Ця неприємна історія сталася вчора, під час чергової поїздки моєї знайомої до родичів у одне із сіл Ніжинського району. Із етичних міркувань не будемо називати головних учасників баталій та маршруту, куди прямував автобус.
Зрештою, це не так важливо. Більш кричущим є те, що під час руху водій, допивши воду із пластикової пляшки, викинув її у вікно прямісінько посеред населеного пункту, під двір житлового будинку. Коли моя приятелька зробила чоловікові цілком заслужене зауваження, водій почав її ображати і погрожував висадити із автобуса.
Пасажири в цей час дружненько мовчали, їм, мабуть, така поведінка водія видалася цілком нормальною. Принаймні, до того часу, поки така сама пляшка не полетить у напрямку до їх обійстя.
Що тут сказати? Епізод, нібито, дріб’язковий і не заслуговує уваги. Кожен із нас – у більшості випадків – починає діяти лише тоді, коли «пляшка» вже падає на голову. Але невже не краще попередити хамство, аніж його терпіти? Ми несемо відповідальність не лише за себе – зберігаючи у таких випадках «нейтралітет», фактично стаємо співучасниками подій і автоматично вмикаємо «зелене світло» для хамства, грубощів, негарних вчинків, які можна легко попередити. Просто – не можна бути байдужими! Усім нам потрібно вчитися – бути ВЗАЄМОвідповідальними.
