У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14133 який може стати одним із найцікавіших елементів сучасної політики безпеки на дорогах. Його суть проста, як ідея справедливості: якщо водій систематично порушує правила, навіть сплачуючи всі штрафи, держава повинна мати інструмент впливу — не лише фінансовий, а й дисциплінарний.
Автором ініціативи є народний депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко заступник голови комітету парламенту з питань транспорту та інфраструктури. За його задумом, система штрафних балів має створити для водіїв «довготривалу пам’ять» — накопичення порушень, які зрештою можуть призвести до тимчасової втрати водійського посвідчення. Це не каральний, а превентивний підхід, який давно працює у країнах ЄС.
В українських реаліях така модель виглядає майже революційною. Адже сьогодні, за офіційними даними Патрульної поліції, лише за дев’ять місяців 2025 року в країні зафіксовано понад 3,5 мільйона порушень правил дорожнього руху. Майже половина всіх ДТП із загиблими чи постраждалими — наслідок перевищення швидкості. «340 гривень штрафу — це не про безпеку,
це про байдужість», — жорстко окреслив ситуацію перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький
Цифри лише підтверджують очевидне: чинна система штрафів не стримує порушників. Є водії, для яких 10 постанов на день — не трагедія, а частина звичного ритму. Для таких випадків законопроєкт №14133 пропонує змінити логіку відповідальності: не лише платиш — але й накопичуєш наслідки. Кожен порушений сигнал світлофора чи перевищена швидкість матимуть вагу у спільній системі оцінки водійської поведінки.
Юридично ця ініціатива означає значно більше, ніж здається. Вона передбачає не просто новий формат покарання, а інтеграцію автоматизованої бази даних, взаємодію поліції, судів і сервісних центрів МВС. Тобто — створення системи, де відповідальність стане безперервною, а не вибірковою.
Для суспільства це шанс перейти від моделі «штраф сплатив — і забув» до реального усвідомлення ризиків. Бо штрафні бали — це не про цифри, це про культуру. Про розуміння того, що дорога — не поле для експериментів, а простір спільної безпеки.
