Сьогодні, 8 серпня, у Ялті відзначають День міста. За понад півтора століття невелике поселення на кримському узбережжі перетворилося на відомий курорт із готелями, купальнями, торговими рядами та набережною, де перетиналися туристи, підприємці й відомі діячі культури. Якою була Ялта до радянської перебудови, які місця сформували її курортний образ і що залишилося від старого міста — у матеріалі "Українських новин".
Як Ялта перетворилася з невеликого поселення на курортУ 1861 році в Ялті проживали лише 983 людини. Тоді місто ще значною мірою нагадувало невелике поселення. Його розвиток прискорився у другій половині XIX століття, коли сюди почали приїздити заможні люди з різних частин Російської імперії.
Однією з головних причин популярності Ялти став її клімат. Місто поступово набуло статусу курорту, а разом із відпочивальниками сюди прийшов великий бізнес. З'являлися готелі, ресторани, магазини, купальні, яхт-клуби та інша інфраструктура для туристів.
Ялта швидко забудовувалася. Якщо в середині XIX століття її населення становило менше тисячі людей, то на початку XX століття місто вже мало розвинену курортну інфраструктуру та приваблювало представників аристократії,
підприємців і діячів культури.

Чому набережна стала центром міського життяВажливу роль у розвитку Ялти відіграла набережна. Наприкінці XIX століття її реконструювали, а вздовж узбережжя з'явилися купальні, торгові ряди та місця для відпочинку.
Купальні того часу були значно складнішими за сучасні роздягальні. Там були приміщення для переодягання, ванни з підігрітою морською водою, зали для відпочинку та читання газет. Для людей, які не вміли плавати, у морі встановлювали канати, за які можна було триматися.
Море також використовували для торгівлі. До ялтинського берега підходили судна, з яких вивантажували, зокрема, кавуни та інші продукти. Поруч працював яхт-клуб, а набережна поступово стала одним із головних місць прогулянок і відпочинку.
Про колишню гавань сьогодні нагадує збережений кнехт — металева конструкція, до якої швартували судна.
Якою була Ялта для заможних туристівРазом із курортом розвивався готельний бізнес. Однією з найвідоміших була гостиниця "Росія", відкрита у 1875 році. Вона вважалася одним із найкращих готельних комплексів свого часу й розраховувалася передусім на заможних гостей.
У готелі зупинялися відомі діячі культури. Серед них були композитор Модест Мусоргський та представники Московського художнього театру.
На початку XX століття в Ялті з'являлися нові великі готелі. У 1912 році купці Тихомирови звели будівлю, яка стала однією з найвищих у місті. У ній були водопровід, ванни, ліфт, власний лікар, газети та література для постояльців.
Розвивалася й торгівля. У Ялті працювали магазини з французькими товарами, аптеки, парфумерні та кондитерські. У торгових рядах можна було придбати модний одяг, художні матеріали та інші товари, які раніше доводилося везти з Москви чи Петербурга.

Що пережила Ялта під час Другої світової війни7 листопада 1941 року Ялту окупували німецькі війська. Мешканці міста пережили голод, репресії та переслідування.
Окупаційні сили боролися з партизанським рухом, а людей, яких звинувачували у зв'язках із партизанами, страчували. У розповіді про історію міста згадуються повішені на ялтинській набережній люди, яких у дитинстві бачила місцева мешканка.
Після війни частину міської забудови відновили або перебудували.
Водночас у Ялті збереглися окремі будинки XIX — початку XX століття, які дають уявлення про вигляд міста до масштабної перебудови радянського періоду.
Що відбувається в окупованій Ялті напередодні Дня містаУ п'ятницю, 7 серпня, в окупованій Ялті пролунали вибухи. Після них виникла пожежа в районі місцевого порту. Перед ними в районі ялтинської набережної було чути звуки стрілянини. Людей закликали залишити набережну та пляжі, пояснюючи це нібито "загрозою шторму".
За словами очевидців, порт могли атакувати безекіпажні катери. Один із місцевих жителів стверджував, що безпосереднього влучання в порт не було, а пожежа виникла в районі стику старої та нової набережних.
Атака сталася напередодні Дня Ялти, на який окупаційна влада запланувала масові святкові заходи.