Обличчя Героїв, які боронять "Азовсталь" від російської навали, і що про них кажуть рідні та знайомі – сюжет (Відео)

5 канал
Країна має знати своїх Героїв

Хто вони, захисники, які понад 70 днів тримають оборону Маріуполя? У соцмережах останніми днями почали поширювати світлини-порівняння наших безстрашних військових до та після російського вторгнення, і погодьтеся, різниця боляче вражає. Війна нещадно змінює усіх. Але їй точно не під силу снага до перемоги і незламність наших оборонців з Азовсталі. Про найвідоміших українських Героїв, які нині творять історію в Маріуполі. Ким вони були до війни, чим захоплювалися та як опинилися у війську в рідних, друзів та побратимів розпитувала журналістка "5 каналу".

Країна має знати своїх Героїв! Їхні обличчя чи не кожен українець та й іноземці за кордоном бачать серед новин про Маріуполь. Сміливці, які понад 2 місяці відчайдушно боронять Азовсталь від російської навали. Гарнізоном нині командує Денис Прокопенко – командир окремого загону спецпризначення Азов на позивний "Редіс".

"Слава Україні!Маріупольський гарнізон сам на сам протистоїть переважаючим силам противника", – казав командир полку "Азов" Денис Прокопенко".

З березня він Герой України. Денису 30, і майже 5 років із них він командує полком "Азов". Неймовірно талановитий, професійний і авторитет для своїх бійців, – так про Редіса розповідає колишній командир азовців Максим Жорін. Згадує перші кроки в "Азові".

"В 2014 році, коли ми тільки починали воювати, більшість хлопців боялися РПГ, але "Редіс" як прийшов сказав, покажіть мені цю штуку, з якої всі бояться стріляти і взяв її, і далі вже в бою за Мар’їнку він був гранатометником", – розповідає співкомандир колку ССО "Азов-Київ", командир полку "Азов" (2016-2017) Максим Жорін.

Каже, "Редіс" – це інтелігенція. За освітою Прокопенко викладач англійської мови, за захопленням палкий вболівальник київського "Динамо", в "Азов" "Редіс" прийшов з початком війни 2014. І зробив військову кар'єру.

"Серед військових він величезний авторитет через свою рішучість, наполегливість. Саме "Редіс" зробив полк "Азов" професійним, яким сьогодні бачимо його ми", – додав Максим Жорін.

Нині він нечасто з’являється у медіапросторі. Вочевидь, усі зусилля покладає разом із бійцями на оборону Азовсталі.

"Ситуація вкрай складна, але, не дивлячись ні на що, ми продовжуємо виконувати наказ тримати оборону", – наголосив Денис Прокопенко.

Тепер частіше говорить його дружина Катерина. Разом з жінками решти захисників Маріуполя стали на інформаційний фронт.

"Ми не втрачаємо надії на порятунок наших чоловіків. Ні в якому разі не треба здаватись, плакати", – акцентує дружина командира полку "Азов" Катерина Прокопенко.

Останні місяці полк "Азов" говорить саме його голосом. Святослав Паламар, капітан на позивний "Калина" нині заступник командира "Редіса". Саме він розповідає новини з Азовсталі, ділиться болями і жахіттями перебування на заводі, не втомлюється закликати до деблокади військових.

"Відреагуйте належним чином на критичну ситуацію", – каже Святослав Паламар.

Святославу 39 і він родом зі Львівщини. Дорослішав у патріотичному середовищі.

"Тоді на Львівщині діяла молодіжна націоналістична військово-патріотична організація "Патріот України", і от Паламар був її активістом", – пригадує офіцер полку "Азов", народний депутат (2012-2014) Юрій Михальчишин.

Навчався в торгово-економічному і хотів мати власний бізнес. Але любов до військової справи, до якої мав пристрасть з дитинства, виявилася сильнішою – пішов на службу в Збройні сили, - пригадує друг і побратим Калини Юрій Михальчишин.

"Він навіть взяв академку, щоб здійснити свою мрію стати військовим, а вже в 2014 році російська агресія привела його в лави добровольчого руху", – зазначив Юрій Михальчишин.

Паламар учасник Помаранчевої революції, згодом революції Гідності, в "Азов" подався з війною. Останні роки жив і служив у Маріуполі. Там у Паламара з дружиною Тонею народився син Лук’ян.

"З 2014 року його життя нерозривно пов'язане з Маріуполем", – підсумував Юрій Михальчишин.

Ще один захисник Маріуполя Ілля Самойленко. Про нього гучно заговорили після історичної пресконфренції просто з Азовсталі у неділю. Офіцер розвідки "Азову" з ідеальною англійською та чіткими зрозумілими меседжами, одразу почали писати у соцмережах.

"Його рівень інтелекту взагалі вражає, це надзвичайно ерудована людина", – зауважив Максим Жорін.

І, виявилося, досвідчений боєць. Її син був тямущим і розсудливим з дитинства, розповідає мати Іллі Алла Самойленко. Хлопець аж надто любив історію, бо вступив на історичний факультет. Але навчання у ВНЗ змінили будні військового. 2015, 21-річним Ілля подався в "Азов", де стрімко піднявся по службі.

"Він пішов в "Азов", він особливо багато мені про це не розповідав, всі рішення його самостійні, він завжди був високоорганізованим всередині себе, знав чітко чого він хоче, на що спрямовувати зусилля, бачив орієнтири", – наголосила мати Іллі Самойленка Алла Самойленко.

Переломним для Іллі став 2017. Тоді Самойленко отримав тяжке поранення, втратив око і руку. Тоді хлопець сам керував власною евакуацією. Як тримала в руках осколок, що ледь не вбив сина, пригадує мати.

"Осколок був у ньому, і він був в міліметрі від сонної артерії, я тримала цей осколок і розуміла що це синова смерть, мені було дуже страшно. Я його побачила, в мене стало сил не плакати при ньому", – додає Алла Самойленко.

Тепер у Іллі замість лівої руки – титаново-сталевий протез, замість правого ока штучне. Попри це, служби він не полишив.

"Я все одно був твердо впевнений, що я буду продовжувати службу, тому що з якимись цілями сюди прийшов", – казав Ілля Самойленко.

І їх нині виконує, тримаючи оборону Маріуполя. Це лише кілька із тих сотень нових сучасних героїв, хто нині мужньо тримає оборону Маріуполя. Нова українська еліта і цвіт нації, які так хоче стерти з землі ворог.

"Українське суспільство ще не готове осмислити подвиг захисників Маріуполя, і його вплив у перші місяці війни", – запевнив Юрій Михальчишин.

Максим Жорін наголосив: "Найбільшою дурницею сьогодні говорити їм “тримайтеся”, вони і без нас тримаються. І більше ніж треба, відчуття в усіх нас, що ми не можемо допомогти, розриває нас зсередини".

І поки політики та весь цивілізований світ намагаються домовитися з кремлівськими воєнними злочинцями. Своїх рідних чекають додому батьки, кохані та діти. Вони щиро вірять у порятунок.

"Вони нам потрібні живі. Виконавши те, що вони виконали, щоб вони просто взяли і загинули, такого не може бути. Я дуже чекаю, коли він повернеться живим і сподіваюся на диво", – підсумувала Алла Самойленко.

Ірина Сисак, "5 канал"

Читайте також: "Потрібна нова спецоперація, аби евакуювати поранених військових з "Азовсталі": Верещук закликає світ допомогти

Друзі! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі.

Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини.

Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну.

Зберігаємо спокій, підтримуємо одне одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії.

ЄДИНІ ОФІЦІЙНІ РЕКВІЗИТИ НБУ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi

ПЕРЕРАХУЙТЕ "КОВІДНІ" ГРОШІ З Є-ПІДТРИМКИ НА АРМІЮ: https://www.portmone.com.ua/r3/uk/terminal/index/index/id/118103/

ВІДПРАВТЕ ДРУЗЯМ ЗА КОРДОН ПОСИЛАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: https://bank.gov.ua/en/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi

Разом до перемоги над російськими окупантами!

Слава Україні! Героям слава!