Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства готує комплексні законодавчі зміни, які передбачатимуть збільшення штрафів за джипінг, розширення переліку територій, де заборонять рух позашляхової техніки, а також можливість конфіскації транспорту порушників.
Державна екологічна інспекція та адміністрації національних природних парків мають посилити рейди на територіях, де фіксують незаконні заїзди позашляховиків і квадроциклів. Інспектори також реагуватимуть на звернення громадян, а також на оприлюднені фото й відео з природоохоронних територій. До спільного патрулювання планують залучати представників місцевих громад і правоохоронних органів.
Наразі джипінг заборонений на територіях природно-заповідного фонду. Водночас позашляхова техніка продовжує заїжджати на ділянки Смарагдової мережі, у прибережні захисні смуги, водоохоронні зони, а також на території місцевих і регіональних заказників. Міністерство працює над поширенням обмежень на інші природоохоронні землі.
Позашляховики руйнують ґрунти та рослинний покривРух важкої техніки поза облаштованими дорогами пошкоджує верхній шар ґрунту та спричиняє ерозійні процеси.
Колеса позашляховиків залишають глибокі колії, змінюють природний стік води та знищують рослини. Особливо вразливими є високогірні, заболочені й прибережні території.
«Джипінг шкодить не лише природоохоронним, а й іншим вразливим територіям — Смарагдовій мережі, водоохоронним зонам і прибережним захисним смугам. Наслідки — пошкодження ґрунтового покриву, ерозія та знищення окремих видів рослинного світу», — йдеться у повідомленні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Заступник міністра Олександр Краснолуцький пояснив, що природні території можуть зазнати пошкоджень навіть унаслідок поодиноких заїздів техніки. Руйнування ґрунтового покриву надалі впливає на стан рослинності та природних комплексів, які перебувають під особливою охороною. Найскладнішою залишається ситуація на ділянках, що не входять до меж національних природних парків.
«Йдеться про території Смарагдової мережі, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги. Рух техніки руйнує ґрунтовий покрив, спричиняє ерозію та знищує окремі види рослин. Унаслідок цього ми зазнаємо значних втрат на природно-заповідних та інших територіях,
які перебувають під особливою охороною», — зазначив Олександр Краснолуцький.
За його словами, значна частина таких земель перебуває у сфері відповідальності органів місцевого самоврядування. На окремих природоохоронних територіях немає власних адміністрацій і постійної охорони. Тому міністерство планує провести консультації з громадами щодо патрулювання, інформаційної роботи та відновлення пошкоджених земель.
Порушення фіксуватимуть під час рейдів і за допомогою фотопастокНаціональні природні парки вже використовують фотопастки, передані міжнародними партнерами. Обладнання дає змогу фіксувати рух автомобілів і квадроциклів на закритих або важкодоступних ділянках. Однак повноваження адміністрацій парків не поширюються на території поза їхніми межами.
На інших охоронюваних землях контроль має забезпечувати Державна екологічна інспекція. Її працівники проводитимуть рейди та перевірятимуть інформацію, яку громадяни публікують у соціальних мережах. У разі підтвердження порушення інспектори зможуть складати адміністративні матеріали.
Застосування безпілотників для пошуку порушників наразі обмежене через воєнний стан і правила використання повітряного простору.
Міністерство розраховує посилити взаємодію з Національною поліцією та іншими правоохоронними органами. Для цього планують провести окрему зустріч із представниками поліції.
«Міжнародні партнери передали національним природним паркам значну кількість фотопасток, які ми використовуємо для фіксації порушень. Однак за межами національних парків, навіть якщо там розташовані інші охоронювані території, повноваження адміністрацій парків припиняються, тому встановлювати там фотопастки вони не можуть», — розповів Олександр Краснолуцький.
До профілактичної роботи також планують залучати заклади освіти. Разом із міжнародними партнерами готують інформаційні ролики та плакати про наслідки джипінгу. Міністерство також планує обговорити з Міністерством освіти і науки можливість проведення тематичних занять у школах.
Штрафи за джипінг хочуть збільшитиПредставники міністерства вважають чинні штрафи за порушення природоохоронного законодавства недостатніми. За словами Олександра Краснолуцького, наразі йдеться про суми від 200 до 500 гривень. На думку посадовця, такі стягнення не зупиняють власників дорогої позашляхової техніки.
Міністерство готує пропозиції до комплексного законопроєкту. Документ має передбачити поширення заборони на інші охоронювані території та збільшення розміру штрафів. Окремо розглядають відповідальність за випадки, коли заїзд спричинив значне пошкодження природних ділянок.
«Штрафи потрібно підвищувати, адже нині вони становлять від 200 до 500 гривень. Джипи та квадроцикли — дорога техніка, тому такі суми не зупинять їхніх власників. Команда міністерства готує пропозиції щодо збільшення штрафів, які увійдуть до комплексного законопроєкту», — заявив заступник міністра.
Чинне законодавство не передбачає конфіскації автомобілів чи квадроциклів за такі порушення. У міністерстві розглядають можливість запровадити відповідну санкцію та передавати вилучену техніку для потреб Збройних сил України. Для цього необхідно внести зміни до законодавства.
Найбільше від джипінгу потерпає Карпатський регіонДо початку повномасштабної війни незаконні заїзди техніки фіксували в Карпатах, а також у південних і східних областях України. Серед територій, які потерпали від джипінгу,
Олександр Краснолуцький назвав Олешківські піски. Нині значна частина південних і східних регіонів перебуває в зоні бойових дій.
Через це найбільше випадків пошкодження природних територій зараз фіксують у Карпатському регіоні. Водночас порушення частіше відбуваються не в національних парках, де працює охорона, а в місцевих і регіональних заказниках. За частину таких територій відповідають органи місцевого самоврядування.
«До повномасштабної війни джипінг фіксували і в Карпатському регіоні, і на сході та півдні України, зокрема в Олешківських пісках. Нині південні та східні області перебувають у зоні бойових дій, тому найбільше від джипінгу потерпає Карпатський регіон», — сказав Олександр Краснолуцький.
Пошкоджені ділянки в межах національних природних парків відновлюватимуть коштом надходжень від рекреаційної та туристичної діяльності. Рекультивацію комунальних земель мають забезпечувати відповідні органи місцевого самоврядування. Питання відновлення таких територій міністерство планує обговорювати з громадами під час подальших консультацій.
