У Бадалові на Берегівщині вшанували пам’ять 150 колишніх односельців, які стали жертвами депортації

Карпатський об'єктив

Щороку в листопаді угорці Закарпаття згадують трагічні події 1944 року, коли всіх чоловіків віком від 18 до 50 років угорської та німецької національностей закликали зареєструватися під приводом триденної «маленької роботи». Проте замість «триденних» робіт чоловіків відправляли до концтабору в Сваляву, часто пішки та босоніж. Тисячі в’язнів у таборі померли від хвороб, голоду, жахливих умов. «Маленькі роботи», окрім отримання робочої сили, можна вважати етнічною чисткою.У Бадалово скорботний захід відбувся 21 листопада в меморіальному парку. Майже кожна родина в селі втратила предка у сталінських таборах. Звідси забрали 150 чоловіків, із них 88 не повернулися додому. Вшанування пам’яті розпочалося богослужінням, яке провів пастор реформатської церкви Жолт Шапі. Після цього учасники заходу поклали вінки до меморіального знаку. Серед них консул Генерального консульства Угорщини у м. Берегові Барна Фюлеп, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Лайош Якаб, староста села Імре Салай.Після виконання національної молитви Лайош Якаб у своїй промові зазначив, що трагічні події 77-річної давнини, в результаті яких загинуло 30 тисяч угорців, стали чи не найбільшою трагедією угорців Закарпаття. Він також наголосив, що гріхи минулого не були виправлені нащадками, оскільки жертви не були реабілітовані ані в історії Радянського Союзу, ані за часів незалежної України.Барна Фюлеп розповів, що вперше зрозумів та відчув гіркоту і тяжкість подій минулого саме на Закарпатті. «Якщо ми зараз подивимося один на одного, то можемо певно, зрозуміти, що в Бадалово повернувся лише кожен другий депортований, майже кожна родина має родича серед жертв», – підкреслив дипломат, наголосивши на важливості збереження пам’яті про ті події та участі молоді у меморіальному заході.Імре Салай у своїй промові наголосив на болі та смутку, що мають у серцях уже майже три покоління родичів загиблих. «Коли ми дивимося на цей меморіальний парк, завжди відчуваємо певну недоконаність, адже ми досі маємо боротися за те, щоб залишатися угорцями тут, на Закарпатті», – додав він.Після промов із тематичними віршами та піснями виступили учні місцевої гімназії.На завершення заходу учасники виконали угорську національну пісню «Szózat».D. P./Kárpátalja hetilap/ Тижневик Kárpátalja