Команда Grind Hard Plumbing Co вирішила не морочитися з рамою з нуля. Вони просто взяли два б/ушні кросові мотоцикли, поставили їх паралельно і зварили між ними каркас. Вийшов двомоторний апарат із сидінням посередині і кермом від картинга. Звучить весело. На практиці перша ж спроба закінчилася переворотом. Машина виявилася надто «м’якою». Кріплення сидіння були слабкими, рама гнулася, а центр ваги стояв так, що при найменшому стрибку передня частина йшла вгору. Один із хлопців прямо сказав: «Ну, могло бути й гірше». Після цього вирішили не латати, а переробляти серйозно.
Сидіння відсунули назад і трохи підняли. Це одразу змінило розваговку. Далі пішла війна з жорсткістю. Додали розпірки, трикутники, додаткові труби. Майже кожен шов переварили заново, бо попередні, як виявилося, трималися «на соплях». Під час одного з сеансів зварювання струм пішов не туди, і гальмівна трубка просто загорілася. Довелося робити нову.
Коли раму нарешті зняли, почистили і відправили на порошкове фарбування в кислотний яблучний глянець — вона вже виглядала не як тимчасовий костиль,
а як щось, що має право на існування.
Окремо розібралися з «тягою вбік». Виявилося, що на одному колесі стояла зірка на зуб більше. Різниця всього в один-два зуби, але коли два мотори жорстко зв’язані між собою — цього вистачає, щоб постійно боротися з кермом. Поставили однакові зірки — і поведінка змінилася кардинально.
Що в підсумку вийшло:
- два живі двотактники, які ревуть у різний тон, але якось дивно гармонійно;
- рама, яка більше не складається на ходу;
- сидіння, з якого вже не так легко зробити сальто;
- нормальні гальма і відносно рівні колеса;
- вигляд, від якого водії автобусів сповільнюються і махають рукою.
Є нюанси, звісно. При різкому прискоренні передні колеса починають дрібно вібрувати — шини й диски просто не розраховані на такі бічні навантаження. У лісі апарат широкий, тож іноді чіпляєш деревом одне з керм. А ще двигунове гальмування працює не так передбачувано,
як на звичайному мотоциклі: два окремі мотори не завжди синхронно скидують оберти.
Але головне — після всіх доробок вона більше не відчувається як тимчасова конструкція, яка от-от розвалиться. Вона стабільна, керована і, що найважливіше, кайфова. Хлопці навіть утрьох на ній покаталися лісом — і ніхто не злякався настільки, щоб зістрибнути на ходу.
Коли вони виїхали на звичайну дорогу, реакція оточуючих була саме такою, якої очікуєш від подібного проєкту. Люди повертали голови, автобус сповільнився, хтось махав. Бо збоку це виглядає максимально дивно: ніби два кросаки вирішили об’єднатися і поїхати в місто.
Такі саморобки рідко виходять ідеальними з першого разу. Але коли після кількох ітерацій, згорілої трубки, перевареної рами і правильних зірок виходить щось, на чому реально хочеться кататися — це вже не просто «зварили два мотоцикли». Це повноцінний персонаж.
Запис Ентузіаст зварив разом два кросові мотоцикли: дивна машина, яка тепер їздить вулицями спершу з'явиться на ProstoMob.
