Як жителям Запоріжжя не потрапити у пастку швидких кредитів

В Україні працюють десятки мікрофінансових організацій, які дають гроші до зарплати під низькі, а то й «нульові» відсотки

У цю пастку потрапляють тисячі українців. За 2019 рік такі організації отримали 11,1 млрд грн чистого доходу, а багато їхніх позичальників потрапили у боргову яму.

Використовують неуважність

Головна причина популярності мікрокредитів – легкість та швидкість оформлення. Адже крім паспорта не потрібно жодних документів, тривалого погодження та інших складних процедур, які є в банках. Оформити позику можна навіть онлайн, просто заповнивши форму на сайті.

Адвокат, засновник юридичної компанії «Звільнимо» Олег Болотський займається справами прострочених мікрокредитів. 90% історій його клієнтів такі: повівся на яскраву рекламу «візьми гроші під 0%», потім щось стається, наприклад, затримали зарплату, і людина потрапляє на штрафи.

За словами юриста, часто позичальники просто не розуміють, якими є реальні процентні ставки. Адже кредитні організації вказують відсотки за день – зазвичай 1-4%. А реклама взагалі заманює під «0%». А ось у річному вимірі ставки захмарні – сотні, а то й тисячі відсотків.

А коли погасити всю суму не вдається, починають працювати чи не головні «годувальники» мікрофінансових організацій – штрафи та пеня. Річ у тім, що в банках позичальник зазвичай спочатку погашає суму (або, як кажуть фінансисти, «тіло») кредиту – навіть у разі прострочення. Після цього відсотки більше не «капають», і можна спокійно виплатити їх, а також штрафи й пеню.

У мікрофінансових організаціях усе навпаки. Тут угода змушує боржника спочатку сплачувати штрафи та пеню (які постійно збільшуються), а на тіло кредиту вже просто не вистачає грошей.

До того ж в офісах кредитних організацій часто пропонують просто заповнити анкету чи коротку угоду про кредит, у яких позичальник уже має дати згоду на приєднання до кредитного договору. Але сам цей договір людина не бачить, він зазвичай опублікований на сайті організації. У цій ситуації МФО використовують неуважність або небажання позичальників заглиблюватися в усі деталі угоди.

Про такі випадки розповідає й Нацбанк, який з 2020 року відповідає за захист прав споживачів фінансових послуг. Наприклад, позичальниця взяла кредит 4 тис. грн під 1% на день, але після прострочення частини боргу (решту вона віддала) кредитна організація підвищила процентну ставку до 6% на день. Проте нарахувала такі відсотки не тільки за прострочену частину, а й за ту, що позичальниця сплатила вчасно. А все тому, що це було передбачено угодою.

Ще один позичальник узяв 2,5 тис. грн під 1,7% на день, але через прострочення заборгував 30 тис.

Як працюють колектори

Коли ж грошей не залишається, позичальник зазвичай стикається з колекторами.

«Боржника беруть в облогу: обдзвонюють усіх його друзів, рідних, роблять порноколажі та погрожують оприлюднити їх у соцмережах. Колектори мають доступ до баз, де вказані контакти пов’язаних осіб, колег, родичів і т. д. І починають всіх обдзвонювати й розповідати, який боржник ненадійний, негідник, зробив їх поручителями», – розповідає адвокат Олег Болотський.

Донедавна слово «колектор» навіть не було юридичним терміном, адже жоден закон не регулював їхню роботу. Часто це були юридичні особи, які або допомагали кредитним організаціям «вибивати» борг, або викуповували цей борг і вже вимагали від людини його погасити на свою користь. Проте спосіб «вибивання» боргу держава ніяк не регулювала.

Коли регулятором цієї частини фінансового ринку став Нацбанк, він запропонував законопроєкт для унормування колекторської діяльності.

Цього року правила гри на ринку мікрофінансових послуг змінилися – принаймні формально. Парламент ухвалив 2 закони – 891-IX (запрацював з 1 січня) та 1349-IX (запрацював з 14 липня), – які покликані захистити українців як від колекторів, так і від недобросовісної поведінки мікрофінансових організацій.

Загалом мікрокредити тепер прирівнюються до споживчих і, відповідно, регулюються законом «Про споживче кредитування». Зокрема, з 1 січня незаконними стали «космічні» штрафи.

Якщо кредит видається на строк до місяця, і розмір його не перевищує мінімальної заробітної плати (нині це 6 тис. грн, то в разі прострочення пеня та штрафи не можуть бути більшими за його подвійний розмір. Наприклад, коли людина взяла у кредит 3 тис. грн, штрафи й пеня не можуть перевищувати 6 тис. У випадку з позикою на понад 6 тис. пеня та штрафи не можуть бути більшими за 50% від суми кредиту.

Також закон зобов’язує мікрофінансові організації вказувати у рекламі реальну річну процентну ставку, і в ній не може йтися про те, що кредит є безвідсотковим. Кредитору заборонено змінювати процентну ставку, порядок її обчислення або сплати відсотків, якщо це погіршує умови для споживача.

Колектори «в законі»

Компанії, які хочуть займатися колекторською діяльністю офіційно та легально, тепер мають бути внесені до спеціального реєстру. Наразі документи до нього подали 64 компанії, але чи всі вони будуть зареєстровані, вирішуватиме Нацбанк.

Також новий закон зобов’язує колекторів не порушувати «етичну поведінку». Зокрема, заборонено використовувати погрози, шантажувати, зазіхати на особисту гідність, права, свободи, власність боржника, ставити під загрозу його життя, здоров’я, ділову репутацію.

Колекторам також заборонили зустрічатися з боржниками та їхніми близькими без попереднього погодження таких зустрічей, а також взаємодіяти з ними в неробочі дні та вночі. Їм також не можна приховувати свій телефонний номер і використовувати автоматичне дозвонювання понад 30 хвилин на добу.Під заб

орону потрапила ще одна хитрість колекторів. Вони тепер не мають права видавати свої листи боржникам за офіційні державні документи. Раніше колектори часто підписували такі листи словами «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо. Не можна використовувати в них і найменування органів державної влади.

Також нововведення передбачають різні покарання для порушників – як МФО, так і колекторів. Наприклад, якщо впродовж року колектор двічі або більше разів порушив закон (вимоги щодо етичної поведінки), Нацбанк може позбавити його ліцензії. М’якша санкція – штраф розміром 51-102 тис. грн.

Проте, навіть у самому Нацбанку кажуть, що поки що нічого не змінилося, і кількість скарг позичальників лише зростає. У квітні 2021 року проти січня 2021-го кількість звернень зросла майже вдвічі – з 1206 до 2066.

Найчастіше українці скаржаться на неправомірне нарахування відсотків, штрафів та пені, агресивну колекторську діяльність, використання персональних даних і шахрайства з ними.

«Чорні» нотаріуси та арешт майна

Крім «облоги» колекторів, боржник ризикує втратити майно, його рахунки можуть арештувати, а частину зарплати списувати, щоб покрити борг. І це той бік діяльності кредитних організацій, якого нові закони майже не торкнулися.

Мікрофінансовим організаціям подавати на вас до суду не вигідно, адже це тривалий процес, а юридична підтримка коштує чимало. Тому вони використовують інший інструмент – нотаріусів, які мають можливість видати виконавчий напис про стягнення коштів.

Після цього відкривається виконавче провадження, і виконавці (державні чи приватні) можуть арештувати ваші рахунки в банках, стягувати частину зарплати, арештувати майно, зокрема й нерухомість.

Але такі рішення нотаріусів часто мають сумнівну законність. Річ у тім, що видавати напис вони можуть щодо нотаріально завіреного договору, а у випадку з мікрокредитами їх зазвичай не завіряють. Але, за словами адвоката Олега Болотського, МФО мають «своїх» людей, яких це не зупиняє. Це «чорні» нотаріуси.

До останнього захищайте свої права

Головна порада від адвоката Олега Болотського – ніколи не брати мікропозик. Якщо ж без цього ніяк, то перш ніж узяти такий кредит, треба уважно вивчити всі його умови та супутні документи. Зокрема – прочитати саме кредитний договір, де вказані всі реальні проценти й санкції за прострочення.

Якщо ж у стосунках із мікрокредитною організацією виникли проблеми, адвокат радить активно захищати себе, а не сидіти склавши руки.

«Коли починаєш активно себе боронити, ходити в суди, ініціювати судові засідання, вони припиняють тобою займатися. Коли людина починає пручатися, їм це стає невигідно, адже збільшуються витрати на юридичну підтримку, усі процесуальні моменти. Це буде для них економічно невигідно, адже в їхній бізнес-моделі такого не передбачено», – пояснює адвокат.

Діяти потрібно залежно від ситуації. У разі погроз – звертатися до поліції, на незаконні дії колекторів та фінансових організацій скаржитися в Нацбанк. Для таких скарг існує, зокрема, державний онлайн-сервіс – «ФінСкарга».

Головний спосіб захисту – суд. Саме через суд можна скасувати арешт своїх рахунків, визнати недійсною угоду про кредит тощо.

Водночас адвокат скаржиться, що й у судах не все так просто. До того ж МФО можуть «порішати» справу в апеляційному суді, а оскаржити це рішення в касації не виходить, адже Верховний суд відмовляється розглядати справу через її малозначущість.