Фахівці DiscoverCars провели опитування серед 713 респондентів, результати якого проаналізували журналісти «Тарантас Ньюс». Дослідження показало, з якими марками авто та країнами найчастіше асоціюють агресивну поведінку на дорогах, і водночас підтвердило, що значну роль відіграють стереотипи.
Серед автомобільних брендів лідером стала BMW — 58% опитаних пов’язують її водіїв з агресивним стилем керування. Далі йдуть Audi (30%), Land Rover (14%) та Tesla (12%). Volkswagen набрав 11%, ставши винятком серед переважно преміальних марок у верхній частині рейтингу. Mercedes отримав лише 3%, а Toyota — 2%. Mazda, Ford і Volvo завершують список із приблизно 1% кожен.
У рейтингу країн учасники оцінювали рівень агресії водіїв за шкалою від 1 до 5. Найвищий показник отримала Італія — 3,5 бала. Далі йдуть США та Нова Зеландія (по 3,4), Великобританія (3,0), Франція та Нідерланди (по 2,9), Канада (2,8) та Австралія (2,7), яку визнали відносно спокійнішою у вибірці.
Також опитування показало, де мандрівники найчастіше стикалися з агресією на дорогах: Італія лідирує з 23%, за нею Великобританія (11%)
та США (9%), причому окремо згадується Нью-Йорк як проблемна локація.
Серед головних подразників водіїв — відсутність увімкнених поворотників (56%), «їзда на хвості» (46%), повільний рух у лівій смузі (43%), відволікання за кермом (39%) та різке гальмування (20%). Дослідження підкреслює, що йдеться радше про усталені стереотипи, ніж про об’єктивну «агресивність» країн чи марок, але звичка користуватися поворотниками все ще залишається найпростішим способом уникнути конфліктів на дорозі.
Думка редакціїОпитування DiscoverCars, попри відносно невелику вибірку, добре ілюструє не стільки реальний рівень агресії на дорогах, скільки силу стереотипів у сприйнятті водіїв. Домінування BMW в рейтингу «агресивних» марок радше відображає культурний образ динамічного стилю керування, ніж об’єктивну поведінку всіх власників цих авто.
Подібна логіка працює і з країнами: високі оцінки Італії чи США можуть бути наслідком туристичного досвіду в мегаполісах і популярних маршрутах, а не узагальненою характеристикою національного стилю водіння. Водночас самі показники подразників — від поворотників до руху в лівій смузі — показують універсальні причини конфліктів на дорогах, які не залежать від бренду чи географії.
У підсумку дослідження радше фіксує колективні уявлення про «агресивних водіїв», ніж реальну статистику, але водночас підкреслює просту істину: дорожня культура визначається не маркою авто, а поведінкою за кермом.
