Окружний суд Варшави 18 березня визнав юридичну припустимість екстрадиції в Україну російського археолога та працівника Ермітажу Олександра Бутягіна. Рішення про екстрадицію ще не набуло чинності, захист планує подавати апеляцію, повідомили МІПЛ джерела у прокуратурі.
Бутягіна затримали у польському готелі на початку грудня 2025 року за українським запитом. Згодом польський суд взяв його під варту. В Україні археолога оголосили у розшук ще у 2024-му та заочно повідомили про підозру у незаконному проведенні пошукових робіт на об’єкті культурної спадщини. За версією слідства, після російської анексії Криму Бутягін проводив розкопки у місті Мірмекій без дозвільних документів від України. Його робота завдала збитків на понад 200 мільйонів гривень.
Торік Голосіївський районний суд Києва обрав Бутягіну запобіжний захід — тримання під вартою заочно. Основним доказом стали дані дистанційного зондування Землі з 2014 по 2024 роки, що виявили зміни ландшафту міста Мірмекій. Прокуратура також надала суду публікації Ермітажу про знахідку 30 стародавніх монет, відео з лекцією Бутягіна про розкопки,
статтю про археологів, які проводять пошукові роботи в Мірмекії. Серед доказів були і дописи Бутягіна у Facebook та його інтервʼю “РИА Новости”, де він підтвердив проведення розкопок.
15 січня Окружний суд Варшави у закритому режимі почав розгляд можливості екстрадиції Бутягіна. Його адвокат стверджував, зокрема, що в українських актах бракує інформації про підстави підозри в знищенні памʼятки та оцінки шкоди у 200 мільйонів гривень. Захисник після слухання заявив: Бутягін визнає, що проводив розкопки після 2014-го без дозволу України, проте звинувачення у знищенні археологічної пам’ятки заперечує. Адвокат переконував, що екстрадиція в Україну загрожує життю і здоров’ю Бутягіна та праву на справедливий суд.
Бутягін брав дозволи на роботи у російських органів влади. Дарина Підгорна, аналітикиня та юристка-міжнародниця Громадської спілки “Товариство Рафаеля Лемкіна”, пояснила МІПЛ: будь-які дозволи на розкопки, видані Міністерством культури РФ, не мають юридичної сили, оскільки за законом право видавати дозволи має лише українське Міністерство культури.
За словами Підгорної,
знахідки з тимчасово окупованих територій є державною власністю України і належать до об’єктів культурної спадщини, що перебувають під особливим міжнародно-правовим захистом. Вилучати та переміщувати їх до російських музейних і наукових фондів без необхідності — це злочин.
Коментар МІПЛ Андрій Яковлєв, адвокат й експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, наголосив: рішення Окружного суду Варшави — важливий крок:
— Власне, це перший, важливий етап, адже польська процедура екстрадиції є двоступеневою: спочатку суд перевіряє, чи є видача юридично допустимою, а потім, після набрання рішенням законної сили, останнє слово щодо видачі залишається за Міністром юстиції Польщі (ст. 603 §1, ст. 604 §1, ст. 605 §1 Kodeks postępowania karnego).
На подання апеляційної скарги, за словами експерта, є сім днів. А поки триває розгляд, екстрадиційні кроки не розпочнуться.
— Апеляція розглядатиме скаргу тривалий час. Слід очікувати, що процес може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від завантаженості суду й обсягу матеріалів, — додав Андрій Яковлєв.
Якщо апеляція підтвердить екстрадицію, після цього справу передадуть Міністру юстиції Польщі для остаточного рішення.
— Польський Кодекс кримінального процесу передбачає, що у певних випадках у видачі можна відмовити. Тобто навіть позитивне рішення суду не зобовʼязує міністра погодитися на екстрадицію, — додав Яковлєв.
Детальніше про справу Бутягіна, можливість екстрадиції та мотиви російських археологічних розкопок у Криму — у великому матеріалі МІПЛ.