Advertisement
UKR.NET новини +38 (044) 392-03-02 reklama@ukr.net
UKR.NET

Хто насправді формує ціни на ліки в Україні: детальний аналіз

16 січ о 14:48

Питання цін на ліки знову опинилося в центрі суспільної уваги після реєстрації у Верховній Раді законопроєкту №11493. Документ пропонує нове регулювання цін, яке, на думку авторів, має зробити медикаменти доступнішими для населення. Проте чи правильно визначені джерела проблеми, які потребують змін? Наразі в законопроекті розглядають зміни там, де відсоток вартості медикаментів і так незначний. Детальний аналіз структури ціноутворення на ринку переконливо це підтверджує.

Спробуємо розібратися детальніше в тому, як формуються ціни та хто насправді визначає їх рівень.

Структура ціноутворення: де формується ціна

Всупереч стереотипній думці, що саме аптеки та дистриб'ютори відповідальні за високі ціни на ліки, дані досліджень показують іншу картину. За оцінками Proxima Research International, структура формування ціни на ліки виглядає так:

  • 71,8% кінцевої вартості формує виробник
  • 22,3% становить аптечна складова
  • 5,9% припадає на дистриб'юторську складову

Тобто з кожних 100 гривень вартості ліків приблизно 72 гривні формує виробник, 22 гривні аптеки і 6 гривень — дистриб'ютор.

Показовою є динаміка середньо­зваженої операційної аптечної націнки за останнє десятиліття. Якщо у 2015 році вона становила 23%, то зараз знизилася до 14%, що є найнижчим показником серед країн регіону. Для порівняння: в Румунії аптечна націнка складає 16%, у Польщі — 19%, а в Угорщині — 20%.

Міфи про надприбутковість

"Щотижневик АПТЕКА" проаналізував ціни на лікарські засоби в Україні та країнах ЄС. Методологія дослідження охопила топ-20 брендів рецептурних (Rx) та топ-20 брендів безрецептурних (OTC) ліків іноземних виробників за обсягами аптечного продажу в Україні.

Результати показали, що у 84% випадків безрецептурні препарати в Україні коштують дешевше, ніж в європейських країнах. Для рецептурних препаратів ця цифра становить 78%. В середньому, ціна упаковки препарату в Україні на 30% нижча за європейську.

Економіка фармбізнесу

Детальний аналіз структури витрат українських аптечних мереж розвінчує міф про надприбутковість цього бізнесу. При операційній націнці у 14% значну частину витрат складають оренда приміщень, комунальні послуги, заробітна плата персоналу та інші операційні витрати. Маркетингові виплати, які становлять близько 10%, частково компенсують низьку операційну націнку. В результаті чистий прибуток аптечних мереж ледве сягає 4% від обігу.

Маркетингові платежі є важливим джерелом доходу аптек, за допомогою якого вони компенсують зниження цін для споживачів. Практика показує: коли зростає частка маркетингових виплат, операційна націнка знижується. І навпаки, при призупиненні маркетингових договорів аптеки змушені підвищувати націнку для збереження рентабельності.

Український аптечний ринок має свої унікальні особливості. При значно більшій кількості аптек на душу населення порівняно з європейськими країнами, середній товарообіг однієї української аптеки в рази менший за європейські показники.

Така різниця пояснюється кількома факторами. По-перше, в Україні аптечна мережа розвинулася відповідно до потреб споживачів, які самостійно піклуються про своє здоров'я через відсутність розвиненої системи реімбурсації та медичного страхування. Понад 85% лікарських засобів реалізується через роздрібну торгівлю, тобто пацієнти купують ліки самостійно.

По-друге, велика кількість аптек забезпечує кращу доступність ліків для пацієнтів. Конкуренція між аптеками відбувається переважно за рахунок якості сервісу та зручності розташування, оскільки можливості впливати на ціну обмежені встановленими націнками. Фактично, розвинена аптечна мережа виконує соціальну функцію, забезпечуючи широкий доступ населення до необхідних ліків.

Потенціал зниження цін

Оскільки виробник формує понад 70% вартості ліків, саме тут криється найбільший потенціал зниження цін. Успішним прикладом є програма "Доступні ліки", де виробники погоджуються на суттєве зниження цін в обмін на гарантований обсяг закупівель.

Для подальшого покращення доступності ліків експерти рекомендують зосередитися на розширенні програми "Доступні ліки". Досвід показує, що найефективнішим механізмом зниження цін є не адміністративне регулювання роздрібних цін, а розширення програм реімбурсації.

Позитивним сигналом є те, що держава демонструє готовність до діалогу. На нещодавній нараді міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підкреслив готовність врахувати пропозиції від представників ринку. Він закликав учасників подати свої пропозиції для врахування у фінальній редакції законопроєкту №11493 щодо регулювання цін на ліки.

Представники фармспільноти висловили сподівання, що МОЗ стане на захист інтересів галузі та пацієнтів, забезпечивши чесні та прозорі правила гри на фармринку, які не нашкодять українцям. Сектор, від якого залежить здоров'я та життя мільйонів українців, потребує виваженого підходу, особливо в умовах воєнного стану. Саме тому будь-які реформи мають розроблятися у тісній співпраці з професійною спільнотою, експертами та бізнесом.

Всі матеріали в рубриці Новини компаній публікуються на правах реклами