В основі роботи безпілотного автомобіля лежить кілька ключових технологій: комп’ютерне бачення, глибинне навчання, роботехніка та навігація. Розглянемо коротко, у чому полягає роль кожної із цих технологій.
Завдяки технологіям комп’ютерного бачення автомобілі можуть «бачити», що їх оточує. Це система сприйняття інформації — «очі» та «вуха» автомобіля. Вона складається з відеокамер, радарів і лазерів. Камери фіксують послідовність певних картинок. Зазвичай вони переводяться в чорно-білий формат для пришвидшення обробки. Далі кожному пікселю на картинці присвоюється певне числове значення, яке відображає, наскільки інтенсивним є його колір. У такий спосіб кожна картинка перетворюється на числову матрицю.
Завдання наступної технології — глибинного навчання — трактування цієї матриці, отримання корисної інформації зі знятої картинки та прийняття відповідних рішень. Аналіз проводять штучні нейромережі. Наприклад, одна така нейромережа може, отримавши картинку у вигляді числової матриці, видати результат, чи є перед автомобілем пішохід. На відміну від класичного підходу до програмування відповідь не є наслідком вбудованих правил,
адже просто нереально прописати всі можливі варіанти перебування пішохода перед автомобілем. Нейромережі натомість проходять через так зване тренування: їм показують кілька мільйонів фотографій зі вказівкою, є на фото пішохід чи немає. Безпілотні автомобілі покладаються на безліч таких нейромереж, які допомагають розрізняти не лише людей, а й сусідні автомобілі, смуги руху, відстань до тих чи інших об’єктів, швидкість зміни цієї відстані тощо. Проаналізувавши таким чином усю інформацію, отриману від камер, радарів та лазерів, приймається рішення щодо необхідних дій: гальмування, пришвидшення, зупинки, зміни смуги руху тощо.
Нарешті, останній виклик полягає в тому, щоб зробити безпілотні автомобілі доступними для споживачів. Ціна має бути такою, щоб споживачі масово готові були переходити на ці моделі. Як свідчать дослідження ринку, доплата за функцію автопілота не повинна перевищувати кілька тисяч доларів. Тоді як на сьогодні технології, які забезпечують керування автомобілем без водія, коштують десятки тисяч доларів. А це означає, що безпілотні моделі цікавлять лише бізнес, який займається вантажними чи пасажирськими перевезеннями і бажає заощадити на оплаті праці водія, що принаймні в США перевищує десятки тисяч доларів.
Отже, перед автовиробниками стоїть непросте завдання підвищити безпеку безпілотних автомобілів, знизивши при цьому вартість відповідних технологій у кілька разів. Тож навряд чи варто чекати на масовий випуск безпілотних автомобілів для кінцевих споживачів у найближчі п’ять років. Тим часом перші безпілотні таксі можуть з’явитися вже у 2021–2022-му.
