Чернигов

Чвари чернігівських перевізників

3 июл•Хвиля Десни

Про те, що перевезення пасажирів — справа дуже прибуткова, знали чи здогадувалися майже всі. При цьому місцеві перевізники постійно (кілька разів на рік) заявляли про збитковість свого бізнесу й вимагали підвищення вартості проїзду, посилаючись на інфляцію, збільшення мінімальних зарплат, вартості пального, запчастин тощо. Як не дивно, виконавча гілка влади будь-якого рівня найчастіше йшла назустріч вимогам перевізників та постійно їх виконувала. Особливо це стосувалося міської влади Чернігова, яка в цьому питанні завжди бігла попереду паровоза. Можливо, саме тому міські преса та активна громадськість були переконані в тому, що якраз на громадському транспорті деякі чиновники (й депутати) постійно мають дуже серйозний «чорний» прибуток. Наприклад, у вигляді дуже великих хабарів та чітко налагодженої системи відкатів. З роками активна громадськість усе впертіше проштовхувала тему наведення ладу в цій сфері, й деяким представникам так званої міської влади доводилося крутися як вужам на сковорідці, аби зберегти свої «ліві» легкі бариші. Чого вони тільки не вигадували,

аби ця ситуація продовжувалася й далі. Та громадські активісти, отримуючи майже достовірну інформацію від «скривджених» перевізників (тих, які постійно програють конкурси на маршрути) щодо витрат і прибутків, почали ще більше перейматися цією темою. Й отримувати хоча й не дуже великі, але перемоги. Останнє абсолютно необґрунтоване підвищення вартості проїзду викликало не тільки широкі протести активних мешканців міста, різноманітні звернення до Антимонопольного комітету, прокуратури тощо, а й, можливо, конкретну війну «старих» та «нових» перевізників — з пострілами по автобусах, бійками водіїв, проведенням акцій безкоштовного проїзду, побиттям представників контролюючих органів, погрозами в бік міліції й тому подібне. Як результат, 26 червня за ініціативи Громадської ради при обл­держадміністрації питання підвищення вартості проїзду, бездіяльності деяких державних і комунальних закладів, а також методів боротьби з нелегальними перевізниками розглянули на «круглому столі». До діалогу долучилися керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, керівництво УМВС,

обласної прокуратури, ДАІ, Головного управління Міндоходів, представники Чернігівської міськради, перевізників, громадських організацій. Влада Чернігова проти чернігівців В обласному центрі вимальовується отака цікава «картина маслом»: ми обираємо півсотні депутатів, що повинні стояти горою за наші з вами інтереси, та міського голову, котрому щомісячно платимо величезну за чернігівськими мірками зарплату. Оці люди фактично набирають іще з півтисячі чиновників, яким ми знову ж платимо шалені гроші з власного гаманця. І вони всі разом з місця в кар’єр починають нас «надувати». Адже саме з ними ми марнуємо весь свій вільний час у постійній боротьбі за нормальні побутові умови. Саме на них ми скаржимося, від них чогось вимагаємо й тому подібне. Й інколи вони йдуть нам «назустріч»… Так, починаючи з 7 квітня, ми можемо вимагати від водія (у будь-яких автобусах чи бусиках) зупинятися там, де нам зручно, — міськрада дозволила всім перевізникам працювати в режимі маршрутного таксі. Й, за словами начальника міського управління транспорту Володимира Вороніна, зробила це на численні прохання трудящих.

Одне незрозуміло: чому чернігівці з того не радіють? Тому що при цьому перевізники отримали право самостійно вирішувати, кого возити на пільгових умовах і скільки коштуватиме проїзд. Містяни почали протестувати, а пан Воронін постійно повторює один і той же зазубрений текст: виконком жодних рішень щодо підвищення вартості проїзду не приймав. Лише змінив режим праці для перевізників (адже чернігівські тролейбуси, щоправда, з пересадками, їздять у всі райони міста). А ті розробили розрахунки граничної вартості й відповідно встановили ціну за проїзд — дві гривні п’ятдесят копійок. На всіх маршрутах і на всіх марках автобусів. А те, що чернігівців щодня возять із ризиком для життя близько двохсот напівмертвих «Рут» — це тимчасово. Дуже скоро вони повністю розсиплються (аби не під час рейсу) і стануть історією. А так у нас усе добре: конкурси проводяться, контролери контролюють, перевіряльники перевіряють і майже ніяких проблем, що про них було би варто говорити. Щоправда, один із міських перевізників уже не один рік переконує Управління: оптимальна ціна по місту для великого сучасного автобуса — 1,

5 гривні. Максимум — дві. Хоча, може, він корупційну складову не порахував? Але ж і голова профспілки працівників автомобільного транспорту Станіслав Медведський говорить про надприбутки міських перевізників. За його словами, під час проведення акції безкоштовних перевезень чернігівців на одному з популярних маршрутів підрахували: один автобус на 24 місця за шість годин збирає біля 25 тисяч гривень з пасажирів Чернігова. Знаєте, після таких підрахунків вірити в те, що перевезення по Чернігову збиткові, можуть лише ті особи, котрих ми чомусь призначили служити вірою і правдою громаді. Що ще цікаво. Тільки-но міська громадськість перейшла від слів до справи й почала «діставати» скаргами Антимонопольний комітет і прокуратуру — міськ­рада почала чухати потилицю. І заявила, що перевізники їх надурили. Микола Миргородський, перший заступник міського голови, котрий нібито відповідає за питання перевезень, зазначив, що перевізники не тільки занизили кількість пасажирів у розрахунках, але й дали неправдиву інформацію щодо кількості працівників на підприємствах. А от чому чиновники повірили їм на слово (без перевірки розрахунків)

— пояснити не зміг. Антимонопольний комітет провів перевірку і заявив, що зміна режиму руху суперечить вимогам законодавства про автомобільний транспорт — це призвело до обмеження конкуренції та зростання вартості проїзду. Пасажири, не маючи вибору, аби вчасно дістатися до місця призначення, змушені користуватися маршрутними таксі та сплачувати за проїзд 2,5 гривні замість 1,75 грн. Отож Антимонопольний комітет зобов’язав міськ­раду припинити порушення. Спочатку прокуратура переслала перевіряти скаргу щодо порушень міської ради до Олександра Соколова (котрий керує міськрадою). Це було дуже мудро та обґрунтовано! Хоча злі язики кажуть, що нині (ні з того ні з сього) прокурори все ж таки перейнялися цим підвищенням вартості проїзду й ретельно щось вираховують. Тим краще: цікаво буде почути оголошення результату цієї діяльності. До речі, дуже відповідального представника Трансінспекції зі столиці вельми здивувало те, що відбувається в нашому славному місті з громадським транспортом. За його словами, якщо всі транспортні засоби стали маршрутними таксі — як це міг допустити виконком без зміни діючих договорів на маршрути?

І з якого це дива містом «літають» двісті «Рут», котрим давно потрібно на звалище? Це ж місто має диктувати умови конкурсу для перевізників, а не навпаки. Такої чудасії вже в жодному обласному центрі не побачиш — негаразди якісь у нашому королівстві під назвою Чернігів. Пільговиків женуть у три шиї Перевізники кажуть, що держава затримує перерахування компенсацій за послуги пільговикам. Та й узагалі, сплачує їх лише четверту частину. У той же час можливості здійснювати соціальний захист пільгових категорій громадян повною мірою залежать, перш за все, від наповнюваності місцевих бюджетів. Тим паче, що окрім 26 пільгових категорій пасажирів деякі ради, як Чернігівська, щорічно успішно плодять пільговиків тисячами. З іншого боку, якщо нині всі автобуси стали таксі — пільговиків там бути не повинно. Й жодної компенсації з боку держави. Можливо, саме тому пільговиків виганяють із салону в шию. Всюди: і в Чернігові, і в Ріпках, і в Киїнці… Люди куди тільки не скаржаться, а віз і нині там. Адже, з одного боку, перевізник може відмовити будь-якому пільговикові, якщо не отримує компенсації за його безкоштовний проїзд.

З іншого боку — порушуються права, гарантовані Конституцією. Деякі депутати кажуть, що це перевіз­ник зобов’язаний судитися з державою (чи місцевою радою) та вимагати компенсації. А до того — нехай возить пільговиків надурняк. Послали відповідні запити до різних інстанцій. І що це їм дало? Й досі листуються з Управлінням транспорту міськради Чернігова. ДАІ та Транс­інспекція не реагують. А переправляють усі запити на міське Управління транспорту й перевізників. Контролюючі органи кажуть: на всі скарги реагуємо. Перевіряємо. Штрафуємо. Хіба що ліцензії на перевезення не анулюємо. А Громадська рада при обл­держадміністрації вже пропонує створити комісію й перевірити діяльність контролюючих організацій на предмет того, чи не прикривають контролюючі організації таких перевізників-порушників? А представники перевізників криком кричать: які суди з державою? Нам це потрібно? Скільки можна товкти воду в ступі — давайте вже вводити нарешті адресну допомогу пільговикам. І нехай усі платять за проїзд. Без винятку. Живими грішми. До речі, їх також зрозуміти можна: якщо є система розподілу коштів між різними перевізниками без чітко визначених правил — значить,

є система відкатів. І досить на це заплющувати очі й усе замовчувати. Інакше й далі їздитимемо в напіврозваленому громадському транспорті. Хто тільки тих нелегалів не «кришує» Учасники «круглого столу» не оминули проблемні питання, пов’язані з нелегальними перевізниками. За неофіційними даними, на Чернігівщині таких близько 45%. Зрозуміло, що нелегально працювати набагато вигідніше. На думку представників легального сектору, коли кількість нелегалів збільшиться ще трошки, хоча б до половини — всі стануть працювати нелегально. А поки що перевіз­ники різного статусу тільки тикали пальцями один в одного та звинувачували іншу сторону у відбиранні шматка хліба. До речі, пасажиру від війни перевізників легше не стає: викидають пільговиків з автобусів, у маршрутках люди їздять без квитків, а на дорогах водії граються у «хто кого пережене». Крім того, в цю війну намагаються втягнути й міліцію області. При цьому деякі так звані громадські об’єднання (нібито від імені Майдану) навіть погрожували поверненням «веселого» життя для керівника обласної міліції. От і напросилися на конкретну відповідь.

Начальник УМВС області Олег Демченко пообіцяв, що міліція докладе всіх зусиль для вирішення проблеми нелегалів. А для більшої ефективності запропонував об’єднати зусилля правоохоронців, контролюючих органів, можновладців, представників громадських організацій та журналістів для наведення ладу в галузі пасажирських автоперевезень. Уже створено 4 мобільні групи з числа працівників державної служби боротьби з економічною злочинністю та Державтоінспекції, які займаються перевірками дотримання перевізниками чинного законодавства. Головна претензія перевіряльників до перевізників: багато з них возять пасажирів без ліцензії, а значить — бюджет не отримує надходжень. Крім того нелегальні перевізники відбивають заробіток у законослухняних підприємців. Тому, згідно з чинним законодавством, міліція буде конфісковувати до рішення суду автобуси порушників. Олег Демченко нагадав про тривалий конфлікт перевізників Ріпкинського напрямку, де офіційні й нелегальні підприємці не можуть поділити маршрут і якісь поки що невідомі особи регулярно обстрілюють із травматичної зброї автобуси своїх конкурентів.

Генерал Демченко підкреслив, що ситуацію потрібно терміново врегулювати, доки підприємці не почали стріляти один в одного. Також очільник УМВС відкинув звинувачення в тому, що міліція, мовляв, лобіює інтереси певних перевізників. Для прозорості й відкритості процесу Олег Демченко запросив увійти до складу мобільних груп на транспорті якомога ширше коло зацікавлених сторін, у тому числі журналістів і представників громадськості. Він готовий продемонструвати кожному, що перевірки здійснюються винятково згідно з чинним законодавством, незважаючи на те, хто є власником маршруту. Головне — безпека пасажирів та надходження відрахувань до Державного бюджету. Власне кажучи, у Франції є майже схожа на українську приказка: не будіть поліцейського, що спить. А от деякі «захисники» (дах) конкретних перевізників тут явно мозок до кінця не ввімкнули. Тому окрім міліції з нелегалами вирішили конкретно поборотися ще й інші контролюючі органи. А вони ж (чого прикидатися) всі схеми ухиляння від закону знають. І всіх власників транспорту. Й державний номер кожної транспортної одиниці.

Тому якщо почнуть діяти по-дорослому — можуть навести залізний лад. Раз і назавжди. Крім того, на «круглому столі» порушили питання розміщення в автобусах табличок із написом «маршрутне таксі», захисту прав інвалідів на проїзд, організації пільгового проїзду всіма перевізниками для дітей із сімей мобілізованих, встановлення меншої вартості проїзду, необхідності проведення роз’яснювальної роботи з водіями щодо паління, розмов по мобільному та голосної музики у транспорті. А також — заборони трансляції російської музики (блатняку, шансону) й запровадження єдиної уніформи для водіїв та кондукторів. Також лунали думки щодо контролю за продажем квитків на проїзд через податкові органи або міські ради. Варто також провести повну перевірку фінансового стану перевізників на всіх маршрутах Чернігова. А ще — знизити тариф на проїзд із 2,5 грн. до 2 грн. у міських автобусах великої місткості. Щодо перевізників, котрі здійснюють рейси без дозволів на міжміських маршрутах, то їхню діяльність треба привести у відповідність до чинного законодавства або припинити. Наостанок — перша гарна новина: в автобусах на маршрутах, які обслуговує тролейбусне управління, вартість проїзду з 1 липня — дві гривні. Олександр ШИЛО

Читайте еще