Чернігівський апеляційний суд відмовив клієнтці Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" у поверненні 13 266 гривень, що зникли з її пенсійного рахунку внаслідок шахрайства. Схема із перехопленням OTP-кодів через Київстар та злом мобільних банківських додатків стає дедалі поширенішою. 5 липня 2024 року невідомі зловмисники заволоділи коштами жінки через мобільний додаток "Ощад 24/7", використавши її фінансовий номер телефону для отримання одноразових кодів підтвердження. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області спочатку відмовив у позові, а Чернігівський апеляційний суд підтримав це рішення. Постанова набрала законної сили 30 червня 2026 року.
Київстар Відповідно до матеріалів, опублікованих у Єдиному державному реєстрі судових рішень, жінка звернулась до суду в червні 2025 року. Вона вимагала від АТ "Ощадбанк" повернути 13 266 гривень шляхом перерахування на картковий рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк". Позивачка наполягала: картка весь час була при ній, нікому не передавалася, пароль і логін залишалися в таємниці, а жодних платіжних доручень вона не складала.
За фактом крадіжки відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024270380000521 за ознаками злочину за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
АТ "Ощадбанк" висунув кілька аргументів на свій захист. Банк стверджував, що спірні перекази на 13 266 гривень здійснено з дотриманням усіх технічних вимог:
- вхід у додаток "Ощад 24/7" виконано з використанням біометрії;
- встановлення та перевстановлення додатку підтверджено одноразовими кодами, що надійшли на фінансовий номер телефону 17 червня 2024 року о 15:11:45;
- перекази на рахунки в іншому банку підтверджено одноразовими кодами доступу;
- усі операції пройшли обов'язкову ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Суддя першої інстанції Карпусь І. М. з Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 26 січня 2026 року відмовив у задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі жінка заперечила: суд першої інстанції безпідставно ототожнив технічну коректність проходження операцій у системі банку з доведеністю того, що саме вона їх ініціювала. Проте колегія у складі головуючої судді Шитченко Н.В. та суддів Висоцької Н.В. і Любчика О.В. розглянула справу в письмовому провадженні і залишила рішення в силі.
Суди не захистили жертву шахраївЦентральна проблема таких справ - тягар доведення. АТ "Ощадбанк" посилається на технічну правильність операцій як на доказ вини або необережності клієнта. Натомість позивачка вказувала на зворотне: той факт, що коди були введені технічно правильно, ще не є доказом того, що саме вона їх вводила чи передавала комусь стороннім. Сучасні шахраї використовують схему перевстановлення мобільних банківських додатків через перехоплені OTP-коди. Жертва в такому разі може навіть не підозрювати, що хтось отримав контроль над її фінансовим номером телефону.
Водночас правова позиція Верховного Суду України, на яку посилаються в аналогічних справах, зобов'язує саме банк доводити що клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню конфіденційної інформації. Утім, у цьому провадженні суди двох інстанцій погодилися з позицією АТ "Ощадбанк". Жінка залишилась без 13 266 гривень пенсійних коштів.
Ощадбанк вже програвав суди через шахраїв і мобільний додатокРаніше Інформатор повідомляв, що Ощадбанк відмовився повертати 58 163 гривень вкрадених через мобільний додаток. У тій справі банк так само посилався на технічну коректність операцій, але суд встав на бік клієнта. Також ми писали, що шахраї зняли 61 202 гривень з кредитки клієнтки Ощадбанку, після чого банк вимагав від жінки погасити кредитний борг. Суд відмовив банку, оскільки АТ "Ощадбанк" не підтвердив доказами, що саме клієнтка своїми діями сприяла несанкціонованим переказам.