Працюватиме на газу
Обладнання від одного з найвідоміших виробників (австрійського «Янбахера») — в 2022 році надала міжнародна благодійна організація з питань міграції. Орієнтовна вартість установки близько 15 мільйонів гривень.
На проєкт, будівництво, під’їзні дороги, будівлі під когенерацію використовували кошти підприємства. З того тарифу, що платять чернігівці.
«В інших містах від установки відмовилися»— Коли міжнародні партнери пропонували установку іншим містам, вони з різних причин відмовилися, — каже 49-річний Сергій Малявко, керівник комунального підприємства «Чернігівводоканал». — Говорили, що складний комплекс суміжних питань. А ми відразу погодилися. Бо вже тоді я розумів, що будуть відключати світло. Когенераційна установка — це, по суті, двигун внутрішнього згоряння, що працює від газу або біогазу. Можна використовувати газ із загальної мережі. Є генератор, що виробляє електроенергію. За рахунок того, що є охолоджувальний контур, окрім електричної буде теплова енергія. Використовуватимемо її для опалення приміщень: адмінбудівлі, лабораторії стічних вод.
Потужність когенераційної установки повністю забезпечить електроенергією очисні споруди міста. Поки що вона працюватиме на природному газу. Підрядники «СПМК-2 Теплицяспецмонтаж», котрі встановлюють обладнання, з Броварів. До війни будували тепличні комплекси.
Від тепла до лимонадуДо речі, когенераційні установки можуть виробляти і СО (оксид вуглецю).
— Могли б розливати лимонад, якби водоканал цим займався, — жартує Костянтин Гордієнко, майстер будівельних та монтажних робіт. — На заводі «Кока-Кола» стоїть схоже обладнання. Принцип такий самий, але в нас спрямування на вироблення електричної та теплової енергії.
Роботи по встановленню обладнання почалися в грудні минулого року. Росіяни знищували електропідстанції, в країні почався дефіцит кабелю, трансформаторів, це затягнуло строки установки. У травні над цим працювала бригада електриків, встановили трансформатор по розподілу електроенергії.
Костянтин Гордієнко заводить в комутаційну кімнату, набиту обладнанням. Називає її серцем установки. Виробляється електроенергія, подається в сухий трансформатор італійського виробництва.
Працює дуже тихо, боїться вологи, тому має бути встановлений лише у приміщенні. Звідти вольти потрапляють на підстанцію.
— Надлишок тепла влітку буде йти до градирні, — разом з керівником водоканалу піднімаємося металевими сходами на дах будівлі. — Звідси надлишок тепла викидатиме в повітря, — пояснює Сергій Малявко. — Просто в повітря викидати тепло шкода. Можна встановити сушарню.
— Сушити фермерам пшеницю, кукурудзу?
— Теоретично так. Вивчаємо, куди можна подіти надлишок тепла, аби заробити гроші для підприємства.
— Ми будемо автономними і незалежними від електричної енергії з мережі, — пояснює Сергій Михайлович. —когенерація зможе працювати 24 на 7, щоб забезпечувати світлом наші очисні споруди. Якщо враховувати, що впродовж місяця піднімуть ціни на електроенергію як для населення, так і для бізнесу, когенераційна установка для нашого підприємства вигідна.
Енергія з каналізації
А ще на водоканалі готують проєкт установки, що вироблятиме біогаз. Вона працюватиме від продуктів нашої життєдіяльності, що стікаються на очисні з усього міста. Шляхом бродіння виділяється біогаз, що буде перетворюватися на електроенергію. Після першого запуску біогазової установки треба до місяця часу, аби пройшов перший цикл бродіння. Далі процес стане безперервним. І створить виробничий замкнутий цикл. Є донори, зацікавлені провести реконструкцію очисних споруд Чернігова. Водоканал на стадії пошуку проєктної організації.
Сергій Малявко по-хорошому заздрить тим країнам, де підприємства давно працюють з біогазом. Це, приміром, Данія.
В Україні подібні заводи є у аграріїв. За підрахунками керівництва «Чернігівводоканалу», на будівництво біогазової установки потрібно близько 12 мільйонів доларів. Розраховують на донорську допомогу.
Юлія СЕМЕНЕЦЬ
Фото авторки
