Чи була операція щодо «вагнерівців» та чи мали до неї стосунок Порошенко і США: у ТСК оприлюднили результати роботи

Hromadske.ua

Про це розповіла депутатка голова тимчасової слідчої комісії та депутатка від «Слуги народу» Мар'яна Безугла.

Вона розповіла, що у 2018 році створили фейковий сайт, на якому співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) отримували інформацію щодо «вагнерівців». За словами Безуглої, цей спецзахід закінчився 6 липня 2020 року. У липні Служба безпеки нібито вирішила використати напрацювання ГУР МО, щоб спробувати витягнути частину людей, які брали участь у війні на Донбасі. Тоді розпочався наступний спецзахід. «Окремо санкціонованої спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з "вагнерівцями" в Україні не було... Був спеціальний захід, який проводився у межах рутинної роботи розвідників», — уточнила Безугла. Вона пояснила, що спецоперації влаштовують правоохоронні органи, водночас спецзахід щодо вагнерівців влаштовували співробітники спецслужб, а не правоохоронці. Безугла каже, що цей спецзахід передбачав перевезення «вагнерівців» та затримання у Стамбулі. Натомість примусову посадку літака, запевняє депутатка, ніхто не планував.

Також вона заперечила, що захід із затримання «вагнерівців» Україна організовувала спільно з міжнародними партнерами, зокрема із США: «Це був суто український спеціальний захід». Безугла розповіла, до «вагнерівців» мали затримати у Стамбулі, оскільки такі люди «проходять по різних базах даних, затримуються у кожній цивілізованій країні». Натомість Київ нібито розраховував їх отримати з Туреччини у межах «міжнародної правової взаємодії».

Вона також спростувала слова колишнього президента України Петра Порошенка, який заявив, що нібито особисто санкціонував спецоперацію щодо «вагнерівців» у 2018 році. Депутатка пояснила це тим, що у той період спецслужби нібито займалися «рутинною роботою», натомість планування «спеціального заходу» відбувалося аж у липні 2020 року. За словами депутатки, коли українські спецслужби врахували всі ризики, почали розробляти варіант із посадкою літака, проте зрештою його вирішили не реалізовувати.

Безугла резюмувала, що загалом цей спецзахід мав недоліки із плануванням, а шлях його реалізації був недосконалим. Водночас люди, які ухвалювали рішення, вже не перебувають на своїх посадах.

На запитання щодо того, чому затримання «вагнерівців» закінчилося невдало, Безугла відповіла, що зливу та скасування спецзаходу не було — його нібито відтермінували. Також вона запевняє, що серед «вагнерівців», яких затримали у Білорусі, був білоруський агент.

«Була отримана інформація щодо того, що ситуація стає неконтрольованою з українського боку. Щоб оцінити ризики і опрацювати детальніше, щоб збільшити успішність такого спецзаходу, було ухвалене рішення про відтермінування», — сказала депутатка.

Вона також сказала, що поінформованість Федеральної служби безпеки Росії про спецзахід українська сторона опрацьовувала ще у 2018-2019 роках, і тому наші спецслужби мали це передбачити. «І тому у нас виникає питання, для чого ухвалили рішення проводити такий захід», — сказала депутатка. Справа «вагнерівців»У серпні 2020 року Білорусь віддала Росії затриманих у Мінську найманців ПВК «Вагнера», попри те, що Україна оголосила їм підозру за злочини на Донбасі.

А через три дні в інформаційному просторі України почали активно обговорювати версію про те, що «візит» бойовиків «Вагнера» до Білорусі був нібито операцією українських спецслужб для їхнього затримання.

Згідно з цією версією, операцію вже на завершальній стадії зупинив Офіс президента, а точніше сам його очільник Андрій Єрмак, назвавши її такою, що є не на часі через анонсований обмін полонених. Єрмак заперечує, що таку операцію українські спецслужби проводили.

На початку березня 2021 року в ДБР повідомили, що все-таки розслідують справу про зрив операції щодо затримання бойовиків російської ПВК і хочуть допитати, зокрема, Єрмака.