Червоне і зелене у весняному лісі

Опісля суботньої негоди у неділю, дякуючи Богу, засвітило сонечко з позрання. Пташки зраділи та заспівали свою весняну мелодію. Все почало оживати. Такої днини важко всидіти вдома, коли попереду робочий тиждень. Збиралися недовго, термос гарячої води, печена картопля, квасна капуста – і гайда, в авто та скоріше до весняного лісу. Звісно – у лісі тиша. Після міського гамору – тут своє життя. Все йде за законом природи. Трішечки підкріпившись з дороги, беру фотокамеру і чвалом, підтюпцем… Але чекайте, куди ж бігти, адже навкруги тільки сосни зеленіють. Йду на галявину і бачу попід кущами вже якісь грибочки випнулися. Ставлю макрооб’єктив і почав чаклувати. Коли придивився, то побачив божу корівку, до речі, їх дуже вже багато повилазило грітися на весняному сонечку. Сьорбаю між тим гарячої кави. О! Як п’ється кава в лісі! І раптом угледів якісь червоняві цяточки серед зеленого моху. Коли придивився, Боже!, так це ж якісь дивовижні ніжні квіточки, справжня краса. І тут почав я пластувати біля цих малявок, а вони ж такі гарнесенькі, мов маленькі трояндочки. Неймовірна краса і все це поруч з нами, під ногами, тільки треба нахилитися, поклонитися і ви побачите ці витвори природи. Аж тут і метелик завітав до нашого столу, мабуть скучив за нами, бо сів дружині на руку і дозволив себе фотографувати у різних позах, красуючись перед нами. А навкруги тільки сосни тихесенько шуміли у верхів’ях, ніби запрошуючи нас ще і ще завітати до лісу та розповісти про красу нашої рідної природи. А вона таки – прекрасна! З весняного лісу Віктор Кошмал