Яким має бути навчальний режим для школярів – поради запорізької експертки

Навчальний процес повинен забезпечувати належні умови для збереження і зміцнення здоров’я дітей і підлітків

Насамперед мова йде про раціональні режими праці та відпочинку школяра, розклад уроків і виконання домашніх завдань. Про правильну організацію навчального процесу, яка запобігає перевтомі, «Запорозькій Січі» розповіла фахівець проєкту «Розвиток регіональної системи громадського здоров’я в Запорізькій області» Вікторія Черкасова.

Найбільше навантаження – у вівторок та середу

Правильна структура навчального процесу передбачає раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку. Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10:00 до 12:00. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 2, 3, 4 уроках, – зазначає фахівець.

За її словами, розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок та середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 уроках посеред тижня. Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

У групах продовженого дня прогулянка для школярів повинна бути не меншою, ніж 1,5 години протягом дня.

Здоров’я важливіше за успішність

Одним із чинників стресу і перевтоми для дитини є інтенсифікація навчального процесу. Тобто збільшення кількості уроків, позаурочних занять, факультативів, гуртків. Якщо врахувати, що в основній школі на готування домашніх завдань необхідно 3-4 години, то неважко підрахувати, що робочий день школяра складає 8-12 годин.

Найзначущими з педагогічних чинників ризику є стресова тактика педагогіки впливів. Стрес, який пережила дитина через постійний поспіх, обмеження часу, невдачі, незадоволення дорослих (педагогів та батьків), триває нескінченно. Система окрику, «психологічних ляпасів» на зразок: «Знову всі тебе чекають», «Знову ти не виконав завдання» (повільній дитині), «Ну що це за почерк», «Не стараєшся», на жаль, досі є звичайною і типовою. У такій системі дорослі не бачать «нічого особливого і поганого», у той час, як для дитини постійний страх чергового приниження, докори в неспроможності – ще одне джерело стресу. А якщо врахувати, що цей страх підсилюється не стільки через реальну неспроможність дитини, скільки через усвідомлення того, що уникнути конфліктної ситуації, позбутися її в дитини немає ніякої можливості.

Результати досліджень свідчать, що у класах з авторитарним, суворим, недоброзичливим педагогом поточна захворюваність утричі вища, а кількість неврологічних розладів у 1,5-2 рази більша, ніж у класах зі спокійним, урівноваженим, чуйним педагогом (за інших рівних умов навчання).

Чи потрібна швидкість читання?

Фізіологам добре відомо, що обмеження часу у процесі діяльності є найсильнішим стресогенним чинником. Тим часом у практиці сучасної школи успішність навчання часто визначається не якісними, а кількісними (швидкісними) показниками діяльності. Насамперед ідеться про швидкісну характеристику письма і читання в початковій школі. Дані нейрофізіологічних досліджень процесів формування навичок письма і читання, проведених упродовж багатьох років, свідчать, що несвоєчасне форсування темпу письма і читання гальмує формування цих навичок і порушує їхню психофізіологічну структуру. Використання як критерію успішності в освоєнні навички читання швидкісних характеристик, що перевищують 80-90 слів на хвилину, суперечить психофізіологічним закономірностям сприйняття інформації. Під час читання зі швидкістю понад 80-90 слів на хвилину частина інформації не сприймається. Крім того, надто швидкі артикуляційні рухи ведуть до значної м’язової втоми, а для деяких дітей – просто нездійсненні.