Ратко Младича залишили за ґратами довічно, але не визнали винним у геноциді

Колишній командувач армії боснійських сербів Ратко Младич програв апеляцію щодо вироку довічного ув’язнення за геноцид, військові злочини та злочини проти людства.

Апеляційна колегія з п’яти осіб дійшла висновку, що військовий не надав доказів, які б скасували попередні звинувачення проти нього, хоча він висловлював незгоду щодо кожного пункту, повідомляє «Бі-Бі-Сі».

Водночас, суд не визнав Младича винним у геноциді.

«Палата повністю відхилила апеляцію і тим самим підтвердила рішення суду про те, що пан Младич не винен у геноциді за звинуваченням щодо злочинів проти боснійських мусульман і боснійських хорватів у деяких муніципалітетах Боснії і Герцеговини. Палата підтвердила винесений раніше вирок суду про довічне ув’язнення», - йдеться у рішенні інстанції.

Геноцидом в строго юридичному сенсі у вироці Младичу була названа лише різанина у Сребрениці. В інших епізодах, на думку суду, кількість жертв була недостатньою для визнання геноциду.

Наразі незрозуміло, де засуджений буде відбувати решту покарання.

Нагадаємо, що в період з 1991 по 1999 рік соціалістична держава Югославія розпалася на окремі утворення, що охоплювали території тодішніх Сербії та Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Хорватії, Македонії та Словенії. Розпад Югославії породив низку громадянських воєн між Сербією та новоутвореними державами, через суперечки щодо кордонів та етнічно-релігійних розбіжностей. З усіх конфліктів на Балканах, війна у Боснії була найкривавішою, оскільки країна була найбільш розділеною в етнічному та релігійному аспектах.

У 1996 році Гаазький трибунал звинуватив Ратко Младіча разом з іншими керівниками Республіки Сербської у скоєнні військових злочинів і геноциді. Генерал переховувався від міжнародного правосуддя майже 16 років. У травні 2011 року він був заарештований в Сербії й екстрадований до Гааги.

22 листопада 2017 року Міжнародний трибунал по колишній Югославії (МТКЮ) засудив Младича до довічного тюремного ув’язнення за геноцид, злочини проти людяності, порушення законів і звичаїв війни. Його звинувачено у вбивстві близько 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці в 1995 році. Люди воєначальника захопили базу ООН у Потокарі, яка мала бути безпечною, а опісля почали етнічні й релігійні чистки мусульман на територіях, які Сербія проголосила своїми. Різанина в анклаві, який мав перебувати під захистом ООН, стала найжорстокішою в Європі з часів Другої світової війни.

Ратко Младич був одним з останніх підозрюваних, котрі постали перед судом у Міжнародному кримінальному трибуналі ООН колишньої Югославії.

У серпні 2020 року слухання затримали через проблеми зі здоров’ям Младича та коронавірусні обмеження. Впродовж усього процесу підсудний був зухвалим і нападав як на суд, так і на прокурора. Коментуючи злочини у Сребрениці він сказав, що підписав угоду з армією боснійських мусульман про захист людей там і на інших територіях, а також заявив, що не винен у порушеннях у цих безпечних зонах.

Адвокати стверджували, що Младич перебував далеко від Сребрениці, коли сталася різанина.