Після ДТП отримана від страхової компанії сума не завжди покриває всі витрати на відновлення автомобіля. У такому разі потерпілий може вимагати компенсації різниці, однак питання не зводиться лише до різниці між рахунком за ремонт і страховою виплатою. Важливо встановити, хто саме має доплатити різницю та якою є фактична шкода та чим її можна підтвердити.
Щоб успішно отримати компенсацію, важливо правильно визначити відповідача, детально зафіксувати фактичний розмір шкоди та надати суду беззаперечні докази.
Які суми покриває ОСЦПВ у 2026 році
З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлена редакція Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX. Відповідно до нового законодавства, встановлено такі максимальні граничні виплати (страхові суми) для внутрішніх договорів:
- шкода, заподіяна майну: до 250 000 грн на одного потерпілого (та не більше 1 250 000 грн на один страховий випадок, незалежно від кількості постраждалих авто);
- шкода життю та здоров’ю: до 500 000 грн на одного потерпілого (та не більше 5 000 000 грн на один страховий випадок).
наявність поліса не гарантує, що потерпілий автоматично отримає повне покриття своїх витрат.
Хто має доплатити різницю: страховик чи винуватець
Коли страхової компенсації після ДТП не вистачає на відновлення автомобіля, потерпілі стикаються з так званим дефіцитом коштів — фінансовим розривом між реальною вартістю ремонту та сумою, яка фактично зайшла від страхової компанії. Однак перед тим як готувати позов до суду, важливо з’ясувати не лише розмір цієї нестачі, а й юридичну природу її виникнення. Саме від походження фінансового розриву залежить, проти кого буде спрямована позовна заява, адже помилка у визначенні відповідача призведе до повної відмови суду в задоволенні вимог.
Перший сценарій виникає тоді, коли дефіцит спричинений діями самого страховика. Якщо компанія безпідставно занизила оцінку пошкоджень, неправомірно застосувала коефіцієнт зносу деталей або зрізала кошторис, не виплативши належну суму в межах свого законного ліміту, відповідати має саме страхова організація.
У такому разі позивач повинен довести суду, що розрахунок страховика був помилковим або упередженим,
а отже, фінансова установа не виконала свої зобов’язання за законом.
Проте у випадку, коли страхова компанія повністю виконала свій обов’язок і виплатила максимальний ліміт або чесно нараховане відшкодування, але реальні витрати на автосервісі виявилися вищими. Тут у гру вступає стаття 1194 Цивільного кодексу України, яка прямо зобов’язує винуватця аварії покрити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Тобто за непокритий страховим полісом дефіцит водій, який спричинив ДТП, розплачується вже з власної кишені.
Якщо сторонам не вдається домовитися добровільно, спору не уникнути, і вирішальним фактором у суді стає правильно сформована доказова база.
Що вказати у позові
У позовній заяві потерпілому потрібно обґрунтувати:
- коли та за яких обставин сталася ДТП;
- хто є відповідальним за її спричинення;
- які пошкодження отримав автомобіль або інше майно;
- яким є фактичний розмір шкоди;
- яку суму вже виплатила страхова компанія;
- яку саме суму потерпілий просить стягнути додатково;
- якими документами підтверджуються заявлені вимоги.
що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, зокрема докази ДТП, документи щодо страхової виплати та докази розміру завданої шкоди.
На практиці такі спори нерідко доходять до суду, оскільки сторони можуть по-різному визначати розмір шкоди або те, хто саме має компенсувати її невідшкодовану частину. Судова практика показує, що результат справи значною мірою залежить від того, чи зміг потерпілий належними доказами підтвердити розмір своїх збитків та обґрунтувати вимоги до страховика або винуватця ДТП.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 Велика Палата Верховного Суду розглянула спір після зіткнення двох автомобілів, унаслідок якого постраждала пасажирка.
ВП ВС зазначила, що якщо кілька власників транспортних засобів своїми неправомірними діями спільно спричинили шкоду третій особі, вони зобов’язані її відшкодувати незалежно від вини. Якщо йдеться про неподільну шкоду, зокрема шкоду здоров’ю чи моральну шкоду, потерпілий може вимагати її відшкодування від одного з відповідальних осіб у повному обсязі, після чого ця особа має право вимоги до інших відповідальних осіб у відповідній частці.
Водночас за п. 36.3 ст. 36 Закону про ОСЦПВ страхове відшкодування за кожну з відповідальних осіб визначається шляхом поділу розміру шкоди на кількість таких осіб.
Детальніше по темі:
Після зміни власника автомобіля права та обов’язки за чинним договором ОСЦПВ переходять до нового власника. Тому, якщо продавець хоче достроково припинити договір і повернути частину страхової премії за невикористаний період, зробити це потрібно до продажу автомобіля. Якщо покупець залишає чинний поліс, сторони можуть окремо домовитися про компенсацію його вартості за невикористаний період.
Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за визначених законом умов можуть отримати компенсацію вартості ОСЦПВ 50% вартості поліса компенсує страховик, решту — держава.
Пільга поширюється на договори, укладені з 1 січня 2025 року, якщо автомобіль використовується для особистих потреб та відповідає встановленим вимогам щодо об’єму двигуна або потужності електромобіля.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
