Микола Шанта й Андрій Любка презентують книгу "Паннонське чудовисько" в Ужгороді

У романі Миколи Шанти, представника найдавнішої української діаспори - бачванських русинів, що живуть на теренах колишньої Юґославії, подано панорамну картину життя цієї спільноти в бурхливому ХХ столітті; через призму русинської громади читач має змогу побачити історичне тло воєн на Балканах та поставити перед собою віковічні питання про людську гідність і мораль, про долю особистості, яка не з власної волі опинилася поміж двох вогнів ворогуючих націоналізмів. Що буде, коли хорватське військо почне здаватися? Хорвати не довіряють мені, бо я не хорват, а сербам я, знову ж таки, буду підозрілим, бо я не серб. Ех, така вже доля в русина. Ніде ти не в своєму домі, ніхто не вважає тебе своїм. Завжди в тобі бачать якогось шпигуна, зрадника, ворога. І одні, і другі. Для чого ж переселилися ті наші нещасні пращури у цей балканський котел? Те, від чого втікає одне покоління, все одно наздоганяє наступні покоління. Рости там, де тебе посіяли - і хай діється воля Божа. І одним, і другим заважав богобоязкий і працьовитий русин, який утікає від військової форми, як диявол від хреста. А тепер русинів поділили зяті, бо якщо в одній русинській сім"ї зять є сербом, то сім"я за сербів, а якщо хорват - за хорватів.Про автора.Микола Шанта (нар.1959 р.) - один із найвідоміших письменників мікронародубачванські руснаки (паннонські русини), найдавнішої української діаспори, що живе на півночі Сербії, в регіоні Воєводина. Пише поезію, прозу, есеї, драми русинською й сербською мовами. Володар кількох літературних премій у Сербії й країнах колишньої Юґославії.Книги віршів: Воденаигла (Водяна голка), 1985; Заяци (Зайці), 1985; Ослухованя (Прослуховування),1989; Варґоч (Коса) 2004; Откривањесвета (Відкриття світу), 2005; Драми : Фонтана (Фонтан), 2007; Сан о Лавову (Сон про Львів), 2008;Романи: Папучастрацена у Львове (Капці, загублені у Львові) 2011; Панонсканеман (Паннонське чудовисько), 2017;Есеї: Шантовки, 2016.Був одним із засновників християнського часопису Звона (Дзвони) русинською й українською мовами; член редакції літературного часосписуТраг (Слід) у Вербасі, відповідальний редактор видавництва національної меншини Руске слово (Русинське слово) у Новому Саді; член Спілки письменників Воєводини.Завідувачка відділом проєктної і соціокультурної діяльностіКЗ "Закарпатської ОУНБ ім. Ф.Потушняка" Закарпатської обласної радиЄвгенія НапудаЧитайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі