В Ужгороді відкрили виставку першому історику міста - Карою Мейсарошу

Виставку до 200-річчя від дня народження Кароя Мейсароша відкрили в Ужгороді. Його вважають першим істориком міста, — розповів кандидат історичних наук Михайло Зан. Захід влаштували в обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького. Повідомляє Суспільне.Закарпаття. Портрети Кароя Мейсароша і його дружини Амалії, рукописи з книгами та інші особисті речі — усе це презентували на виставці. Їх віддав музею для тимчасового користування праправнук Мейсароша Михайло Фединишинець. Каже: як відзначити 200-річчя предка, він думав упродовж року. І йому запропонували це зробити в краєзнавчрму музеї."Все, що в мене є від Кароя Мейсароша: це портрети, які зберігалися у його сина, якого теж так звали. Потім воно уже перейшло нашій родині. Висіли ці портрети над ліжком моєї мами, відколи я себе пам’ятаю. Років сорок точно", — розповів правнук Кароя Мейсароша.На виставці представили також годинник і дзеркало Мейсароша, окуляри, а також письмовий стіл, за яким він працював, і стілець. Праправнук розповідає: частини меблів шукав майже три дні."Коли моя тітка (правнучка Кароя Мейсароша) переїжджала в Угорщину, я вважаю, що вона вивезла меблі, а стіл залишила, щоб зробити це за другим разом. За цей стіл я любив сідати. Йому десь 100-150 років", — сказав Михайло Фединишинець.Карой Мейсарош був юристом і нотаріусом. Також написав і видав угорськомовну працю з назвою "Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні", — розповів відвідувач виставки, кандидат історичних наук Михайло Зан."В принципі я її оцінюю, як дуже визначну постать 2 половини ХІХ століття. Всі ужгородці, принаймні, мають знати це прізвище — Карой Мейсарош, оскільки це перший історик міста Ужгород. Він представляє ту толерантну персону, яка прагнула зберегти те багатоманіття різних етносів, народів, мов, які були у той час у складі Угорського королівства, згодом вже Австро-Угорщини. Праця була написала в складні часи. Я, як історик, хотів би побачити, бо цією мовою не володію", — сказав історик Михайло Зан.Співорганізаторка виставки Валерія Русин каже: історію Ужгорода Мейсарош писав староугорською, а також латиною. Наразі працюють над перекладом праці."Латинська мова була йому до вподоби. Він володів нею досконально. Переклад робити дуже важко, тому що є такі назви подій, посад, котрі сьогодні не вживані. Вийде друком офіційно. Архівні матеріали, які тут представлені у вітринах і на письмовому столі, було легше перекладати. Тому що вони всі надбання наших фондів і зберігаються в нас. Ми їх відшукали, опрацювали і змогли виставити на показ", — розповіла Валерія Русин.Також цього року, каже Валерія Русин, очікують презентацію українського перекладу праці Мейсароша про історію Ужгорода.Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.Дізнайся першим!