Новий комунізм у Новоселівці. Як розвивають громаду сусіди Сумщини

Ліквідували інститут старост, змінили більшу частину працівників сільради і почали розвивати комунальні підприємства. Журналістка Sumy.Today поспілкувалася із головою унікальної громади Полтавщиини – Євгеном Бовою, який адвокатську діяльність змінив на посаду голови Новоселівської сільської ради.

Моя громада – це бажання піти проти системи і увійти в історію

До мого обрання на посаду 12 років я працював адвокатом. Плюс ще явлюсь науковцем. У 2009 році захистив дисертацію і маю наукову ступінь кандидата юридичних наук. Як юрист був співавтором закону України «Про безоплатну правову допомогу». Викладаю по сей день в університеті. До цього отримав ще дві вищі освіти: психолого-педагогічну і лінгвістичну. На сьогоднішній момент отримую четверту вищу освіту, вже в Польщі за напрямком «Політологія». Тобто не зупиняюсь вчитися. Зараз працюю активно над докторською дисертацією, але вже в сфері не юриспруденції, а політології, а саме розвитку територіальної громади, залучення інвестицій та спроможності громад. Оце моя фактична тема. Не скажу, що моя громада – це експеримент. Моє бажання - піти проти системи в тому плані, що кожен голова повинен, напевно, увійти в історію і зробити громаду кращою.

– Ви з Полтави. Що Вас пов’язало з Новоселівкою?

-А пов’язало те, що до мене звернулась обласний депутат по юридичну допомогу. При об’єднанні територіальної громад кожна сільська рада намагалася на себе перетягнути ковдру, як кажуть, і пішли конфліктні ситуації. Багато позовів було, я просто як адвокат ці питання узгодив, в судах ми все повигравали, і я почав цій громаді надавати юридичні консультації. Потім депутати запропонували поставити мене першим заступником голови громади. І фактично коли я обійняв цю посаду, почав впроваджувати отакі всі свої бачення новітні, виник великий спротив з боку обраної голови і старост.

– І як все розрулилося?

– Війна була дуже серйозна, я був один проти всієї системи і було дуже багато бруду, тому що я почав спілкуватись з людьми, об’їздив кожен населений пункт, мене в громаді знають всі, у кожного жителя громади є мій номер телефону, мені телефонують з усіх питань. За чотири місяці роботи я отримав п’ятдесят два відсотки голосів. Це мій результат на виборах. Ми одразу зробили вуличне освітлення, дитячі майданчики, доступне перевезення. Ми почали людей згуртовувати. І от люди побачили, як це може бути по-іншому. І зараз ми не збавляємо темп, бо ми не маємо права. Якщо ми збавили темп, п’ять років це кінець.

- Від якої партії Ви балотувалися?

-Я безпартійний. Я не хочу йти під якимось прапором. Я з людьми. Сільським головам дозволялось балотуватися без партії, якщо населення там до семидесяти тисяч, тому я йшов без будь-якої партії. Зараз у нашій раді з двадцяти двох депутатів я маю двадцять один голос.

-А один опозиціонер хто?

-Колишня голова сільської ради. І то вона голосує за більшість проєктів.

«Мені три роки до пенсії» – це не про розвиток.

- Я навколо себе згуртував молодий колектив. Мені довелося піти на дуже непопулярні кроки - звільнити сімдесят відсотків працівників, які працювали до цього в сільських радах. Дуже тяжко було сприймати, коли людина каже: «Мені три роки до пенсії залишилося». Тому що я вважаю, що коли людина каже такі слова, це не є корисним для громади, якщо два рокі до пенсії, при всій повазі до пенсійного віку, але вже ми не кажемо про жоден розвиток громади і швидкості не ті вже.

Якщо сільська рада була - це як велосипед, то територіальна громада - це літак. І треба мати команду, яка викладається на всі сто і допомагає реалізувати стратегію розвитку громади. Ми, до речі, одна з небагатьох громад, що має свою стратегію, яка затверджена на сесії на 5 років.

- Ви оновлювали кадри, важко вам було підбирати людей?

-Важко, і я до сих пір підбираю. Проблема зі спеціалістами велика.

-А з якими найбільше?

-Фінанси. В мене вісім бухгалтерів. І у мене до них кожен день питання. Я повторюю постійно, що терпець скоро увірветься. Я працював з деякими бухгалтерами, які були не те що, фахівцями своєї справи, а це була стіна для підприємства. Коли ми всі перевірки без проблем проходили. А тут я постійно стіна для нашої сільської ради, бо вже більше за деяких фінансістів, напевне, розбираюсь, тому що вимушений вичитувати все сам.

– А скільки взагалі людей працює?

– Близько вісімдесяти.

– А було до цього?

– Було більше ста.

Середня зарплата спеціаліста сільради – 16-18 тисяч

– Тобто Ви ще і скоротили штат?

– Так. Тому на сьогоднішній момент у нас найбільші заробітні плати серед громад Полтавської області.

– Які? Скільки це? Середня?

– У середньому, наприклад, головний бухгалтер в мене заробляє двадцять п’ять тисяч гривень на місяць.

– А спеціаліст?

– Спеціаліст, у середньому, від шістнадцяти до вісімнадцяти тисяч.

– А найменша тоді яка зарплата?

– Ну, найменша зарплата – у прибиральника, це мінімальна заробітна плата.

Чому так? Тому що я переконаний, що людина одна може виконувати ефективно більше роботи, якщо їй гарно платити. Депутати підтримали положення про преміювання працівників громади до двохсот відсотків від заробітної плати. Тобто я заохочую своїх працівників.

Але все одно, знаєте, такі бувають моменти, бачимо, що не всі люди справляються, тоді готуємо звільнення. На превеликий жаль. Але ми не можемо відставати, ми повинні бути перші і, на моє глибоке переконання, ми маєм всі можливості для цього.

Громада без старост

І ще одна така фішка нашої громади - ми єдина, напевно, громада в Полтавській області, яка не має старост. На моє велике переконання як голови, старости – це утопія, це абсолютно недосконалий інститут на сьогоднішній момент. Це проїдання бюджетних коштів, це їхнє неефективне використання. Я рік пропрацював заступником голови громади при старостах, які залишилися при сільських радах. Якщо брати конкретні цифри по нашій громаді, за минулий рік утримання наших так званих старост нам обійшлося у два з половиною мільйона гривень.

– Скільки у вас населених пунктів?

– Тридцять чотири населених пункти. П’ять сільських рад, об’єднаних у громаду. Старост жодних нема, старостатів ми не створювали. Ми просто велика територіальна громада. В мене лише один заступник профільний по житлово-комунальному господарству. І все.

– Так а це було законно - лишити села інституту старост?

-Да. Тому що це добровільно все. На сьогоднішній момент це виключно повноваження сесії. Тобто раціонально можна зробити один старостинський округ. У нас працює комунікація повна, в нас люди мають колцентри, у які звертаються кожен день. До мене – в телеграмі, я повністю відслідковую усі скарги, побажання. Люди телефон нують мені на пряму, моєму заступнику, в нас вирішується оперативно все. Тому, коли ми приїздимо на прийом громадян у населений пункт, до нас ніхто не приходить, бо все вирішується в телефонному режимі.

Тому на сьогоднішній момент інститут старост ми і не плануємо вводить взагалі. Два з половиною мільйони, які ми зекономили на цьому, ми спрямували на підтримку комунальних підприємств.

Вивіз сміття – за рахунок бюджету, але за засмічене подвір’я – штрафи

- На комунальне підприємство ми закупили техніку, взяли на роботу людей. У мене одна з основних задач зараз – благоустрій. Знаєте, я вивів людей з зони комфорту, тому що в один прекрасний момент сказав: «Все! Ми наводимо лад!» Кожного дня з клумб витягали скати (покришки). Ви не представляєте, скільки я вислухав від людей: «Навіщо?! Воно там лежало, хай лежить!» Ні. Не хай. Замість скатів камінчики положили. Змусили прибирати дерево, щебінь, пісок біля будинків. Вибачте, біля всіх садиб уже хащами поросло. Замість них деревця посадили. І люди тепер уже почали змагатися, у кого краще перед двором. Але все одно кажу, якщо ви завезете дрова заготовити на зиму, у вас місяць, щоб їх поскладувати нормально. І крапка. Пройшов місяць, а дрова перед будинком лежать – штраф тисячу триста шістдесят гривень. І всі про це знають, ми повідомили через газети, через фейсбук, через всі комунікації, кожен знає про це, ми провели соціальне опитування. Коли ми вручаємо припис людині з попередженням перед штрафом, люди мене підтримують. Всі дійшли згоди. В громаді має бути порядок. І штрафи до цього спонукають. Зате вивіз сміття в нашій громаді безкоштовно. Люди не платять за вивіз сміття.

-А хто платить? Бюджет?

-Да.

-І скільки це коштує?

- Десь вісімсот тисяч в рік.

-А сортування в вас немає?

-Є. Ми закупили в минулому році близько ста шістдесяти баків. Виграли на це проєкт. Сто шістдесят баків для твердих побутових відходів, сорок баків для сортування і в цьому році ми ще докупляємо близько шістдесяти баків і подали заявку на ще один сміттєвоз. Один не справляється, тридцять чотири населених пункти. Кожен день відбувається вивіз сміття. Зараз мені запропонували навіть розмістити завод по переробці сміття. У нас є така можливість. І я дуже хочу її поставити у себе в громаді. Але я розумію що таке, який буде супротив, тому що це бізнес великий.

-Ви даєте локацію для того, щоб побудувати сміттєпереробний завод. Що це дасть вашій громаді, тобто ви ж прораховуєте, чи не буде шкоди?

-Це великий економічний ефект дасть. Я не кажу за робочі місця. (В принципі в мене немає проблеми з робочими місцями). Це альтернативна електроенергетика, якщо брати швейцарський проєкт. Якщо норвежський - це теплопостачання, ну і, фактично, це велика інвестиція, це податки в наш бюджет.

Комунізм у Новоселівці

Маємо спеціальну техніку, яка допомагає людям за плату обробляти городи.

За три місяці відремонтували повністю вуличне освітлення, світлодіодне.

У нас одна із показових амбулаторій в Полтавському районі - це Божківська амбулаторія. Там діє лабораторія, яка приймає аналізи, обробляє оперативно і видає їх.

Я домовився з підприємцями, нам виділили благодійну допомогу триста тисяч, і ми купили сучасні аналізатори і зараз всім мешканцям робимо безкоштовно аналізи крові.

Це комунізм, я розумію, але таке моє переконання.

На всі села робимо генеральні плани, дав завдання розробити на всі села і охопить кожне село, максимально.

Забезпечуємо населення питною водою якісною, оскільки в колодязях не дуже гарна вода, дбаємо про те, щоб в усіх були скважини, водопроводи централізовані по селу.

Також ми зробили бібліохаб у Новоселівці і центр громадської активності в Рунівщині – це громадські простори для населення, щоб можна було провести дозвілля, навчатися, там є комп’ютерна техніка і безкоштовний вайфай, доступний щодня.

У нас у Бажківському буде унікальний парк, якому нема аналогів в Україні. Це розарій, який буде робити королева роз України.

Звідки гроші

У нас громада має найвищий коефіцієнт серед оплати податку на доходи фізичних осіб, більше один і п’ять коефіцієнту. Тобто в нас мінімальні ризики зараз, навіть в період коронавірусу, ми маємо перевиконання нашого бюджету.

У нас нажаль вилучення йде з бюджету, півтора мільйона в цьому році, тому що кажуть, що ми дуже гарно живемо, але на все грошей не вистачає.

У нас найбільше платників податків – це наші три колонії, які існують в одному населеному пункті. Ми максимально все робимо для того, щоб вони не попали під скорочення, тому що це дуже велика кількість робочих місць.

Також у нас є аграрні підприємства, один із найбільших агрохолдінгів в Україні - це «Альфа-капітал». Він обробляє майже сімдесят відсотків всієї території земельних ділянок. Наші люди працюють в «Альфа-капіталі», і окрім плати за паї, отримують ще й гарну заробітну плату. Тобто в нас фактично відсутнє безробіття в громаді.

А ще у нас є комунальна установа по розвитку території, ми зараз виграємо максимальну кількість грантів, проєктів.

Про проблеми і їх вирішення

Одна з найбільших проблем нашої громади – це енергоефективність. Зараз ми плануємо залучати фахівців, щоб перевести всі наші комунальні установи, заклади, школи на альтернативне енергетику. Встановлення відповідних станцій: електричних, вітряних, сонячних і тому подібних - це наш пріоритет, тому що левову частину наших грошей тягне неефективний метод обігріву наших комунальних установ.

– Аудит провели енергетичний?

– Є на школи аудит, і ми зараз, звісно, берем участь в усіх можливих програмах по утепленню.

Дуже прикро, коли керують відповідними напрямками люди, які не прийшли знизу, тобто не були керівниками громади. Як приклад, прийняли постанову по соцзахисту – нам ставлять задачу, мовляв, створіть відділ для того, щоб надавати субсидії, заяви приймати і все остальне . Кажу: «Шановні, а чого нам не покласти ці функції на адміністраторів ЦНАП?» - «Такого не може буть!». А ми зробили! У нас всі адміністратори ЦНАП являються надавачами всіх соціальних послуг. Абсолютно всі справляються, всі задоволені. І в результати дозволили всім громадам це робити.

– А їм за це доплачують ?

– Так.

– Тобто у адміністраторів зарплата збільшилась ?

– Так.

– У мене у кожній сільській раді колишній є ЦНАП. Не такий красивий, як показують по телебаченню, там прям усе. Я пішов від цього, але зробив так, щоб людям було зручно. Тому що кожна людина повинна мати доступ до послуг, і не треба їхати в центральну садибу, можна прийти в себе по місцю. Тому в нас ЦНАП називається Центр надання адміністративних та соціальних послуг. На жаль, не видаємо права і закордонні паспорта. Сказали нам, що не рентабельно мати устаткування для цього, коли п’ять з половиною тисяч населення. Зараз ми надаємо близько ста шістдесяти адміністративних і шістдесят соціальних послуг.

Про транспорт і освіту

– Ми пішли на домовленості з нашими перевізниками, і у нас всі категорії пільгові їздять безкоштовно. Це компенсує сільська рада, а пенсіонери за віком чотири рази на місяць по талонах їздять безкоштовно.

– Скільки грошей з бюджету на рік на це витрачаєте?

– Мільйон на рік.

– На всі транспорті засоби?

–Так.

– Значить, про бюджет. Третина бюджету тягне освіта. Ми в цьому році прийняли на себе повністю освіту, три школи, чотири навіть (одна – початкова), дитячі садочки. І прийняли також медицину, але на умовах співфінансування з іще двома громадами: Полтавською і Терешківською, тому що медицини – «це вообще» – я не знаю, скільки треба коштів, щоб її утримувати. Це вже не кажучи про вторинну допомогу!

Левову частину залучень коштів робить наша агенція місцевого розвитку, наша особиста агенція. Ми берем участь у абсолютно всіх можливих і неможливих проектах, де дають кошти, всіх. І якщо порівнювати з минулим роком, втричі збільшилася кількість виграних проєктів. Люди поки що не дуже активно голосують, багато хто не зареєстрований у фейсбуці чи навіть у Приват 24. Але на допомогу приходять наші підприємства, ті, які наш бюджет наповнюють. Ми до них звертаємся, і всі їхні працівники дружно допомагають нам вигравати проекти своєю підтримкою. І ми за останній рік виграли одинадцять проєктів. І зараз знову активну беремо участь.

– Не хочете школи об’єднувати якось?

-Значить у нас одна опорна школа і три філії. Те, що пропонувала держава з приводу вимог кваліфікаційних до ліцеїв – це утопія. Жодна школа, навіть у Полтаві, не відповідає тим вимогам, які ставило законодавство для створення ліцеїв: басейн, гуртожиток, ну і творчі майстерні. То, вибачте, який ліцей тоді. Тому держава, напевно, дослухалась таки до раціоналізму, і зараз внесли зміни, тепер трішки вже легше. Тобто вже можна створювати ліцеї, щоб не обов’язковий басейн, а за можливості, наприклад. Тому у нас план у цьому році - це ліцей у найбільшому населеному пункті Божківське, де три колонії розташовані. Там півтори тисячі населення. А решта будуть у нас філії, оце і все. Школи у нас на залишку освітньої субвенції, в нас максимум десь чотири мільйони триста тисяч в цьому році залишилася освітня субвенція. Я прийняв рішення оновити повністю матеріальну базу всіх шкіл. Все нове: інтерактивні дошки, моноблоки, класи хімії, фізики, математики. Тобто з першого вересня наші діти підуть у повністю оновлені класи.

-А яка кількість учнів? Найменша?

– Значить, ну найменша чотири чоловіка.

– Є школи в яких чотири учня?!

– Так.

– Так а навіщо їх тоді тримати – такі школи?

– У нас школи просто планомірно знищувалися. Відділ освіти, який був до цього, просто знищував школи. Жодного розвитку, парти в десять слоїв пофарбовані, коричневі коридори... Мар’ївка – село дуже велике, там аграрне підприємство «Полтава сад», яке працює, там багато населення, але у зв’язку з тим, що школа там – хата мазанка була, батьки просто возили дітей в сусідні громади. На сьогоднішній момент закінчується реконструкція школи Мар’ївської, де буде і садочок на тридцять дітей, бо є потреба там, і початкова школа, тому тепер наповнюваність там буде.

Спілкувалася Олена Адаменко