На Сумщині хочуть збільшити посіви технічних конопель

У світі на коноплях уже давно заробляють непогані гроші, бо вони використовуються в багатьох галузях: не лише в медицині, парфумерії, харчовій, текстильній і кондитерській промисловості, а й у будівництві, автопромі і навіть літакобудуванні.

Українських сільгоспвиробників відлякує від конопель репутація цієї культури. Рослини містять у собі наркотичну речовину, і вислів «покурити травку» стосується, як правило, саме конопель, пише "Голос України".

Падіння «нижче плінтуса»

Культура потрапила в опалу через наявність у дорослих рослинах канабідіолу і тетрагідроканабінолу. І якщо перший заспокоює, послаблює біль та допомагає заснути, другий викликає «кайф» та призводить до наркотичної залежності.

Тим часом в Україні вже давно вивели безнаркотичні сорти конопель, у яких практично відсутній тетрагідроканабінол. Насіння цих рослин потрапило з України до багатьох держав, але в себе вдома воно мало кому потрібне. Вітчизняні аграрії бояться «зв’язуватись» із коноплями, бо шанс отримати неприємності дуже високий, а зиск непередбачуваний. Індустрія коноплепереробки в країні недорозвинена, тому ще й через це сільгосппідприємства, котрі займаються вирощуванням перспективної культури, можна в буквальному сенсі порахувати на пальцях: коли немає попиту, то немає й пропозиції.

У найкращі для конопель часи ними в Україні засівалось до 100 тисяч га. Найбільші площі були на Сумщині. В області й нині вирощують найбільше технічних конопель у державі, але посівні площі під ними скоротилися в десятки разів. Через любителів «травки», мандри яких колгоспними полями добре описані у романі Чінгіза Айтматова «Плаха», вимоги до коноплярів ставали дедалі жорсткішими, а охочих мати справу із духмяною культурою — дедалі менше.

Перевага є, а скористатися складно

На Сумщині розташовано дві наукові установи, котрі займаються виведенням нових сортів конопель без вмісту тетрагідроканабінолу та покращенням інших якісних характеристик культури. У Глухові працює Інститут луб’яних культур, а в селі Сад Сумського району — Інститут сільського господарства Північного Сходу. Обидва підпорядковані Національній академії аграрних наук України.

— Через це Сумщина щодо конопель завжди мала переваги порівняно з іншими регіонами, — говорить директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Маслак. — Вони збереглися до нинішніх часів: практично ніде немає таких науково-дослідних закладів, як у нас. Але вирощувати згідно з чинним законодавством сьогодні можна тільки технічні коноплі, і лише після того, як отримаєш відповідну ліцензію.

За словами Олександра Маслака, минулого року на Сумщині під коноплями було зайнято приблизно 300 га посівних площ, але нинішнього цей показник зріс майже удвічі. Виробництво пов’язано з потенціалом переробних підприємств, які перетворюють конопляну солому — тресту на готову продукцію. Асортимент поки що небагатий: традиційний шпагат жовтувато-рудого кольору, мотузки, щітки, килимки та інші речі. Одне з місцевих підприємств, фабрика «Сумикамволь», робить із трести волокно, а з цього волокна випускають натуральні утеплювачі для житлових приміщень, котрі користуються неабияким попитом. Окремо збирають насіння конопель — частину залишають як посівний матеріал, обрушене має неабиякий попит у кулінарії, решта переважно йде на олію та борошно. Ось, власне, і майже все: це практично ніщо порівняно з десятками тисяч найменувань продукції, що виготовляється з конопель у світі. На Сумщині, яку і сьогодні можна вважати провідним українським регіоном щодо конопель, їхнім вирощуванням та переробкою займаються лише з десяток підприємств, а решта продовжують «придивлятися».

Візьмуть на озброєння навіть агротуризм

Не так давно на Сумщині презентували проект «Створення агротуристичного кластеру «Слобожанське коноплярство». Розпорядження про його запровадження нещодавно підписав голова ОДА Дмитро Живицький. В облдержадміністрації запевнюють, що регіон стане центром розвитку галузі в масштабах держави, а кластер виконуватиме роль магніту для потенційних туристів та інвесторів. Щодо останніх, то їх, здається, вже знайшли. «Слобожанське коноплярство» стало одним із переможців конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, і на його впровадження будуть використані кошти ЄС. Сумщині виділять 14,1 млн грн із необхідних 20,7 млн грн — решту доведеться докласти з обласного бюджету. До співфінансування також залучать приватних інвесторів.

В облдержадміністрації пообіцяли влаштувати «конопляну» піар-кампанію та змінити ставлення до надзвичайно перспективної культури. Сферу використання технічних конопель варто розширювати. Ця робота, власне, на Сумщині триває кілька останніх років. В області відбувся вже не один конопляний фестиваль. Цього року дводенний захід триватиме 7—8 серпня.

Місце проведення — село Сад Сумського району. Тут розташовано Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України, котрий і організовує дійство. Директор інституту Віктор Кабанець вважає: час іде, і рано чи пізно стане можливим те, що нещодавно було немислимим. Через «наркотичну репутацію» конопель замість колишніх 100 тисяч га в Україні стали сіяти лише 3—4 тисячі га, з яких шосту частину — на Сумщині. Однак, нагадаємо, лише за рік площі під коноплями збільшились в області удвічі, і фахівці прогнозують, що розширення триватиме. Конопляні фестивалі та туристичні кластери, серед іншого, цьому посприяють. На Сумщині хочуть збудувати завод, на якому з конопель виготовлятимуть папір, і хоч це ще далека перспектива, її вже обговорюють на професійному рівні.