Болгарія: наскільки проросійським є переобраний президент Радев?

Deutsche Welle

Болгарія протягом цього року пережила цілу низку політичних потрясінь - кілька поспіль парламентських виборів, стрімкі злети новостворених партій, неспроможність переможців сформувати уряд. На останніх президентських виборах, утім, минулося без сюрпризів. У неділю, 21 листопада у другому турі впевнено переміг нинішній глава держави Румен Радев, набравши 67 відсотків голосів.

Обіцяє боротись з корупцією

58-річний колишній військовий пілот Радев здобув перемогу, зробивши ставку на гасла боротьби з корупцією. Проголосувавши за нього, заявив політик, болгари зробили вибір "на користь змін, на користь того, щоби зупинити корупцію, мародерство і беззаконня, за те, щоби вигнати мафію з влади".

Хоча повноваження президента Болгарії, згідно з конституцією, є дуже обмеженими, можливості для політичних змін в країні все ж є, констатують оглядачі. Адже Радева підтримує низка реформаторських партій, які здобули перемогу на дострокових парламентських виборах, які відбулися 14 листопада. Основу майбутньої правлячої коаліції, як очікується, становитиме партія "Продовжуємо зміни".

Таким чином, у Болгарії, імовірно, завершиться доба запеклого протистояння між президентом і прем'єром. Переобраний Радев був палким опонентом експрем'єра Бойка Борисова і його партії "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" ("Герб"), яка була при владі до квітня цього року. Ця партія прийшла свого часу до влади з проєвропейськими гаслами, однак згодом погрузла у корупційних скандалах. "Більшість виборців відкидає модель влади, яка сформувалася за Борисова, і хоче чогось нового", - зазначив у розмові з DW політолог Даніель Смілов з "Центру ліберальних досліджень", що базується у столиці Болгарії Софії.

Колишній комуніст у ролі реформатора

Утім, чи варто сподіватися, що Радев уособлюватиме курс реформ - велике питання. Свого часу він був членом Болгарської комуністичної партії - так само як і експрем'єр Борисов. Радев відомий своїм не надто критичним ставленням до тоталітарного минулого Болгарії за часів комуністичного правління. 2016 року Радев розпочав свій шлях у політиці за підтримки Соціалістичної партії - колишніх комуністів. Ця партія відзначилася, зокрема, симпатіями до російського президента Володимира Путіна.

Палким борцем з корупцією і мафією Румен Радев оголосив себе після того, як вербальне протистояння з тодішнім прем'єром переросло у тиск з боку правоохоронних органів. У липні 2020 року правоохоронці провели обшук у його резиденції за наказом генпрокурора Івана Гешева. Генпрокурор перед тим встиг нажити собі сумнівної слави, регулярно блокуючи розслідування у корупційних провадженнях.

Обшуки у резиденції Радева відбулися у той момент, коли десятки тисяч болгар протестували проти уряду на чолі з Бойко Борисовим і вимагали реформ. Президент став рупором цього протесту. "Гадаю, у той момент в нього відбулося особисте становлення як політика", - вважає політолог Смілов. Оглядач вірить у те, що тиск правоохоронних органів зробив з Радева щирого прибічника антикорупційних реформ.

Сумнівне ставлення до Росії

Чи не найбільш суперечливим фактом у політичній біографії Румена Радева є його ставлення до Росії. Ще на самому початку політичної кар'єри його прийнято було вважати проросійським політиком. Заяви Радева щодо Росії не раз викликали суперечки. Зокрема, він не раз вимагав відмовитися від санкцій проти Росії, а на теледебатах перед останніми виборами закликав будувати з Москвою прагматичні відносини. "Крим на даний момент є російським, а як же ще?", - сказав Радев на дебатах. Київ вже висловив протест проти такої позиції.

Читайте також: Президент Болгарії закликав "мафіозний" уряд піти у відставку

Політологиня Вессела Чернева із софійського бюро "Європейської ради міжнародних відносин" вважає, що у Радева немає чітко сформованої позиції щодо Криму, а він лише "підслизнувся" на цій слизькій темі. На думку оглядачки, президент не є ані прозахідним, ані проросійським політиком. Натомість, констатує Чернева, він є прибічником поширеної серед болгар позиції, що, будучи маленькою країною, "Болгарія має тримати рівновагу у відносинах з великими геополітичними гравцями".

За словами Черневої, у перші роки свого президентства Радев "мав подекуди хибне уявлення про те, якою має бути ця рівновага". "Згодом він однак показав, що він не є проросійським, а Болгарія залишається на своєму трансатлантичному, прозахідному курсі", - зазначає Вессела Чернева.

Президенту буде відведено другорядну роль?

Даніель Смілов вважає, що проросійські висловлювання Радева напередодні виборів мали тактичний характер. Адже чимало болгар мають симпатії до Росії. Це, однак, на думку оглядача, не означає симпатій до Володимира Путіна. "У всякому разі є певна двозначність у позиції Радева щодо Росії. І це викликає найбільше запитань до його президентства", - каже політолог.

Питанням залишається і рівень політичного впливу Радева за нових обставин. Протягом затяжної політичної кризи у країні існував вакуум влади і президент зміг відігравати у цій ситуації центральну роль, хоч його конституційні повноваження і є обмеженими. Однак Даніель Смілов вважає, що після завершення кризи Радев відіграватиме лише другорядну роль. "Я не думаю, що лідери реформістських партій віддадуть ініцітиву в реалізації своїх проєктів. Радеву доведеться змиритися з роллю другої скрипки", - констатував болгарський політолог.