Черкассы

Жінка в чоловічій професії: як ВПО розбудовують бізнес на Черкащині

29 авг•Нова Доба

Ганна Качала — внутрішньо переміщена особа з міста Часів Яр Донецької області. Під час повномасштабного вторгнення разом із родиною була вимушена покинути рідне місто і виїхати до Черкаської області. Раніше у Ганни та її чоловіка був сімейний бізнес.
— Ми займалися виготовленням меблів на замовлення. Робили кухонний гарнітур, шафи. Все майстрували самі. Також був у нас центр з продажу та очищення питної води.
Після початку повномасштабного вторгнення родина втратила все. Нічого не вдалося релокувати, вивезти. Все залишилося в зруйнованому місті: і будинок, і бізнес.
Перші тижні у Черкасах сім’я оговтувалася від пережитого і не знала, що робити. Найважчим, за її словами, було зрозуміти, що все втрачено там, дома, що тут треба починати все з нуля, з самого початку.
— Потім взяли себе в руки, проаналізували ринок праці в Черкасах. У мене був великий досвід ведення підприємництва. Чоловік — у минулому далекобійник, тому вирішили власними силами придбати вантажний автомобіль і відкрити такий бізнес. Знову сімейний. Оформили кредит, додали трохи заощаджень і купили машину. Наразі Ганна — і логіст, і директор, і закупник, і бухгалтер. Вона працює з банком, спілкується з клієнтами, шукає маршрути та вантажі. Найважчим, каже, було розібратися з роботою вантажного авто та вивчити найкращі та безпечні маршрути по Україні.
Їхній з чоловіком маленький бізнес живе за допомогою вантажних бірж — там надають свої послуги: виставляють авто, шукають замовників, яким треба перевести сільгосппродукцію або деревину, або якусь готову продукцію.
Наразі такий логістичний бізнес має близько 15-20 постійних клієнтів. Ганна з чоловіком працюють з ТОВ та ФОП, агровиробниками, переробними підприємствами, перевозять будівельні матеріали, добрива, деревину, полети, сировину, готову продукцію, цукор та інші харчові продукти. В основному працюють по Черкаській області, трохи рідше — по Україні. Мають близько 3-4 замовлень в тиждень. Їздять у рейс на відстані 100 до 500 км від 2-х днів до двох тижнів та мають тільки позитивні відгуки про свою роботу.
Не обходиться і без проблем:
— У бізнесі дуже багато недобросовісної конкуренції. Часто занижують ставки по перевезеннях і деякі перевізники їдуть по цим заниженим ставкам. Також бувають випадки шахрайства, коли не оплачують за перевезення згідно контрактів і договорів, замовники просто зникають в невідомому напрямку. Дуже складна ситуація з дизельним пальним, якщо є перебої воно дорожчає, що пливає на ціну перевезення. Також вважаю, що податкове навантаження та складність адміністрування податків стає головною завадою на шляху розвитку мікробізнесу. На запитання: «Як ви вважаєте, що найважливіше для релокованого бізнесу, щоб він продовжував розвиватися в інших місцях?» відповідає просто: «Дім».
— Власна домівка — це найважливіше і для релокованого бізнесу і просто для внутрішньо переміщених осіб. От ми втратили все, наразі у нас немає нічого, і треба починати з чогось. Ось і ми йдемо до того, щоб відродитись, повернути стабільність, постійний дохід. Дуже мрію щоб нарешті закінчилася війна нашою перемогою, щоб військові повернулися до своїх сімей, щоб ми всі разом скоріше розпочали відновлення та розбудову нашої держави.
У майбутньому Ганна планує масштабувати бізнес: закупити нові авто, залучати нових клієнтів, виходити на міжнародні ринки перевезення.
Уже зараз вчиться писати гранти для отримання фінансової допомоги.
— Я вважаю, що мікропідприємництво — це кровоносна система нашої країни. Такі невеличкі ФОПи, як я, дуже багато вкладають в розвиток економіки країни, працюючи й сплачуючи податки.
Логістика, за словами самої Ганни — більш чоловіча професія, проте вона ще жодного разу не зіштовхувалася з гендерною нерівністю. Навпаки, колеги поважають та інколи навіть питають поради.

Більше новин у нашому телеграм-каналі − https://t.me/novadoba

Перемога, Ставок, банк, Завада, Черкас

Читайте еще