Як в Україні планують "звільнитися" від паперів. Пояснює експерт

15 липня Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №5495 про "безпаперовий режим", що має на меті прискорення процесу цифровізації держави. Його основна мета полягає у тому, що державні органи не матимуть права вимагати паперові документи, якщо інформація вже є у реєстрах. Законопроєкт підтримали 238 народних депутатів.

У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що "‎населення та бізнес зможуть швидко отримувати публічні послуги онлайн". Як громадяни країни будуть надалі взаємодіяти з державними установами — в ефірі Українського радіо пояснив експерт з кібербезпеки Дмитро Снопченко.

Як відбувається впровадження "безпаперового режиму"Як пояснює експерт, Україна вже 5 років йде до цього етапу державотворення і це далеко не новітня технологія у світі, позаяк, до прикладу, Норвегія ще 10 років тому дуже успішно перейшла на цей режим.

"Ми рухаємося у цьому напрямку кілька років поспіль, варто згадати про закон "Про електронний цифровий підпис", який надає юридичну силу електронному підпису, що дозволяє громадянам підписувати електронні документи", — зазначив Снопченко і додав, що у бізнесі його використовують вже 2-3 роки.

Фахівець констатує, що нині є й "електронний суд", тому тепер не потрібно йти самостійно подавати клопотання і все можна зробити віддалено.

"Також мені відомо, що не всі, але багато операцій з нерухомості можна проводити з електронним підписом. Але виникають питання: чи готові люди працювати з комп’ютером, віддалено, наскільки вони розуміють цей електронний світ", — зауважив експерт.

"До того ж виникає питання, як громадяни довіряють державі... Тут вже держава має показати себе, свою роботу, особливо у напрямку безпеки, щоб захистити документи, ланцюги передачі інформації, оформлення і верифікації даних", — вказує фахівець.

Снопченко підкреслює, що з технічного боку цю ініціативу розробляли 2 роки, але на систему, ймовірно, підуть маса атак, тому ще "кілька років її будуть доробляти й розвивати": "Сподіваюся, що за 5 років її удосконалять, тоді ми й звільнимося від паперів, від черг і непорозумінь з документами..." Екватор" трансформації ми перетнули, проте нам ще потрібен час".

За його словами, за справної системи підробити документи буде складно, також таким чином вирішиться питання втрати документів.

"Вони не розуміють, що таке електронний цифровий підпис. Тут загалом виникає питання, чи довіряємо ми державі взагалі. Я б сказав, що це взаємна відповідальність між державою та користувачем", — пояснив експерт.

Для прикладу він навів ситуацію з отримання паспорту: "Коли людина отримує фізичний паспорт, то несе відповідальність за його збереження. Те саме відбувається і з електронними документами, коли вони знаходяться у громадянина у смартфоні".

За його словами, з іншого боку ― це також відповідальність і держави, адже вона має шукати вразливості в системі й своєчасно їх усувати, оновлювати всі рівні захисту. Тому, як переконує Снопченко Всі мають ставитися відповідально до цього процесу.

Що відомо Міністерство цифрової трансформації працює над автоматизацією послуг, що дозволить позбавитися від корупції. У відомстві розробляють різні комплексні послуги, наприклад, сервіс єМалятко, який об’єднає всі необхідні послуги для реєстрації дитини. З 23 серпня цифровий паспорт у додатку "Дія" прийматимуть у всіх держустановах. До 2024 року Мінцифри планує перевести в онлайн 100% послуг, які надає держава. Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!