15 кілометрів за шість діб
«Від третьої години ночі до обіду ми просунулися на 150 метрів. Думаєте, це швидко? Ми веземо паливо, рухаємося через «зелений» коридор, але ті, хто везе машини, їдуть швидше. Перший ряд – це загальна черга, другий – для гумдопомоги, продуктів, палива. Взагалі така ситуація почалася десь тижні два тому», – каже Сергій, один з сотень водіїв вантажівок, які практично повзуть від польського Перемишля у напрямку українського села Шегині.
Вийшовши за браму прикордонного пункту пропуску у Медиці, відразу видніється довжелезна черга з вантажівок з імпортними товарами, продуктами харування та причепів, які перевозять легкові автомобілі. Тій колєйці (так польською звучить черга) не видно кінця-краю.
Хлопці, які кермують автомобілями, кажуть, що такий транспортний ланцюг сягає вже самого Перемишля і поки не зменшується, а навпаки. І ця відстань сягає вже приблизно 15 кілометрів.
Водії розповідають, як ще два-три тижні тому перетнути кордон вдавалося значно швидше – за півтори-дві доби. Натомість тепер черга рухається у кілька разів повільніше.
В середньому пропуск на кордоні проходять після 5-6 діб очікування. Більшість запевняють, ситуація погіршилася після 1-го липня, відколи скасували пільгове розмитнення. У перші дні рух практично паралізувало.
Саме ввезення імпортних авто, вважають далекобійники, без сплати мита ускладнило перетин кордону. Чимало з них таке рішення уряду називають не зовсім правильним, навіть великою помилкою, а його нинішнє скасування – щастям.
«Потрібно було ввести якісь межі, а то війна, весь світ старається допомогти Україні, а тут наші купують машини. Я сам на власні очі бачив, коли один власник оформлював сім лавет, на кожній з них по 6-8 машин», – розповідає пан Іван, який везе товари в Україну.
Багато хто з водіїв за кермом понад 10-15 років, тож для порівнянь має немалий досвід. Серед таких і пан Роман. До дороги вже давно звик, як і до черг на кордоні, каже, бувало по-різному. Коли почалася війна, розумів, що пропуск через кордон може ускладнитися, зрештою, до цього був готовий.
«Загалом в цій сфері вже 16 років. Зараз вожу товари. Розумію, що в Україні війна, треба робити товарообороти,
треба, щоб економіка працювала. Але те, що сталося з 1-го липня – це не нормально. Оскільки все йшло під «нульове» мито, а тепер все треба оплачувати. І ці «бідні» люди, які хотіли зробити собі якийсь бізнес, в основному тепер черги утворені через перевезення ними легкових машин», – вважає чоловік.
Приблизно перший кілометр-півтори від пункту пропуску всі транспортні засоби вишикувалися у два ряди. А далі черга тягнеться одним-єдиним шнуром аж до Перемишля. Водії змушені перебувати безперервно кілька діб в салоні вантажівки, коли надворі спека, і від сонця ніде сховатися.
Дехто з чоловіків літнього віку отримували теплові удари. Умов для нормального перебування практично немає – уздовж черги ближче до кордону є кілька біотуалетів, натомість далі в напрямку Перемишля – їх знайти складно. Єдине місце, де можна піти й помитися – цілодобовий паркінг. Щоб купити їжу та воду, доводиться йти близько 2 км до магазину біля пункту пропуску.
Попри це, водії не втрачають гумору й жартують, що зараз вони везуть допомогу українцям, але їм вже також потрібна допомога.
«Вже шосту добу чекаю.
Працюю на фірму, але на своїй шкірі спробував ці колєйки. Безпорядок роблять маленькі приватні машини, вони всіх «прикормили». Ми, водії вантажних автомобілів, заробляємо для сімей. У мене не було води, за 6 діб сходив 2 км і купив, спека була 38-40 градусів, а в салоні було і 43-48, сидіти нереально. Літні чоловіки, бувало, отримували теплові удари. Нам два тижні казали, що будемо їздити транзитом. А стало навпаки гірше», – каже водій Олександр з Київщини.
Він кермує вантажівкою вже 15 років, перевозить з-за кордону автомобілі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, був у Нідерландах, й звідти відразу повернувся в Україну. Ще у 2014-2015 році воював в АТО, був важко поранений, тож тепер не може повернутися у військовий стрій, тому продовжує допомагати на фронті транспортних перевезень. Вважає несправедливим, коли одні не можуть захищати країну за станом здоров’я, а інші, хоча й можуть, з допомогою певних документів чи довідок переганяють автомобілі і на цьому роблять бізнес.
«Стало дуже погано, здається, що нас за людей ніхто не вважає. Ніхто нікому нічого не каже.
Поляки оформляють 15 хв. Натомість у нас сидить 17 працівників, і поки не даси грошей, нікуди не поїдеш – годину, дві, три чекатимеш. Спершу зробили черги по 17-20 км, а коли до 1-го не встигли перевезти автомобілі, просто їх позалишали. Тепер ці авто стоять у пункті пропуску з української сторони. Я би був дуже радикальним, взяв всі ці автівки і вивіз для армії. Бо це всім завдає збитків. Ми стоїмо, наші фірми втрачають гроші, ми не отримуємо зарплатню, наші сім’ї недоотримують фінансів», – каже далекобійник.
Причепів з навантаженими легковими автівками, на які бідкаються водії ТІРів, в черзі справді багато. Кожна з лавет вміщує від 4 до 8 транспортних засобів. Якщо до 1-го липня, поки діяло «нульове» розмитнення, авточерга рухалася активніше, то після скасування – уповільнилася. Справа в тому, що на кожне авто потрібно зробити попередню митну декларацію, а власники не відразу хотіли проплачувати, сподіваючись, що закон, можливо, за день-два можуть скасувати або введуть певний механізм здешевлення. Багато тих, хто надіється назміну закону, досі не оплачують мита,
відтак, лавети з автівками просто залишаються стояти в черзі та подекуди заважають руху решті транспорту.
Олег перевозить легковики, які прибувають зі США. У черзі стоїть від 1-го липня, бо ще не всі попередні декларації зроблені. Як тільки їх отримає, каже, відразу вирушить далі.
«Я везу машини зі США, вони були куплені 2 чи 3 місяці тому, тож мушу їх везти. Кому пощастило, тому пощастило, така от лотерея. Вже три роки вожу автомобілі, але раніше такого ажіотажу не було», – розповідає чоловік.
Якби знав, що доведеться стільки чекати, все б залишив і пішов пішки додому. Крім того, зі слів Олега, зараз важче працювати, оскільки в системі «Шлях» скасували можливість їхати двом водіям одночасно, дозволено тільки одному. Відтак, рейс займає більше часу, через фізичну втому кермувальників.
Закон про повернення сплати мита далекобійник підтримує, бо те, що перевезли з-за кордону, каже, близько 70% йшло не тим людям, яким дійсно треба, а тим, хто на цьому заробляє. Припускає, що автомобілі зі США як купували, так і продовжать, натомість перевезення з Європи зупиняться.
Разом з українськими водіями в черзі стоять й іноземці, які везуть в Україну гуманітарну допомогу. Поляк Христофор сміється, показуючи на поле, каже, є всі умови, майже так, як на війні. З його слів, нинішня проблема стосується обох сторін. А всі водії, які стоять у черзі, допомагають один одному.
«Взагалі то є пів проблеми з одної сторони, пів проблеми – з іншої. Так само як людина, як хоче – працює, як не хоче, то просто байдикує. Скажу, що найдовше я чекав 10 днів. Зараз стою другу добу. А ще одна наша машина вже тиждень їде. Просто хаос, бо як не може домовитися керівництво, тоді все зупиняється», – вважає Христофор.
Що кажуть у Львівській митниці
Автомобільні черги на в’їзд та виїзд на українсько-польському кордоні зараз створені практично в усіх великих пунктах пропуску – у Шегинях, Краковці, Раві-Руській. Оскільки через військову агресію росії проти України повністю припинене авіаційне сполучення та заблоковано морські порти, основними шляхами переміщення товарів стали пункти пропуску на західному кордоні України.
У Львівській митниці Tvoemisto.tv повідомили,
що збільшують пропускну спроможність пунктів пропуску. Йдеться про ліквідацію вузьких місць та покращення логістики на напрямку Україна-ЄС в межах проєкту «Відкритий кордон».
Раніше у пункті пропуску «Краковець – Корчова» збільшили кількість смуг для вантажного транспорту з 4 до 10, встановили додатково 6 павільйонів для контролю легкового автотранспорту. Також там триває будівництво терміналу для оформлення автобусів. Загалом пропускна спроможність має збільшитися щонайменше на 50%.
Водночас у пункті пропуску «Грушів – Будомєж» запустили пілотний проєкт, що передбачає упродовж шести місяців можливість руху вантажного транспорту з допустимою вагою до 7,5 тонни. Аналогічний проєкт планують запровадити також у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув».
Щодо пропускної здатності, за інформацією Львівської митниці, найбільшою вона є у пункті пропуску «Краковець – Корчова» – 500 вантажних та 1700 легкових авто. Через «Рава-Руська – Гребенне» оптимальна кількість для пропуску за добу становить 300 вантажних та 1700 легковиків, а через «Шегині – Медика» проїхати можуть 250 вантажівок та 1600 легкових авто.
Також по 1000 легкових автівок можуть пропустити у пунктах «Грушів – Будомєж» та «Смільниця – Кросьценко». Митники зауважують, що щодобова кількість оформлених транспортних засобів є різною та залежить від багатьох факторів.
Для прикладу порівняли цифри перетину кордону за 6 липня, надані Львівським прикордонним загоном. Відтак, у пункті пропуску «Шегині – Медика» на в’їзд та виїзд оформили 1727 транспортних засобів, з них 350 вантажівок. Через «Краковець – Корчова» перетнули кордон 2131 автотранспорт, з них 712 вантажівок в обидві сторони. Також 1895 транспортних засобів, з яких 683 вантажівки в’їхали та виїхали через пункт пропуску «Рава-Руська – Гребенне». Виходить, що фактична кількість транспорту, який перетинає українсько-польський кордон, є більшою, аніж оптимальний показник.
Цікаво, що після 24 лютого цього року прискорено росте кількість перевізників. Якщо раніше «вантажний автомобільний транспорт» за кількістю реєстрацій нових ФОПів на Львівщині займав десяту сходинку в переліку найпопулярніших основних видів діяльності (за класами), то після вторгнення росії ця галузь піднялася на другу сходинку.
Ймовірно, вантажівок на кордоні ставатиме більше.
Як зменшити черги на кордоні
Постанова Кабміну про пільгове розмитнення товарів та автомобілів з-за кордону на початок свого введення була виправданою, вважає перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. Однак вже в квітні почали пропонувати скасувати пільгове ввезення, оскільки українські виробники заявляли про готовність забезпечити країну продуктами харчування. Крім того, у квітні виник навіть профіцит, коли почали більше виробляти, ніж споживати. Водночас працівники автомобільних корпорацій, які працювали в Україні, були в нерівній конкуренції у порівнянні з тими, хто ввозив без мита та продавав імпортні авто.
«Скасовувати пільгове розмитнення потрібно було ще в кінці квітня – на початку травня. Коли воно вже було скасовано, ми сказали, що це дуже добре, але трохи пізно, треба було раніше, тому що це негативно впливало якраз на конкуренцію, щоб працювали українські виробники, а ми купували нашу продукцію. З цієї точки зору це було правильне рішення. Така ж історія з автомобілями.
Одні кажуть, що почали везти елітні автомобілі, а з іншої сторони є статистика, що елітні авто становили кілька відсотків від загальної частки. Те, що почали на тому робити бізнес, це правда, на жаль. З моєї точки зору, тут повинні бути радикальні методи», – вважає експерт.
Зі слів Михайла Непрана, проблема все-таки залишається у митній службі України, яка попри розмови, не реформована. Найкращим варіантом називає угоду з польською стороною, згідно з якою польські митники здійснювали би оформлення, а для того, щоб платежі перераховували в бюджет України, напрацювати певний механізм.
Ексначальник Львівської митниці Левко Прокіпчук ситуацію з чергами на кордоні пояснює кількома причинами. Так, автомобільні та залізничні пункти пропуску на західному кордоні залишилися єдиними шляхами постачання товарів в Україну. Імовірно, ситуація може погіршитися, якщо не вирішиться питання розблокування морських портів, а зібраний урожай потрібно буде експортувати.
Друга причина – змінилися суттєво види товарів, які експортуються автотранспортом. Тобто раніше перевозили товари,
які підлягали ветеринарному та санітарному контролю з польської сторони, проте їх було не так багато. Тепер частка таких зросла, а працівників не побільшало.
Ще одна річ, яка може зменшити час перетину кордону, – це спрощення процедури пропуску, якщо говоримо про імпорт.
«Питання – скільки часу йде на пропуск транспорту з гуманітарним вантажем і комерційного транспортного засобу. Ми побачимо, що на комерційний ТЗ йде в 3-4 рази більше часу, ніж на пропуск гуманітарної допомоги. Тобто треба спрощувати процедури на кордоні таким чином, щоб було оптимально, щоб цей пропуск був швидкий, а всі контрольні функції вже здійснювалися всередині країни», – вважає Левко Прокіпчук.
Також полегшити ситуацію для перевізників може облаштування стоянок перед пунктами пропуску. Наразі такі відстійники є лише у Краковці. Створення таких будівель, де водії вантажівок могли би зупинитися, сходити в туалет, прийняти душ, і дочекатися своєї черги, не потребує великих капіталовкладень, зауважує ексначальник Львівської митниці. Якщо війна затягнеться до зими, тоді нинішня ситуація може стати ще більшою проблемою.
Крім того, значно би спростили пропуск транспорту на кордоні електронні черги, коли водії могли би бронювати собі чергу за мінімальну плату, ще не доїхавши до кордону. Зі слів Левка Прокіпчука, запуск проєкту планували раніше, проте через війну все зупинилося. Крім того, слід будувати нові пункти пропуску, проте це не така швидка перспектива.
Щодо ввезення імпортних автомобілів, на думку колишнього керівника Львівської митниці, якби не скасували пільги, то й черг не було би. За тиждень-два навантаження мало би дещо зменшитися, проте це навряд чи вирішить проблему.
«Імовірно, суттєво легше буде тим людям, які везуть гуманітарну допомогу. Тому що їх з польської сторони ставили в одну чергу разом з купленими автомобілями. Для водіїв фур не думаю, що дуже вплине. Як на мене, найпростіше, що можна було би зараз зробити, це максимально спростити процедури, які роблять на кордоні, і друге – шукати способи для збільшення контролюючих працівників», – каже Левко Прокіпчук.
Такі можливості, зі його слів, є у Раві-Руській та Краківці, де могли би тимчасово працювати працівники митниць тих регіонів, які тимчасово окуповані – Херсонська, Миколаївська, Харківська, Сумська, Чернігівська митниці, оскільки вони зараз простоюють. Загалом усі ці зміни залежать від уряду, зокрема Міністерства фінансів.
Юлія Осим
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
