Крок до виходу Польщі з ЄС: як скандальне судове рішення розкололо країну

UaInfo

"Польська конституція проти німецької гегемонії", "Туск атакує польський суверенітет" – такими заголовками майорять провладні ЗМІ Польщі.

Це стало реакцією на гострі протести всередині країни. Масові демонстрації під гаслом "Я залишаюся в ЄС" пройшли не тільки у Варшаві, де на вулиці вийшло близько 100 тис. осіб, але й у більш ніж ста містах країни.

Такі масові протести викликало рішення Конституційного суду, що положення договору про Європейський Союз несумісні з польською конституцією.

В опозиції впевнені: йдеться про початок виходу Польщі зі складу ЄС. Саме такі наслідки може мати це судове рішення. І саме тому нинішні протести пройшли під гаслом "Залишаємося в Європі!".

"Операція з виведення Польщі з Європи, яку запланував Ярослав Качинський (лідер партії влади), активно почалася. Якщо ми залишимося байдужими, то його ніщо не зупинить", — написав у своєму Twitter колишній прем’єр-міністр та лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск.

Про це для ЄвроПравди пише Станіслав Желіховський та Юрій Панченко, інформує UAINFO.org.

"Ми не непроханий гість у ЄС"

Це не перше рішення Конституційного суду Польщі, яке викликало масові протести.

Достатньо згадати, що наприкінці минулого року країною пройшли багатотисячні "чорні протести", викликані фактичною забороною абортів.

Проте ці рішення мають принципову різницю.

Рішення про аборти приймалося за поданням окремих депутатів і, здавалося, стало несподіванкою й для уряду.

Цього разу все інакше.

Адже рішення КС Польщі приймали за поданням чинного прем’єра Матеуша Моравецького. Це подання від самого початку гостро сприйняли у Брюсселі, де закликали голову польського уряду відкликати своє подання.

Тож назвати це рішення несподіванкою аж ніяк не вийде.

"Ми маємо такі ж права, що й інші країни. Ми хочемо, щоб ці права поважали. Ми не непроханий гість у Європейському Союзі. І саме тому ми не згодні, щоб до нас ставилися як до країни другого сорту", – прокоментував конфлікт Матеуш Моравецький.

Згідно з рішенням КС, положення законодавства ЄС можуть визнаватися недійсними, якщо вони суперечать польській конституції.

Окрім цього, несумісним з польським основним законом є європейське положення, яке дозволяє національним судам обходити положення конституції або рішення на основі скасованих норм, а також положення Договору про ЄС, які дають право національним судам перевіряти законність призначення судді президентом та постановами Національної ради судочинства щодо призначення суддів.

Це рішення викликало гостру критику і в юридичному середовищі.

26 польських суддів, які були обрані до Конституційного суду до приходу до влади уряду "ПіС" (серед них четверо колишніх голів) та які наразі на пенсії, підписали спільну заяву. Документ містить бажання спростувати "помилкові твердження, що містяться в рішенні Конституційного суду від 7 жовтня і його усному обґрунтуванні".

"Це рішення викликало велике занепокоєння громадськості через його передбачувані руйнівні наслідки для становища Республіки Польща як держави-члена Європейського Союзу. Ми повністю поділяємо цю стурбованість", — написали колишні судді.

Іншими словами, польська влада цілком свідомо пішла на конфлікт із ЄС, наслідки якого можуть бути цілком непередбачуваними.

Небезпечний прецедент

Слід зазначити, що конфлікт між Варшавою та Брюсселем став наслідком п’ятирічної кризи, яка перманентно поглиблювалася.

Однією з головних причин були побоювання ЄС щодо імовірного посилення в ході судової реформи у Польщі впливу виконавчої та законодавчої гілок влади на судову.

Кроки польської влади неодноразово викликали чималі протести в країні. Однак в Євросоюзі довгий час обмежувалися лише "глибоким занепокоєнням".

Прецедент Brexit довго впливав на політику Брюсселя, змушуючи бюрократів шукати можливості домовитися з лідером польської правлячої партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським.

Втім, домовитися так і не вийшло.

Польська влада не бажала відходити від свого консервативного шляху й продовжила здійснювати політику, яка неодноразово викликала критику з боку Заходу.

Втім, цього разу терпець в ЄС увірвався.