Зростання попри війну. Як українська фарма адаптувалася до кризи
Ринкові показники засвідчують, що національним виробникам ліків вдалося не тільки зберегти потенціал, але й реалізувати його в умовах масштабних бойових дій і терористичних атак.
Перші оцінки перспектив ринку лікарських засобів після початку повномасштабного вторгнення були песимістичні: очікувалося падіння на рівні 17-29% в грошовому еквіваленті. Але, за даними Proxima Research, у 2022 році обсяги роздрібних продажів скоротилися лише на 6% порівняно з показниками 2021 року, а в останні місяці спостерігається навіть певне зростання.
Щобільше, навіть на тлі проблем з логістикою, енергетичного тероризму РФ, відтоку за кордон споживачів і працівників фармацевтичної галузі українські виробники зайняли 8 місць з 10 у списку лідерів за кількістю проданих упаковок.
Учасники ринку кажуть, що в першу чергу цьому сприяв певний “запас міцності”, який фарма здобула під час пандемії COVID-19: більшість компаній подбала про диверсифікацію ланцюжків постачання сировини та зробила її запаси. Не останню роль зіграли високий ступінь диджиталізації галузі та швидке переформатування виробництва під потреби населення та армії, а також підтримка з боку держави. Наприклад, у “Дарниці” пояснюють, що з метою безперебійного забезпечення українців ліками виробникам дозволили використовувати альтернативні субстанції та спростили процедуру реєстрації лікарських засобів. Завдяки цьому роздрібний ринок скоротився досить незначно навіть на тлі припинення роботи більш ніж 18,5% аптек – в тому числі тих, що опинилися на тимчасово окупованих територій.
Більш серйозних змін зазнав розподіл попиту на певні ліки. Якщо до кінця 2021 року найбільш актуальною проблемою залишався коронавірус та пов’язані з ним ускладнення, а безумовним лідером продажів були антибіотики, то у 2022-му їх частка на ринку в грошовому виразі скоротилася на безпрецедентні 42,6%. Певною мірою це сталося ще й через запровадження рецепта на антибіотики для споживачів 1 серпня минулого року, саме напередодні сезону традиційного “ажіотажу” через застуди та вірусні інфекції. Дещо втратили позиції й звичайні протизастудні засоби та препарати для симптоматичного лікування, продажі яких зменшились на 19,5% порівняно з 2021 роком.
Водночас дослідники з Proxima Research відзначили зростання прибутків фармацевтичних компаній від продажу протизапальних та знеболювальних засобів відповідно на 5,6% та на 13,7%, що, на жаль, частково пов’язано з травмами та пораненнями населення внаслідок російських ударів по цивільній інфраструктурі. Значно (на 16,7%) зріс рівень споживання препаратів для зниження артеріального тиску, і на 2% збільшилися продажі антидепресантів та інших психостимуляторів.
Статистика щодо інших параметрів ринку майже не змінилася – в розрізі відношення частки рецептурних ліків до безрецептурних, як і частки іноземних препаратів до ліків українського виробництва цифри змінилися на лічені долі відсотка. Хоча зростання частки вітчизняних лікарських засобів “у грошах” на 0,5% все ж слід відзначити, оскільки імпорт завжди домінував та показав за 2016-2021 роки зростання на 9,5%.
Взагалі, українська фарма почала активно відвойовувати позиції на внутрішньому ринку, причому не тільки статистично, але й у свідомості українців. За результатами опитування, проведеного фахівцями Gradus Research, 69% респондентів зазначили, що свідомо обирають продукцію українських виробників; також 56% людей, що купували випущену на ринок вже після початку повномасштабного вторгнення продукцію, заявили, що роблять це для підтримки вітчизняних підприємців. Все це стосується в тому числі і лікарських засобів.
Наслідком цього стало в тому числі й те, що лише дві іноземні компанії потрапили до переліку лідерів ринку, що загалом забезпечують 50% продажів ліків у натуральному виразі – це швейцарська Acino та ізраїльська Teva. А всі місця в топ-5 посіли українські компанії “Артеріум”, “Здоров’я”, “Фармак”, Київський вітамінний завод і “Дарниця” з максимальною часткою ринку “в упаковках” 15,7% – тобто кожна шоста упаковка препаратів, продана через аптечні мережі, належала у 2022 році саме виробництву цієї компанії.
У фармкомпанії говорять, що запорукою цього успіху стало послідовне запровадження в адміністративні та виробничі процеси принципу “антикрихкості” в попередні роки. Міцну керівну горизонталь вдалося дуже швидко перевести на онлайн-формат роботи, абсолютна більшість співробітників продовжила працювати попри військову загрозу Київській області. Крім того, у компанії накопичився значний “портфель” зі 180 власних брендів та чотирьох сотень найменувань ліків, які забезпечили “Дарниці” стабільний прибуток через аптечні мережі протягом перших місяців війни. Ба більше, протягом 2022 року компанія продовжила розширювати асортимент та випустила на ринок ще 18 препаратів, один з яких – йодид калію, що використовується для захисту щитоподібної залози від радіації. Державні установи безкоштовно отримали від “Дарниці” 10,7 мільйона доз цього препарату.
В контексті збереження стабільного балансу виробництва та попиту очікується, що трендом 2023 року стане загальне зростання ринку лікарських засобів в Україні. За оцінками Proxima Research, в залежності від низки чинників збільшення продажів в гривневому еквіваленті сягне від 7% до 30%. В “Дарниці” коментують, що реальна ситуація 2023 року буде залежати від інтенсивності та результатів бойових дій, надійності ланцюгів постачання та коливань валютного курсу в поєднанні з інфляцією.
Наразі учасники ринку обговорюють додаткові шляхи для прискореного відновлення галузі та збільшення обсягів продажів. Серед них – збільшення частки електронної роздрібної торгівлі, дозвіл на реалізацію безрецептурних препаратів у звичайних магазинах та створення “мобільних аптек”, покликаних підвищити доступність ліків у сільській місцевості. Але до справді помітного результату можуть призвести лише стратегічні зміни, такі як безперешкодний експорт в ЄС та план розвитку, що передбачає тісну співпрацю з державою.
На думку фахівців “Дарниці”, суттєвим стимулом стало б надання першочергового пріоритету на користь лікарських засобів українського виробництва в закупівлях за кошти державного бюджету. Завдяки цьому заміщення лікарських засобів іноземного виробництва не лише матиме позитивний вплив на ВВП та збільшить податкові надходження, а й дозволить збільшити зайнятість населення.
Джерело: ukr.net