22 березня близько 11.00 якась частина від шахеда розірвалася на городі 65-річної Тетяни МАСЮК, чернігівки. Бахнуло перед обличчям.
Тетяна Масюк у лікарні
— У Селянській Слободі Новобілоуської громади в мене батьківська хата та городик. Люди казали, що десь за два тижні до того біля нашого села збили шахед. Можливо, тоді його частини і розлетілися, — каже Тетяна Іванівна. — Приїжджала в середу, другий раз — у неділю. Ходила всюди. Обмазувала дерева садовим варом, бо зайці обгризли кору.
Прибирала на городі. Руки в рукавицях. Кидала вилами бадилля помідорів. Понакладала купи. Нічого стороннього не було видно. А далі — бабах! Як рвонуло. Ще встигла подумати, чого я туди полізла в неділю. Але воно мене б чекало все одно. Рвонуло б іншого дня.
Першу допомогу жінці надала сусідка, 73-річна Тетяна Антоненко з Чернігова.
— Врятувала мене моя тезка, Тетяна Іванівна. Вона працювала в реанімації міської лікарні №3. Того дня домовилися разом приїхати в село. Її город через дорогу. Аби не вона, я б стікла кров’ю. Навкруги більше людей нема. Приїжджають тільки на літній сезон,
— продовжує жінка.
— Після вибуху все, як у тумані. Дивом не зачепило очі. Обличчя в землі, трохи обпекло. Мене оглушило, у вухах дзвенить. Бачу, сусідка йде до мене і кричить: «Таню, ти чула?» Відповіла: «Це в мене». Виходжу на дорогу, вона до мене. Дивиться і каже: «У тебе кров на правій руці біля плеча». Знімаю куртку, кров хлище. Уламок стирчить через светр.
Сусідка завела мене в хату. Знайшла перекис, стала лити на рану. Кров ще хлище. Десь і марля була, та я вже не могла згадати, де вона. Мені погано, непритомнію. Тоді Таня стала рвати наволочки.
Каже: «Дзвони доньці». Мені лівою незручно набирати, а Таня не вміє моїм телефоном користуватися. Зв’язок у селі поганий. Якось уже лівою рукою понатискала. Яна викликала «швидку». Доки та їхала, Таня побачила уламок. Запитала, де в мене пінцет, щоб дістати. Та я заборонила. Сказала, нехай у лікарні дістають. Медики приїхали швидко, хвилин через 15.
Перев’язали і повезли в міську лікарню №2. Таня всіма керувала і підказувала. Перев’язала мене краще за медиків. Бо приїхали молоді лікарі. Сама ж залишилася в селі,
щоб замкнути свою і мою хати.
У травмпункті хірург сказав, що в плечі два уламки. Один дістав зразу. За другим «ганявся» до пів години. Глибоко сидів. Уже думав залишати, аж вдалося підчепити і дістати. Гострий, десь до двох сантиметрів довжиною. Хотів мені віддати на згадку, та я була проти. Не треба мені така пам’ять. Вуха захистила сірчана пробка. Аби не вона, лопнули б перетинки.
Лежу на каталці. Тут чую: вибухи в місті. Привезли трьох постраждалих з магазину «АТБ».
Як трохи відійшла, з лікарні подзвонила сусідці. Вона каже, що «мій» вибух був сильний. Чули і за селом. Ніби граната розірвалася. А що то було, досі не знаю. Я народилася в сорочці, що залишилася жива.
Я висока, метр 78 сантиметрів. Таня каже, аби була трохи нижчою, уламки могли б зачепити сонну артерію біля шиї. А так попали в плече. Телефон наступного дня розривався. Усі дзвонили і запитували, як я. Думали, постраждала від прильоту. Але я шахедів боюся, утікаю з городу, як летять.
Нашу розмову перебивають:
— Дівчата, обід! Сьогодні суп гороховий, макарони з тушонкою і ложка тушкованої капусти.
Хто буде їсти?
— Мені тільки друге, — каже Тетяна і продовжує: — Тепер у березні в мене два дні народження: 22 березня вижила після вибуху, а через тиждень, 29-го день, день народження. Значить, я ще потрібна на цьому світі. Є дві внучки — п’яти і 13 років, — люблять до баби приїжджати. Треба їх ще на ноги підняти. Менша каже: «Бабуська, показі мені твою ляну Со там у тебя случілось».
До мене в травмпункт приходила поліція. Казали, що, ймовірно, то відпало від шахеда. На город тепер боюся повертатися. Діти сварять, щоб не їздила. Поліцейські сказали, як випишусь, щоб їм подзвонила. Приїдуть і ще раз оглянуть ділянку. Бо вже оглядали три чоловіки, доки я в лікарні. Нічого не знайшли.
* * *
— Чи обстежували рятувальники село після вибуху на городі Тетяни Масюк?
— Сказали, поліція та сапери все перевірили, — каже 55-річна Людмила БІЛА, діловодка Рудківської сільради, куди входить Селянська Слобода. — Начебто більше нічого не знайшли.
— Що вибухнуло? — перепитала в поліцейських.
— Елементи ворожого безпілотника, — відповіла 34-річна Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління Нацполіції в області.
Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки
Запис Розірвалося на городі. Два уламки пробили плече Тетяні Масюк спершу з'явиться на Газета Вість.
