Заборона маркетингу призвела до зростання цін на ліки та скорочення асортименту
Українські споживачі стикаються із зростанням цін на ліки після заборони маркетингових договорів у фармацевтичній галузі. За даними учасників ринку, продажі ліків впали на майже 3% уже через місяць після заборони маркетингу. За підрахунками аналітичної компанії Proxima Research, провідні виробники втратили по 2-3% частки ринку за три місяці.
Маркетингові угоди – це був спосіб співпраці виробників ліків з аптеками. Завдяки цим угодам аптеки могли робити знижки для людей на життєво необхідні ліки. А ще оплачувати важливі послуги, які не компенсуються регульованою націнкою: підтримувати широкий асортимент, давати консультації клієнтам, зберігати товари належним чином та мати постійний запас медикаментів.
Маркетинг здешевлював ліки для покупців
Представники аптечного бізнесу наголошують, що маркетингові договори виконували передусім функцію здешевлення ліків для споживачів. Велика частина маркетингу (часом до 90%) йшла саме на зниження цін.
Завдяки цьому механізму виробник «проштовхував» свої ліки через аптеки: саме знижкою можна переконати купити, наприклад, «анальгін» конкретного виробника. Фактично маркетинг – це збільшення ринку за рахунок дотування покупця, тобто зниження ціни, встановленої ринком.
"Принцип простий: чим нижчі ціни, тим більші продажі, а чим більші обсяги, тим більші знижки через нижчу собівартість продукції. Маркетинг не може підняти ціни, бо тоді ліки стануть неконкурентними", – пояснюють в галузі.
Ціни на ліки після скасування маркетингових угод залишилися на тому ж рівні або навіть зросли. Це визнали і у МОЗ. За словами заступника міністра охорони здоров'я України Едема Адаманова, ситуація виявилася парадоксальною. "По факту ціна на деякі лікарські засоби, коли був дозволений маркетинг, була нижча, ніж зараз. Тому що завдяки прибутку від маркетингу аптеки знижували ціни на рецептурку, ставили менші націнки". Пряма залежність між націнками в аптеках і маркетингом виявилася не такою очевидною, як очікувалося, повідомляє РБК-Україна.
Заборона маркетингу також вплинула на асортимент ліків в аптеках. Аптечний маркетинг стимулював аптеки тримати більше ліків – виробники фактично компенсували гроші, заморожені в запасах. Також стимулював торгувати дорогими імпортними препаратами, які не користуються великим попитом.
"Аптеці невигідно тримати всі цитрамони та анальгіни, які є на українському ринку. Їй достатньо мати один, максимум два. Лише маркетинг «субсидує» місце на поличці для третього – двадцятого аналога", – пояснюють експерти.
За відсутності маркетингу аптеки зможуть тримати лише мінімальні запаси дешевих ліків і торгувати дорогими імпортними препаратами лише під замовлення.
Що відбувається зараз
На сьогодні ситуацію рятують запаси, накопичені аптеками та дистриб'юторами у лютому-березні. Втім скоро вони закінчаться, а з ними і звичний асортимент.
Серед результатів поточного регулювання учасники ринку називають:
- зростання цін на практично увесь асортимент ліків
- падіння продажів ліків
- скорочення асортименту в аптеках
- негативні очікування на фоні непередбачуваних наслідків нового регулювання
Учасники ринку закликають регуляторів переглянути підходи до обмеження маркетингу, щоб уникнути погіршення доступності ліків для населення.