Черкассы

Гендерна радниця голови Черкаської ОДА розповіла про важливість рівності під час війни

15 июл•18000.com.ua

Гендерна радниця голови Черкаської ОДА розповіла про важливість рівності під час війни

Останнім часом при деяких державних структурах почали з’являтися посади гендерних радників. Наприкінці жовтня торік радниця з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків з’явилася і в голови Черкаської ОДА. Обійняла цю посаду викладачка Черкаського національного університету, фахівчиня із запобігання гендернозумовленому насильству ГО «Десяте квітня» Наталія Байдюк. Що ж робить гендерна радниця, які повноваження має і чи «на часі» питання рівності прав чоловіків і жінок під час війни – у матеріалі.

«Війна посилила тиск гендерних стереотипів»Посаду радниці голови ОДА Наталія Байдюк обіймає на громадських засадах. Серед її повноважень, серед інших – участь у моніторингу дотримання вітчизняного та міжнародного законодавства у сфері гендерної рівності в Черкаській області. Втім пані Наталія каже: через нестабільну ситуацію в країні жодних аудитів чи досліджень про стан рівності прав жінок у Черкаській області не проводиться:

– Ми можемо лише фіксувати окремі тенденції та ризики.

Війна 2014 року, а згодом і повномасштабне вторгнення 2022 року справді мають вплив на ситуацію з гендерною рівністю. Так, найменш захищеною категорією є жінки з дітьми. Тому слід очікувати зниження саме їхнього рівня життя. Водночас війна посилила тиск гендерних стереотипів та очікувань, що призводить до відтворення традиційних гендерних ролей: всі чоловіки нібито мають бути захисниками, а всі жінки – народжувати дітей, щоб покращити демографічну ситуацію. Але це дуже негативний момент, оскільки може звести до мінімуму надбання України у сфері гендерної рівності за весь період незалежності.

На її думку, серед змін також слід очікувати посилення присутності жінок у «традиційно чоловічих професіях», що пов’язане з браком «чоловічого» трудового ресурсу. Такими є IT-технології, логістика, будівництво, механізоване сільське господарство.

– Важливо, щоб умови роботи у цих сферах були достатньо безпечними та дозволяли поєднувати роботу та сімейне життя, що, у принципі, є важливим як для жінок, так і для чоловіків, – зазначає пані Наталія. – Також уже відчутним є зростання рівня гендернозумовленого насильства.

Негативний психологічний стан, депресії, травми, спричинені війною, часто є причиною насильства в родинах. В умовах війни домашнє насильство може сприйматися як другорядна проблема, однак існують суттєві ризики, пов’язані з загальною напругою у суспільстві.

Згідно з офіційною статистикою, з початку 2024 року в Україні було відкрито на 36 % більше проваджень про домашнє насильство, ніж за аналогічний період минулого року.

За словами Наталії Байдюк, найпоширеніші порушення прав жінок в Черкаській області:

  • гендернозумовлене насильство, постраждалими від якого переважно є жінки,
  • гендерний розрив в оплаті праці,
  • нижчий рівень зайнятості на ринку праці,
  • дискримінація при працевлаштуванні,
  • подвійна зайнятість (жінка, відпрацювавши на роботі 8 годин, виконує вдома доглядову працю ще 4-5 годин),
  • недостатній рівень доступності соціальних, медичних послуг для жінок з сільської місцевості,
  • труднощі в пошуках роботи з гідною оплатою жінкам передпенсійного віку,
  • працевлаштування, пошук житла, ефективної інтеграції для жінок із-поміж ВПО.
«Дуже помітно, в яких державних структурах гендерних радників/радниць нема»Координаторка всеукраїнської Мережі гендерних радниць та радників, радниця голови Волинської ОВА Наталія Рябушенко розповідає,

що посада радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі є складовою національного механізму забезпечення гендерної рівності для міністерств та органів виконавчої влади всіх рівнів із жовтня 2020 року. Відтоді набула чинності постанова Кабміну про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Оскільки не зауважено її обов’язковість, не всі відповідні структури мають таких радників чи радниць.

– І знаєте, часто дуже помітно, в яких структурах такої посади нема. От нещодавно трапилася дуже показова ситуація. Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту оголосило сімейні змагання «Тато, мама, я – активна сім’я», запросивши таким зверненням до участі тільки повні сім’ї – маму, тата, дитину. Тобто відразу дискримінували дітей, у яких тато служить у війську, загинув, зник безвісти або взагалі відсутній, те ж саме стосується й мам. Замість того, щоб цю дитину підтримати, їй створили штучний бар’єр для участі у змаганнях. Так-от, саме в цьому міністерстві радниці чи радника з гендерних питань немає.

Якби така людина була, то напевно, вона б не допустила такої ситуації, адже дивилась би на кожну програму, ініціативу, рішення, розпорядження через гендерну оптику.

Аби гендерним радницям і радникам було легше реалізувати свої повноваження, в Україні напрацьовано Порадник для гендерних радниць і радників. Наталія Рябушенко – одна з його співавторок. Каже: таким чином намагались передати досвід від більш досвідчених фахівців і фахівчинь у галузі гендерної рівності – і менш досвідченим новопризначеним, і майбутнім радникам та радницям. Втім, корисним він є не тільки для людей, які обіймають цю посаду, а й усім, хто хоче налаштувати гендерну оптику для себе і розбиратися в темі.

– У Мережі гендерних радників і радниць – не тільки ті, хто зараз займають цю посаду, а й колишні, – говорить пані Наталія. – Ми маємо таке ком’юніті, де можемо скористатися експертизою, запитати поради у тих, хто давно працює в цій темі. Часто така експертиза є безцінною. Посада гендерних радників і радниць не нова. Але ж робота у напрямку досягнення гендерної рівності, лобіювання відповідних законодавчих актів,

стратегій, політик, зокрема і ратифікації Стамбульської конвенції тощо триває в Україні з моменту проголошення незалежності. Насправді і довше: цього року виповнюється 145 років жіночому руху. І люди, які роками і десятиріччями докладали зусиль до досягнення нинішнього рівня гендерної рівності, охоче діляться знаннями, інструментами, досвідом.

Гендерні радники і радниці працюють на громадських засадах. Тобто зарплату за свою роботу не отримують.

– Тому ефективність діяльності радниці чи радника у кожній окремій структурі і в кожній області тримається на ентузіазмі й особистій мотивації конкретної людини, призначеної на цю посаду, – вважає пані Наталія. – Так, можливо, є й випадки, коли на посаду призначено певну особу формально, щоб поставити галочку про виконання якогось розпорядження.

Але, за словами Наталії Рябушенко, є багато чудових прикладів в різних областях України, де радниці і радники голів ОВА використовують цю посаду як важіль впливу, як інструмент для змін у своєму регіоні – і в плані досягнення гендерної рівності, і в плані боротьби з гендерно зумовленим насильством,

і в плані досягнення соціальної інклюзії, створення безбар’єрних публічних просторів.

– Тобто раніше вони й так це робили як громадські активіст(к)и, представниці(ки) громадського сектора, а тепер використовують свої можливості для гендерного мейнстримінгу: проведення гендерних аналізів, аудитів, напрацювання та оновлення стратегічних чи програмних документів, – зазначає пані Наталія. – Особливо це важливо сьогодні, коли ми формуємо стратегію відбудови країни. Тобто вони справді сприяють змінам у процесах формування та реалізації політики гендерної рівності. Звісно, робота ця непроста. Інколи не вдається досягти бажаного результату так швидко, як би хотілось. От наприклад, я теж у посвідченні зазначена як радник, а не радниця голови ОВА. А це тому, що досі є дискусія щодо важливості фемінітивів у класифікаторах, положеннях тощо. Часом несприйняття спостерігається і з боку жінок – така собі мізогінія. Це означає, що роботи в цьому напрямку ще багато. І я радію, коли Мережа радників і радниць розширюється і людей, які докладають зусиль в протидії будь якій дискримінації, стає більше.

Юлія Фомічова

Матеріал створено у партнерстві з Волинським пресклубом

Також читайте. Бійки, заручники, вбивства: як працює єдина дівчина у спецроті черкаської патрульної.

Єдиний телеграм-канал новин у Черкасах, новинам якого можна довіряти. Підписуйся на “18000 | Шо там у Черкасах?”

Змаганье, Посад, Новина, Черкас

Читайте еще