Навіть невеликий дощ може зробити асфальт небезпечно слизьким, а автомобіль здатний втратити керованість без попередження. Особливо обережними водіям слід бути в перші хвилини опадів, під час проїзду калюж і за раптового погіршення видимості, коли часу на реакцію може не вистачити.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на автоексперта, засновника проєкту Autogeek Євгена Муджирі.
Багато автомобілістів продовжують рухатися зі звичною швидкістю навіть під час дощу, вважаючи мокрий асфальт незначною перешкодою. Проте зчеплення шин із дорогою може різко змінюватися залежно від кількості води, стану покриття та накопиченого бруду.
Найнебезпечнішими нерідко виявляються перші хвилини після початку опадів. За сухої погоди на асфальті накопичуються пил, частинки гуми від автомобільних шин і бруд, який потрапляє на дорогу з колесами транспорту.
Коли починається дощ, вода змішується з цими відкладеннями та утворює слизьку плівку. Через неї колеса гірше тримаються за асфальт, а гальмівний шлях автомобіля може збільшуватися.
Автоексперт Євген Муджирі порівнює таку плівку з рідким милом.
За його словами, поки сильний дощ не змиє накопичений бруд, гальмівний шлях може бути навіть довшим, ніж під час зливи.
Особливо підступними є мряка та густий туман. Вологи вистачає, щоб змочити дорожній бруд, але замало, щоб змити його з асфальту.
За таких умов слизька плівка може зберігатися тривалий час, навіть якщо опади здаються зовсім незначними.
Під час тривалого дощу потоки води поступово очищують асфальт від пилу та бруду. Проте велика кількість води створює іншу загрозу — аквапланування.
Додаткову небезпеку восени становить опале листя. Намокнувши, воно стає слизьким, а під час гальмування колеса можуть ковзати по листю замість того, щоб триматися за дорожнє покриття.
Особливо обережно потрібно проїжджати ділянки, де мокре листя суцільним шаром вкриває асфальт. За таких умов автомобіль може поводитися майже так само, як на слизькій зимовій дорозі.
Ще одна серйозна небезпека під час дощу — аквапланування. Воно виникає, коли між шиною та дорогою утворюється шар води, через який колесо частково або повністю втрачає контакт з асфальтом.
Під час руху канавки протектора відводять воду з ділянки контакту шини з дорогою.
Проте на високій швидкості або за великої кількості води протектор може не встигати виконувати цю роботу.
У результаті перед колесом утворюється водяний клин. Шина починає ковзати по воді, а автомобіль може перестати реагувати на повороти керма.
Гальмування в такій ситуації також стає менш ефективним, оскільки колеса втрачають належний контакт із дорожнім покриттям.
Найбільша небезпека полягає в тому, що аквапланування може виникнути раптово. Водій не завжди здатний заздалегідь визначити, на якій саме ділянці автомобіль почне ковзати.
За словами Муджирі, ризик залежить від швидкості руху, стану шин, глибини води та особливостей дорожнього покриття.
Тому універсальної швидкості, нижче якої аквапланування гарантовано не виникне, немає.
Особливу увагу експерт радить приділяти стану автомобільних шин. Саме канавки протектора забезпечують відведення води та допомагають зберігати контакт із дорогою.
Хоча мінімально допустима глибина протектора становить 1,6 мм, для безпечнішого руху під час дощу Муджирі рекомендує мати щонайменше 3–4 мм.
За його словами, на сильно зношених шинах автомобіль може втратити зчеплення з мокрою дорогою вже на швидкості 60–70 км/год.
Окрему загрозу створює раптове погіршення видимості. Навіть якщо на початку поїздки водій добре бачить дорогу, ситуація може змінитися за лічені секунди.
Однією з поширених причин є запотівання скла. Волога з мокрого одягу, килимків і повітря, яке видихають пасажири, може осідати на холодних вікнах.
Якщо система вентиляції працює неналежно, лобове скло може швидко втратити прозорість.
Для запобігання запотіванню експерт радить користуватися кондиціонером або клімат-контролем навіть у прохолодну погоду. Ці системи допомагають зменшувати вологість повітря в салоні.
Перед поїздкою також варто перевірити роботу обдуву лобового скла та за потреби прогріти салон автомобіля.
Інша небезпека виникає під час руху поруч із вантажівками. Їхні колеса можуть підняти з дороги велику кількість води та бруду, які миттєво вкриють лобове скло автомобіля, що рухається поруч.
Подібна ситуація можлива й тоді, коли зустрічна або попутна машина проїжджає через глибоку калюжу.
У таких випадках водій може на короткий час повністю втратити огляд дороги. Тому під час наближення до великих вантажівок або проїзду залитих водою ділянок потрібно заздалегідь зменшувати швидкість і бути готовим увімкнути склоочисники.
Особливу увагу слід приділити стану щіток склоочисників. Зношені щітки можуть залишати на склі тонку водяну плівку, яка погіршує видимість, особливо у світлі фар зустрічного транспорту.
Крім того, старі склоочисники не завжди здатні швидко прибрати бруд або велику кількість води. Якщо вони працюють неналежно, їх варто замінити до початку поїздки.
Водіям сучасних автомобілів також не слід повністю покладатися на електронні системи безпеки.
ABS, ESP та інші допоміжні системи можуть допомагати під час гальмування та зберігати стійкість автомобіля. Проте вони не здатні збільшити фізичне зчеплення шин із дорожнім покриттям.
Окремі ризики існують для власників гібридів та електромобілів із системою рекуперативного гальмування.
За словами Муджирі, різке відпускання педалі акселератора за високого рівня рекуперації може спричинити втрату зчеплення ведучих коліс на мокрому повороті.
Подібна ситуація можлива й під час різкого гальмування двигуном на слизькій дорозі. Тому водіям таких автомобілів потрібно уникати різких змін швидкості та враховувати особливості роботи рекуперативної системи.
Головна рекомендація експерта для руху під час дощу — зменшувати швидкість заздалегідь, а не після того, як автомобіль почав ковзати.
Також слід збільшити дистанцію до транспорту попереду щонайменше вдвічі порівняно зі звичайними умовами.
На меншій швидкості водій матиме більше часу, щоб помітити перешкоду, відреагувати на раптове погіршення видимості або безпечно проїхати слизьку ділянку дороги.
Перед поїздкою в дощову погоду необхідно перевірити стан шин, склоочисників і системи вентиляції салону. Справність цих елементів допомагає зменшити ризик втрати керованості та забезпечити належний огляд дороги.
