яснення оприлюднене на сайті Мінреінтеграції.
«Головна різниця – у тому, що статус біженця – це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право. Тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами та проходження адміністративної процедури її розгляду. Регулюють поняття "тимчасовий статус" та "біженець" ще й різні міжнародні документи», – йдеться у повідомленні.
Так, головний документ, що регулює питання надання тимчасового захисту, – Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, ухвалена в ЄС ще 20 липня 2001 р. Проте вперше її активовано рішенням Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року саме для українців. А питання біженства регулюють Женевська конвенція про статус біженців 1951 р., Нью-Йоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р.
Тимчасовий захист отримують при перетині кордону держави-члена ЄС. Державні органи відповідної країни повинні повідомити особі про її право на отримання тимчасового захисту, процес набуття якого досить швидкий і максимально спрощений.
Щодо статусу біженця, то тут кожна держава самостійно встановлює на законодавчому рівні адміністративну процедуру його отримання та систему органів, відповідальних за рішення про надання цього статусу.
У межах тимчасового захисту особа отримує: право на проживання в державі, в якій вона звернулась за тимчасовим захистом; доступ до праці, який можна отримати одразу з моменту звернення за отриманням захисту; доступ до житла; медичну допомогу; соціальну допомогу; доступ до освіти дітям і підліткам.
У межах статусу біженця особа отримує: житло (як правило, це спальне місце в центрі для біженців); безкоштовне харчування; медичну допомогу (обмежену); безкоштовний проїзд у громадському транспорті.
У цьому випадку статуси біженця і тимчасового захисту передбачають досить схоже коло прав. Але різниця в тім, що не всі права стають доступними особі, яка перетнула кордон з моменту звернення із заявою про отримання статусу біженця.
Згідно з міжнародними документами, термін тимчасового захисту становить один рік (до 4 березня 2023 р.) і двічі може автоматично подовжуватися на шість місяців, якщо не зникнуть причини надання такого захисту, але максимум до 1 року (до 4 березня 2024 р.). Тоді як статус біженця гарантує право безстрокового проживання на території відповідної держави, а термін, на який видається посвідчення біженця, відрізняється залежно від країни.
Як повідомляв Укрінформ, 24 лютого президент рф володимир путін оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 11 травня територію України залишили 6 029 705 осіб. Більшість поїхала до Польщі – понад 3,2 млн людей. До Румунії виїхали майже 900 тис. осіб, до росії – понад 785 тис., до Угорщини – 583 тис., до Молдови – понад 459 тис., до Словаччини – майже 410 тис. і до білорусі – понад 27 тис. осіб.
Водночас 1 626 500 українців з 28 лютого повернулися з-за кордону на Батьківщину.